Лідер російської опозиції Олексій Навальний помер у виправній колонії. Про це 16 лютого повідомили в управлінні Федеральної служби виконання покарань РФ (ФСВП). Навальному було 47 років.
Версії події
За інформацією ФСВП, Олексій Навальний після прогулянки відчув себе погано і втратив свідомість. Медики нібито півгодини проводили реанімаційні заходи, але безрезультатно. Про подію доповіли президенту РФ Володимиру Путіну, який вважав Навального своїм ворогом №1.
У пресслужбі Навального поки не підтверджують смерті політика. Його адвокат Леонід Соловйов розповів, що востаннє відвідував Навального 14 лютого, і з ним усе було нормально. Після повідомлення про смерть адвокат вилетів у селище Харп, що за полярним колом, де свій 19-річний термін у “справі про організацію екстремістського співтовариства” відбував Навальний.
Юлія Навальна, дружина опозиціонера, яка 2021 року покинула Росію, новину про смерть чоловіка прокоментувала так:
“Ми не можемо вірити Путіну і путінському уряду. Вони завжди брешуть. Але якщо це (смерть Навального, — ред.) правда — я хочу, щоб Путін, усе його оточення, його уряд знали, що вони понесуть відповідальність за те, що вони зробили з нашою країною, з моєю сім’єю і з моїм чоловіком”.
У соцмережах поширили відео з Олексієм Навальним, яке було записано 15 лютого в суді, тобто за день повідомлення про його смерть. На відео політик виглядає здоровим — жартує із суддею та сміється.
Пропагандистські російські телеканали повідомили, що нібито в Навального відірвався тромб. Водночас лікар Олександр Полупан, який лікував опозиціонера 2020 року і консультував після, заявив виданню “Медуза“, що в Навального не було жодних об’єктивних ризиків тромбоемболії. Полупан зазначив, що таку причину смерті можна встановити, тільки провівши розтин, тому дивно, чому пропагандисти так швидко почали розганяти інформацію про тромб, який відірвався.
“У Олексія не було жодних об’єктивних ризиків тромбоемболії. Фактори ризику — це проблеми з ногами, цього в Олексія не було. Фактором ризику може бути і миготлива аритмія, але цього не було теж… Чи можна замаскувати вбивство під тромбоемболію? Якщо провести чесний розтин, то тромб має бути видно. Не може бути діагнозу “тромбоемболія” без знайденого тромбу, що відірвався. Але вони (російська влада, — ред.) можуть зробити все що завгодно — сфальсифікувати протокол розтину. І ніхто нічого не зможе перевірити”, — сказав лікар.
Нагадаємо, Навальний неодноразово організовував масові протести проти корупції в Росії. У 2011 році він заснував Фонд боротьби з корупцією, основною діяльністю якого стали розслідування, розкриття корупційних схем у вищих органах російської влади. Активне судове переслідування та арешти Навального почалися в 2010-х роках. Перші вироки у кримінальних справах пішли з 2013 року.
Влітку 2020 року Олексія Навального отруїли секретною речовиною російських спецслужб “Новачок” — політик знепритомнів у літаку, після чого впав у кому. Опозиціонера врятували фахівці однієї з клінік у Німеччині. Після одужання Навальний 17 січня 2021 року повернувся в Росію, де відразу ж був заарештований.
2 лютого 2021 року суд замінив йому колишнє умовне покарання нібито за “шахрайство” на 3,5 року колонії загального режиму, у цій самій справі 2022 року політика засудили до 9 років колонії суворого режиму. Потім у серпні 2023 року Навальному присудили вже 19 років позбавлення волі в колонії особливого режиму. Цього разу його визнали винним у “створенні екстремістської спільноти”, “фінансуванні екстремістської діяльності” та інших злочинах. Термін Навальний відбував у колонії “Полярний вовк”, яка розташована в селищі Харп за полярним колом.
