Можливості Ірану з виготовлення балістичних ракет істотно знижені. Це один із результатів ударів, які Ізраїль завдав по території Ірану 26 жовтня.
Одні експерти зазначають, що Іран, імовірно, не зможе найближчим часом постачати Росії нові балістичні ракети для використання у війні проти України. Інші фахівці додають, що окрім балістичних ракет Іран може продовжити постачання іншої зброї до Росії.
Куди бив Ізраїль
1 жовтня Іран випустив по Ізраїлю близько 200 ракет. Більшість із них перехопили ізраїльські сили протиповітряної оборони. Це був другий за рік масований удар Ірану по Ізраїлю.
У відповідь армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) залучила до операції відплати проти Ірану винищувачі, заправники і літаки-розвідники — десятки бортів. Вони здійснили три хвилі ударів по території Ісламської республіки. Атака досягла поставлених цілей, заявив президент Ізраїлю Іцхак Герцог. Це підтвердили і в уряді країни.
“Повітряні сили атакували по всій території Ірану. Ми завдали сильного удару по обороноздатності Ірану і його можливостях виробляти ракети, націлені на нас. Атака по Ірану була точною і потужною і досягла всіх своїх цілей”, — заявив прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху.
Удар Ізраїлю паралізував створення балістики в Ірані. Джерела видання Axios повідомили, що Тель-Авів завдав удару по 12 планетарних змішувачах, які використовували для виробництва твердого палива для балістичних ракет дальнього радіусу дії. Вони становлять основну частину ракетного арсеналу Ірану.
Загалом ЦАХАЛ вразив щонайменше 20 іранських військових об’єктів. Серед них — системи протиповітряної оборони, які захищали важливі нафтопереробні та нафтохімічні заводи, а також велике газове родовище і порт.
“Об’єкти, на які націлився Ізраїль, включали оборонні споруди на розгалуженому нафтохімічному комплексі Бендер Імам Хомейні в провінції Хузестан; у прилеглому до нього великому порту Бендер Імам Хомейні; на Абаданському нафтопереробному заводі. Системи протиповітряної оборони також були вражені в провінції Ілам, на очисному заводі для газового родовища під назвою Танге Біджар”, — пише The New York Times з посиланням на трьох ізраїльських і трьох іранських чиновників.
Таким чином, Ізраїль не зруйнував енергетичні об’єкти Ірану, але позбавив їх протиповітряної оборони. Одна з установок, по якій армія Ізраїлю завдала удару, — зенітно-ракетний комплекс С-300. Його Ісламська республіка отримала від Росії.
До слова, за кілька годин до атаки ЦАХАЛ на Іран Москва передала Тегерану розвідувальні дані. Внаслідок цього, як повідомляє Sky News Arabia, Іран знав про переміщення американських та ізраїльських військових. Утім, попри те, що Тегеран був попереджений Москвою, атака все одно виявилася точною та ефективною.
У Тегерані заявляють, що збиток від авіаударів був обмеженим, а сама атака — нібито невдалою. Іранська сторона також заперечує заяви Тель-Авіва, що в атаці брали участь понад 100 винищувачів, і каже, що ізраїльські лідери в цей час перебували в бункерах, нібито побоюючись потенційної іранської відповіді.
Світова спільнота закликає Іран не відповідати на авіаудари ЦАХАЛ по іранських військових об’єктах. Чи буде Іран відповідати на удари — питання відкрите. Публічно Тегеран стверджує, що у нього є це право. Водночас в Ісламській республіці усвідомлюють, що так званий удар відплати Тель-Авіва після наступної атаки буде ще більш масованим і руйнівним.
Аналітики переконані, що Тегеран прагне не нагнітати конфлікт. Утім, напруженість у відносинах двох держав збережеться, оскільки ворожнеча з Ізраїлем в іранського уряду — ідеологічна, а не політична.
