Підписання між Україною та Великою Британією угоди у сфері безпеки — серйозний удар в основу пропагандистської конструкції, яку зараз просуває Кремль, про “втому Заходу від України”. Цей документ — серйозний сигнал РФ і світові про те, що підтримка союзників Україні виражається не тільки в словах, а й у конкретних зобов’язаннях, і допомога надаватиметься стільки, скільки потрібно. Таку думку сьогодні, 14 січня, в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив доктор політичних наук Ігор Петренко.
“Безумовно, це “ляпас”, оскільки зараз Путін активно просуває тезу про те, що “від України відвертаються, Україні не допомагатимуть, подивіться, США зволікають із допомогою, у Європейському Союзі теж, тому в них усе погано”. А тут це якраз сигнал того, що десь може бути і зволікання, але Британія проявляє лідерство і готова підтримувати, виконувати свої зобов’язання”, — сказав він.
І найбільший “ляпас”, на думку політолога, — це те, що в Кремлі прекрасно розуміють, що це питання масштабуватиметься.
“І що наступні країни, насамперед G7 (“Великої сімки”), з якими Україна підписуватиме подібні угоди, можливо, з різним рівнем зобов’язань, але в будь-якому разі, я думаю, що вони будуть не слабкішими, ніж цей договір із Британією. Тому це більше ще удар, оскільки він руйнує міфи і тези, наративи Путіна, які він проштовхує в контексті того, що Захід відвертається від України. А тут виявляється, що не просто не відвертається, а ще готовий покласти на папір певні зобов’язання. І не просто в якомусь меморандумі, як Будапештський, а це міжурядова угода міждержавна”, — каже Петренко.
Він нагадав, що угода підписана на 10 років із можливістю її пролонгації. І дуже важливо, що в цьому договорі робиться акцент на євроатлантичну інтеграцію України і вступ України до НАТО.
“Там є пункт, що якщо Україна стане членом НАТО швидше, ніж ці 10 років, то тоді ці гарантії допомоги в питанні безпеки, які Британія готова надавати Україні, будуть інкорпоровані в нові відносини України з НАТО. Якщо ж говорити виходячи з тексту документа, то одразу, моментально, у разі нового витка агресії або нападу на Україну починаються консультації, на яких обговорюються чіткі потреби України в тому чи іншому питанні. Очевидно, що це питання накладення санкцій, надання Україні певного озброєння, фінансової допомоги, скликання Генеральної асамблеї ООН, консультації на рівні G7 і всього іншого, відповідні маркери, заяви, обговорення тощо”, — пояснив доктор політичних наук.
Також він акцентував, що цей документ цінний саме в аспекті недопущення нового витка агресії.
“Оскільки він передбачає серйозну роботу в питанні розширення військово-промислового комплексу в Україні, і кооперація з Британією, і питання Військово-морського флоту та Повітряних сил, і виробництво відповідних видів озброєнь тощо. Це все те, що має лягати в основу того, щоб зробити будь-який акт агресії проти України максимально дорогим. І тому цінність цього договору — це не стільки закріплення того, що робитиме Британія в разі нападу на Україну, тут у неї, скажімо прямо, слабке зобов’язання, але документ цінний якраз тим, що можна буде зробити щонайменше за ці 10 років, на які його підписано, для того, щоб Україна здобула спроможність бути самодостатньою в питанні оборони. І будь-яка інша країна, найімовірніше Російська Федерація, розуміла ціну цієї агресії і що в неї немає шансів під час нападу на Україну. Ось на це б я, напевно, робив більший акцент”, — підсумував Ігор Петренко.
Читайте також: Чому безпекову угоду між Україною та Великою Британією називають історичною, пояснив дипломат
Нагадаємо, Велика Британія та Україна уклали безпрецедентну двосторонню угоду у сфері безпеки. Обидві сторони називають це історичною подією. Підписаний українським президентом Володимиром Зеленським та британським прем’єр-міністром Ріші Сунаком документ передбачає надання Києву допомоги для захисту і відновлення територіальної цілісності в міжнародно визнаних кордонах, а також запобігання і стримування можливої повторної агресії Росії.
Читайте також: Безпекову угоду Києва і Лондона потрібно розглядати набагато ширше, ніж просто гарантії, — політолог