Не здавайтеся. Таку пораду дав своїм соратникам Олексій Навальний на випадок своєї смерті. В одному з останніх інтерв’ю, яке дав ще на волі телеканалу “Дождь”, опозиціонер відповів на запитання, що робити, якщо його вб’ють:
“З цього приводу в мене очевидна річ — не здавайтеся, не можна здаватися. Якщо це сталося, раз вони вирішили мене вбити, це означає, що ми надзвичайно сильні в цей момент. І потрібно використовувати цю силу: не здаватися, пам’ятати про те, що ми величезна сила, яка перебуває під гнітом лише тому, що ми не можемо усвідомити, наскільки ми сильні. Усе, що потрібно для тріумфу зла — це бездіяльність добрих людей. Тому бездіяти не треба”, — звернувся до росіян Олексій Навальний.
Акції пам’яті Навального
Після новини про смерть Навального жителі Росії несуть квіти і портрети опозиціонера до пам’ятників жертв політичних репресій. Квіти помічені в Москві, Казані, Кірові, Нижньому Новгороді, Новосибірську, Пскові, Сєрові, Томську, Ульяновську. Кількість міст, які приєдналися до акції, тільки зростає.
Силовики відреагували оперативно. У деяких містах до пам’ятників відправили поліцейських, які викидали квіти і фотографували тих, хто їх покладав.
За даними російського правозахисного проєкту “ОВД-Инфо”, на стихійних акціях пам’яті Навального у восьми містах Росії затримали понад 100 осіб. Затримання відбувалися в Москві, Петербурзі, Краснодарі, Твері, Таганрозі, Нижньому Новгороді, Ростові-на-Дону і Мурманську.
Так, у Москві затримали дівчину з одиночним пікетом у пам’ять про Навального, також силовики розігнали людей, які вийшли на акцію на Луб’янці. У Мурманську до відділення доставили дівчину з плакатом “Його кров на твоїх руках, Вова”.
Також акції пам’яті Олексія Навального і протести проти путінського режиму відбулися в багатьох країнах. “Путін убивця”, “Росія буде вільною” — з такими гаслами пройшов протест у Тбілісі.
У Тель-Авіві до посольства РФ вийшли близько 300 осіб.
Біля посольства Росії в Берліні зібралося до 600 осіб, мітингувальники скандували “Путін — убивця”, “Путіна — в Гаагу”.
У Вашингтоні червоною рідиною облили вивіску посольства Росії. Поруч люди організували символічний меморіал пам’яті — несуть квіти, запалюють лампадки.
Акція пам’яті Навального пройшла в Амстердамі.
У Парижі до будівлі посольства РФ прийшли близько 100 осіб із плакатами “Путін — вбивця”.
Крім того, акції пам’яті Навального відбулися в країнах Балтії, Вірменії, Туреччині, Швеції, Греції, Аргентині, Австрії, Фінляндії та інших країнах.
Реакція України
Навального вбив Володимир Путін. З такою заявою виступив президент України Володимир Зеленський. За його словами, Путін не зупиниться ні перед чим, щоб зберегти свої позиції.
“Очевидно, що він убитий Путіним, як і тисячі інших понівечених, закатованих через одну цю істоту. Путіну все одно, хто загине — аби тільки він зберіг свої позиції. І саме тому він не повинен зберегти нічого. Путін усе має програти, усе має втратити і відповідати за скоєне”, — сказав лідер України.
“Путін — максимальне зло, яке боїться будь-якої конкуренції. Життя росіян для нього — це ніщо. Всі, хто закликає до перемовин, мають зрозуміти, що вірити йому не можна. Єдина мова, яку він розуміє — сила“, — прокоментував керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.
Після кожного вбивства було обурення, але, зрештою, Путіну це сходило з рук, і світові лідери знову тиснули йому руку. Це спонукало його продовжувати вбивати людей. Так відреагував на смерть Навального міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
“Політковська, Литвиненко, Магнітський, Нємцов, Навальний — це лише деякі з найвідоміших імен у довгому списку критиків, убитих Путіним. Після кожного вбивства було обурення, але, зрештою, Путіну це зійшло з рук, і світові лідери знову потискали йому руку. Ігнорування громадянським суспільством цієї тенденції призвело до того, що Путін і надалі продовжував убивати людей”, — написав Кулеба в соціально мережі.
Він додав, що сьогодні деякі голоси продовжують закликати до того, щоб Путіна почули т домовилися з ним.