Думки експертів
Які проблеми російської зброї розкрив ізраїльський удар по Ірану? Чи відповість Іран черговим ударом по Ізраїлю? Що буде, якщо Тегеран все ж зважиться на нову атаку? На ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:
- Григорій Тамар, офіцер армії Ізраїлю у відставці, військовий історик, журналіст;
- Давид Гендельман, військовий експерт з Ізраїлю;
- Цві Зільбер, редактор “Кращого радіо” (Ізраїль);
- Руслан Сулейманов, російський журналіст, сходознавець.
ГРИГОРІЙ ТАМАР: Удари по заводах відкинули Іран на кілька років у сфері виробництва ракет
— За висновком Сполучених Штатів, жодна держава в 21-му столітті не робила авіаційних операцій такого масштабу, як зробив Ізраїль.
Військ протиповітряної оборони в Ірані на сьогодні більше не існує. Вони знищені. Це не говорить про те, що всі військовослужбовці, які носять форму ППО Ірану, знищені. Йдеться про те, що завдано ударів у ті складники цієї системи, які були критично важливими.
Знищено радянські та російські системи С-200, С-300 і С-400. І вони продемонстрували свою повну непридатність для відбиття атаки держави, яка володіє технологіями 21-го століття.
Також завдано ударів по заводах, по підприємствах, які виробляють “Шахеди”, балістичні ракети середнього радіуса дії. І, що найважливіше, завдано удару по підприємству, яке виробляє двигуни для балістичних ракет, для тих ракет, які в змозі також нести неконвенційні боєголовки. Відсутність подібних ракетних двигунів відкидає Іран у цій сфері на кілька років назад.
У мене лише викликає жаль той факт, що Ізраїль не завдав удару по об’єктах Корпусу варти ісламської революції, що було б дуже принизливим для влади, і продемонструвала її військову безпорадність, і це могло б спричинити, загалом, народні заворушення, які б переходили в заколот.
Що стосується заводу з виробництва двигунів для стратегічних ракет, то єдина держава, яка продовжує постачати такі агрегати для Ірану — це Китай. Кожен подібний агрегат коштує 2 мільйони доларів. Але іранський режим це не зупинить. За оцінками наших фахівців, на відновлення подібного заводу піде щонайменше два роки.
Іранський режим, як будь-який тоталітарний режим, ірраціональний у своєму людожерстві. І я дуже сумніваюся, що іранці зможуть дозволити собі не відповісти на ізраїльський удар. І ось тоді вже Ізраїль обрушиться всією нищівною міццю на Іран, який зараз продемонстрував повну беззахисність з погляду засобів ППО.
РУСЛАН СУЛЛЕЙМАНОВ: Поки що немає підстав говорити про якусь велику регіональну війну на Близькому Сході
— Про велику війну на Близькому Сході говорять уже понад рік після терористичної вилазки “Хамаса” 7 жовтня. Здавалося б країни втягнуться в якийсь гарячий конфлікт, але цього не сталося. Ми, як і раніше, говоримо про локальний конфлікт у секторі Газа і про локальний конфлікт у Лівані.
Що стосується ірано-ізраїльського протистояння, то поки що ми з вами говоримо про взаємні удари. І на цьому, як правило, ескалація припиняється. Збиток під час цих атак завдається мінімальний. Ані Іран не ставив перед собою завдання якось знищити ізраїльську інфраструктуру. Ні Ізраїль у своїй останній атаці не ставив за мету знищити весь військовий потенціал Ірану, знищити його ядерні, нафтові об’єкти.
Завдання було просто зберегти обличчя, показати Ірану, що так робити не можна, що Ізраїль не залишить без відповіді жодної атаки, жодного випаду на свою адресу. Але поки що ми не маємо підстав говорити про якусь велику регіональну війну.
Все-таки зацікавлених у великої війни не так багато.
Ізраїль не завдав якоїсь критичної шкоди Ірану. Удари завдавали, очевидно, по об’єктах, які розташовані далеко від населених пунктів. Що стосується так званих проксі, угруповань, підконтрольних Ірану на Близькому Сході, то вони стають дедалі більшою проблемою для Тегерана.
