Атаки дронів по військовій інфраструктурі Росії тривають. Так, у ніч на 22 жовтня в Росії прогриміла низка вибухів, і спалахнули пожежі. Українські безпілотники атакували спиртзаводи в Єфремові Тульської області, а також підприємство “Біохім” у Тамбовській області. Працювала російська протиповітряна оборона (ППО) і в ніч на 20 жовтня. Лунали вибухи і палали пожежі відразу в декількох регіонах країни-агресора, інформує FREEДОМ.
Цього разу метою українських атак стали спиртзаводи. Вони використовуються в Росії не тільки для виробництва спирту, але й для виробництва вибухових речовин, а також палива для військових потреб.
“Українські БпЛА атакували чотири підприємства на території Росії. “Біохім” — переробка меляси і виробництво етилового спирту; Лужківський спиртзавод; Єфремовський спиртзавод; промислове підприємство Воронезької області. Це все — військові об’єкти, попри замаскованість під щось інше”, — повідомив керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки України (РНБО) Андрій Коваленко.
Завод “Кремній Ел” у Брянську і зовсім припинив роботу після нещодавньої атаки безпілотниками. Це одне з найбільших російських підприємств з виробництва мікроелектроніки. Там виготовляють деталі для систем ППО “Панцир” і ракетних комплексів “Іскандер”.
“Основним завданням на сьогодні є якнайшвидше відновлення виробництва виробів електронної техніки з метою безумовного виконання планів. Однак не все залежить від нас — є складнощі з купівлею запасних частин для відновлення технологічного обладнання та енергетичної інфраструктури; будівельники проводять експертизу можливості відновлення руйнувань”, — заявив генеральний директор заводу “Кремній Ел” Олег Данцев.
“Кремній Ел” зазнавав атак і раніше: у серпні та вересні 2023 року, а також у червні 2024 року. За останній рік атак на військові об’єкти Росії стало набагато більше, причому їхня ефективність значно зросла. Причина низки провального відбиття атак Росією — брак ППО, зазначають експерти.
“Що ми зараз бачимо? Мікроелектроніка, вибухові речовини, промислова вибухівка, деталі для КАБів, деталі для зенітних ракет… Тобто ми досить послідовно і системно займаємося знищенням важливих об’єктів військово-промислового комплексу, що вкрай важливо в ситуації, коли партнери не хочуть нам дозволяти бити (західною далекобійною зброєю, — ред.) по території Росії”, — наголошує військовий оглядач Денис Попович.
Однак ситуація могла б кардинально змінитися, якби Україна могла використовувати не тільки ударні безпілотники, але й далекобійну зброю для знищення об’єктів військової інфраструктури Росії, наголошують експерти. Йдеться щонайменше про 261 військовий об’єкт країни-агресора.
“Це не можна замінити, знаєте, ось у нас є дрони, і ракети не потрібні. Це зовсім інший тип озброєння: він більш ефективний, іноді більш точний. Звичайно, велика боєголовка. Це ракета, яка несе більший боєзаряд порівняно з дронами, які можуть нести максимум 100 кг на прийнятні відстані у 2-2,5 тис. кілометрів. Або, ви ж розумієте, що фізику не обдуриш, тому має бути бандура — серйозний літак, який понесе понад 100 кг”, — пояснює голова правління Альянсу “Нова енергія України”, засновник компанії-розробника дронів “Перший контакт” Валерій Боровик.
Київ продовжує наполягати на тому, що можливість завдавати ударів по території Росії зброєю, переданою союзниками, необхідна для успішної оборони і захисту цивільних об’єктів від обстрілів російською армією.
На сьогодні Україна може застосовувати американську зброю тільки по цілях у прикордонних російських районах. Вашингтон дав добро на такі удари наприкінці травня 2024 року.
Читайте також: Модернізація “Шахедів” і новий бойовий безпілотник “Мисливець”: розвиток сфери ударних БпЛА в Росії проаналізували експерти