“Пора покінчити з наївністю. Перш ніж почнеться будь-яка значуща взаємодія з Москвою, Росія повинна зазнати апоразки в Україні, а Путін повинен нарешті винести урок”, — резюмував глава МЗС України.
Реакція Заходу
Відреагували на повідомлення про смерть Олексія Навального і світові лідери.
Путін відповідальний за смерть Навального, заявив президент США Джо Байден на екстреній пресконференції. За словами глави Білого дому, Навальний навіть у в’язниці залишався голосом правди, голосом свободи. Президент США закликав Палату представників терміново проголосувати за надання допомоги Україні, щоб не дозволити Путіну робити те, що він хоче.
“Навальний вірив у свободу, у владу закону, в Росію. Він протестував проти військових злочинів Путіна, проти його жахливої війни. Історія спостерігає за нами, за Палатою представників: якщо ми не підтримаємо Україну, історія нас засудить. Ми не повинні повторювати за попереднім президентом і дозволяти Росії робити все, що вона хоче”, — сказав Байден.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що всі факти навколо смерті російського опозиціонера мають бути встановлені.
“Олексій Навальний протягом багатьох років був сильним голосом за свободу, за демократію. НАТО і союзники по НАТО давно закликали негайно його звільнити. Зараз у нас немає жодної інформації, важливо встановити всі факти, і Росія повинна відповісти на кілька дуже серйозних запитань. Ми бачимо, що Росія стає дедалі авторитарнішою країною. Там застосовували репресії проти опозиції протягом багатьох років. Навальний був у в’язниці, він був ув’язненим, і тому надзвичайно важливо, щоб Росія зараз відповіла на всі запитання, які будуть поставлені про причину смерті”, — зазначив він.
У широкої міжнародної реакції на інформацію про смерть Олексія Навального посил один — політика вбито російським режимом і за цією смертю стоїть Володимир Путін.
- Урсула фон дер Ляєн, президент Європейської комісії: “Звістка про смерть Олексія Навального жахлива. Але вона також показує, що Путін не боїться нічого, крім інакомислення з боку свого народу. Путін і його друзі не бояться нічого, крім людей, які встають, говорять, борються за свободу, і які борються з корупцією, як це робив Олексій Навальний”.
- Шарль Мішель, голова Європейської ради: “ЄС покладає на російський режим одноосібну відповідальність за цю трагічну смерть”.
- Олаф Шольц, канцлер Німеччини: “Навальний заплатив смертю за свою мужність повернутися в Росію”.
- Ріші Сунак, прем’єр-міністр Великої Британії: “Жахлива новина. Олексій Навальний, як захисник російської демократії, протягом усього свого життя демонстрував неймовірну мужність”.
- Едгарс Рінкевічс, президент Латвії: “Що б ви не думали про Олексія Навального як політика, він був жорстоко вбитий Кремлем”.
- Марк Рютте, прем’єр-міністр Нідерландів: “Смерть Навального ілюструє безпрецедентну жорстокість російського режиму”.
- Александр де Кроо, прем’єр-міністр Бельгії: “Його трагічна смерть ще раз підкреслює, чому ми продовжуватимемо підтримувати Україну. Росія не переможе в Україні”.
Вбивство Навального в оцінці експертів
Причини і наслідки смерті Олексія Навального в катівнях путінського режиму, і якою має бути реакція Заходу — в ефірі телеканалу FREEДOM прокоментували:
- Олександр Осовцов, російський опозиційний політик, член ради З’їзду народних депутатів;
- Дмитро Ушацький, російський опозиційний політик, член ради З’їзду народних депутатів РФ;
- Ігор Ейдман, російський соціолог і журналіст;
- Віталій Кулик, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства;
- Олексій Буряченко, політолог, голова “Міжнародної асоціації малих міст [України]”.
ОЛЕКСАНДР ОСОВЦОВ: Це вбивство — і в політичному, і в суто кримінальному сенсі
— Навального, безумовно, убили. І його вбили, найімовірніше, за прямою вказівкою Путіна.
Навіть якщо розглядати варіант природної смерті — у будь-якому разі час, який Олексій провів у в’язниці, і те, що над ним там робили, безпосередньо призвело до смерті.