Як вважалося, та ж “Хезболла” потрібна владі Ісламської Республіки для того, щоб стримувати Ізраїль від завдання ударів по іранській території, зокрема по ядерних об’єктах Ірану.
Але події останніх тижнів, останніх місяців зробили “Хезболлу” справжньою проблемою для Тегерана, тому що Іран не може не реагувати на те, що відбувається навколо “Хезболли”.
Адже удар по Ізраїлю 1 жовтня — це реакція саме на ліквідацію Хасана Насралли, лідера “Хезболли”. Іран просто вже не міг не відповісти.
Але взагалі вся військова доктрина Ірану будується на тому, щоб максимально відсувати від своїх кордонів конфлікти з потенційними противниками.
Є надія на те, що нинішній етап ескалації справді припиниться, тому що він безпосередньо прив’язаний до того, що відбувається в секторі Гази. Але якщо жодної угоди щодо сектору Гази не буде досягнуто, то ризик нової ірано-ізраїльської ескалації збережеться.
ДАВИД ГЕНДЕЛЬМАН: В Ірану є технічна можливість завдати масштабного удару по Ізраїлю
— Іран міг відповісти ще під час самого ізраїльського удару по ньому. У принципі, в ізраїльської армії було оголошено боєготовність до негайного іранського удару у відповідь ще до того, як літаки повернулися в Ізраїль. Але Ігран вирішив узяти паузу, оцінити збитки і подумати.
Зараз Іран думає над тим, чи не повторити удар приблизно в тих самих масштабах, який було завдано 1 жовтня. У принципі, технічно він це цілком може зробити, тому що в удар Ізраїлю було завдано по виробництву, а не по складах ракет. Якби іранці захотіли зараз завдати такого ж удару, наприклад, на 200 ракет, технічно вони б це зробили.
З одного боку, зрозуміло, іранці відчувають себе зобов’язаними відповісти. Але в першу добу іранська пропаганда намагалася мінімізувати збитки від ізраїльських ударів. Таким чином Іран залишав за собою можливість або не відповісти, або відповісти мінімально.
Знищено комплекси С-300, наприклад, Росії зараз складніше поставити замість них нове ППО. Зрештою, С-300 потрібні зараз самій Росії для війни з Україною. Іранські постачання Росії не особливо зачеплені, якщо іранці, наприклад, постачають артилерійські снаряди. У принципі, для війни з Ізраїлем вони не потрібні іранцям.
ЦВІ ЗІЛЬБЕР: Іран чекає результатів виборів у США
— Ізраїль тільки намагається захиститися і завдати шкоди терористам для того, щоб вони відступилися. Це Іран двічі обстріляв Ізраїль балістичними ракетами і дронами. Це ХАМАС напав на Ізраїль рік тому, 7 жовтня. Це “Хезболла”, починаючи з 8 жовтня 2023 року, обстрілювала північ Ізраїлю. У нас сотні тисяч евакуйованих.
Ні американці, ні заклики Європейського Союзу, ніщо не здатне вплинути на ситуацію. Ключі до миру лежать виключно в Тегерані.
Я думаю, що Іран зараз візьме вичікувальну позицію, тому що їм дуже важливо подивитися, що буде на виборах в Америці.
Іран дуже зацікавлений у перемозі Камали Гарріс. Залежно від результату виборів, він вибудовуватиме свої подальші дії.
Якщо переможе Камала Гарріс, то Іран не боїться якихось нових санкцій, тому що він уже під усіма можливими санкціями, нічого йому Америка не зробить, а воювати вона точно не буде.
А ось Дональд Трамп викликає в них дуже великі побоювання. Іран двічі на нього робив замах, і Дональд Трамп про це знає.
Читайте також: Загроза великої війни нікуди не поділася: протистояння Ізраїлю та “Хезболли” в оцінках експертів