Його було дуже важко отруєно “Новачком” кілька років тому в Омську, його дивом врятували німецькі лікарі. І повернувшись до Росії, Олексія утримували в тортурних умовах.
За час ув’язнення він понад 300 днів перебував у ШІЗО — у штрафному ізоляторі, або як раніше це називали — у карцері.
Але навіть коли він був не в ШІЗО, згідно з його описами, це все одно були тортури. Це або “одинак”, або небезпечний сусід по камері, у низці випадків просто важко психічно хворий співкамерник. Це безперервна гучна музика. Йому навіть продукти не доставляли, які він купував у тюремному кіоску. Тобто всіляко над ним знущалися.
Тобто тяжко хвору внаслідок спроби отруєння людину кілька років катували.
І другий варіант — його просто вбили.
Я сподіваюся, що коли-небудь ми дізнаємося правду, як саме і що сталося.
Але в будь-якому разі Навальний — жертва Путіна і його кліки. І для мене очевидно, що це вбивство — і в політичному, і в суто кримінальному сенсі.
Навальний — далеко не перший російський опозиціонер, який убитий режимом. Кривавий список Путіна величезний. Він складається як з його політичних супротивників у Росії, так і з його супротивників у Грузії, в Україні тощо. Так ще з більшої кількості взагалі невинних українців, які загинули під бомбами, під снарядами.
Я вже спілкувався з багатьма російськими опозиціонерами. І З’їзд народних депутатів РФ, і його офіси в Києві та у Варшаві вже ухвалили заяву. Зрозуміло, ми стверджуємо, що це вбивство, яке лежить на совісті, якщо доречно взагалі вимовляти слово “совість”, Путіна і його банди. Сподіваюся, що після цього трагічного дня нам [російській опозиції] вдасться подолати принаймні більшу частину розбіжностей. Не в тому сенсі, що їх не стане. Вони, звісно, завжди будуть, на відміну від слухняних диктатору функціонерів, які всі однакові. Ми ж усі різні, і на те ми й опозиція. Ми ж виступаємо саме за те, щоб мати право бути різними.
Але думаю, що ця тема [смерть Навального] стане головним, що нас об’єднає, щоб не було розбіжностей у способі досягнення мети. Мета у всіх одна — розтрощити, знищити путінський режим. Але я впевнений, що це вбивство вже остаточно доводить, що ніякого іншого способу, окрім збройного опору як головного інструменту боротьби, бути не може. І що в короткий термін значна частина російської опозиції об’єднається саме з цією метою — що ми повинні знищити путінський режим силою.
ІГОР ЕЙДМАН: Путін патологічно мстива людина
— Навального вбив Путін, і ухвалював рішення про його вбивство особисто Путін.
Убити Навального він вирішив давно. Чому він саме зараз дав таку вказівку, сказати важко. Чому дії Путіна немає сенсу аналізувати з якоїсь раціональної точки зору, тому що він давно неадекватний і давно перебуває в рамках якоїсь своєї параноїдальної логіки.
Ми пам’ятаємо, Навального намагалися отруїти кілька років тому. Але після того, як Навального вдалося ув’язнити, деякі люди вирішили, що Навальний у в’язниці не є небезпечним для Путіна, тому він його вбивати не буде. Але нічого подібного.
Путін патологічно мстива людина. Його не влаштовувало, що Навального мучили постійними ШІЗО, що він уже в колонії за полярним колом. Йому все-таки потрібно було вбити свого супротивника, свого ворога.
Путін страшенно мстивий, злопам’ятний і підступний. Він не прощає жодних образ, зокрема й уявних, вигаданих, які він сам придумує. І своїх ворогів він намагається дотиснути, знищити.
Ми бачимо це не тільки на прикладі людей, а й на прикладі держави — його ненависть до України і до українського народу стабільна протягом багатьох років. Тобто він параноїк як у малому, так і у великому.
Я не чекаю швидкої реакції в російському суспільстві. І не тому, що люди не хочуть виходити на вулиці або їм байдужий Навальний. Я абсолютно впевнений, що в Росії мільйони людей симпатизують Навальному, хотіли б його підтримати і обурені його смертю. Але в Росії абсолютно поліцейська, тоталітарна держава. І люди розуміють, що якщо вони будуть відкрито протестувати, то їх спочатку елементарно поб’ють, а потім посадять у в’язницю, і нічого вони цим не доб’ються.
Ось, коли почалася повномасштабна війна РФ проти України, спочатку були мітинги, демонстрації, і кілька десятків тисяч людей тією чи іншою мірою репресували. Більшість відбулася адміністративними справами, більшість посадили надовго. Тепер цих уже акцій немає. Тому що люди просто елементарно бояться виходити. Так само будуть боятися виходити й після вбивства Навального.
Але це не означає, що Путіну все це зійде з рук. Нічого подібного. Як казали класики, кріт історії риє повільно, але риє. Відплата за його злочини неминуча — як за вбивство своїх політичних опонентів, як за злочинну агресію, порушення прав людини, воєнні злочини в Україні тощо. За все це він рано чи пізно відповість, якщо він проживе ще хоча б кілька років.
Ми вже бачимо, що західна громадськість різко обурена. Але, розумієте, все-таки це вбивство однієї людини, жахливий злочин, але вбивство однієї людини. А Росія ж убиває щодня в Україні. І західна спільнота вже давно викреслила Росію зі списку цивілізованих країн.
У плані реакції на вбивство Навального, мені здається, Захід уже використав усі можливі кроки. Коли Навального отруїли, у західних країн ще був якийсь люфт, можна було Росію ще лякати якимись санкціями, тоді ще вони підтримували відносини з Росією. Зараз інша ситуація. Зараз вони вже використали фактично весь набір інструментів, який у них був.
Тому я нічого понад ординарного від Заходу не чекаю. Ну, що вони можуть зробити? Запровадять якісь персональні санкції проти ще непідсанкційних якихось російських чиновників та олігархів, яких небагато залишилося? Тобто не буде якихось радикальних дій.
ДМИТРО УШАЦЬКИЙ: Захід, окрім слів підтримки, жодних дій не робить
— Усе, що стосується російської влади, це повністю непрозора інформація. І ситуація з Навальним — не виняток. Думаю, що час розставить усе на свої місця, приховати причини події не вдасться, і всі дізнаються правду. Але зараз будуть викидатися різні версії, різні теорії.
Так завжди поводиться російська влада. Згадаймо збиття “Боїнга” [у небі над Донбасом у 2014 році]. Так і зараз подаватиметься різна інформація, дивитимуться — на що люди реагуватимуть, і заплутуватимуть сліди.
Звичайно, це все готувалося. Не можна виключати, що це було сплановане вбивство. Але й нещасний випадок міг бути. Тому що людина, яка перенесла отруєння, жахливі умови тюремного утримання, дійсно могла сама померти, природною смертю. Хоча особисто мені в це насилу віриться.
Що стосується реакції світових лідерів, на жаль, на мій погляд, як завжди, справа обмежиться гучними заявами, співчуттями тощо. Навальний кілька років у катівнях, і інші політв’язні теж. І ми бачили реакцію Заходу, всіх лідерів, Організації Об’єднаних Націй. Крім слів підтримки жодних дій не робиться.
Я не думаю, що зараз буде виняток. Хоча, звичайно, мені б хотілося сподіватися, що західні лідери нарешті зрозуміють, що з путінським режимом узагалі розмовляти нема про що.
Мені хочеться вірити, що смерть Олексія Навального послужить для його соратників із Фонду боротьби з корупцією, для інших опозиціонерів сигналом, що час світіння ліхтариків у небо і рожевих кульок закінчився.
Мені хочеться вірити, що і ця трагедія послужить тригером для того, щоб російська опозиція стала більше уваги приділяти дієвим методам. Зокрема, допомозі російським легіонерам, які воюють у лавах ЗСУ — це легіон “Вільна Росія”, “Російський добровольчий корпус”, батальйон “Сибір”.
Можливо, опозиційно налаштовані люди, які всередині Росії, стануть більше приділяти уваги силовим акціям. Тому що 16 лютого люди вийшли на вулиці міст із квітами, їхня реакція зрозуміла. Але зараз вони будуть отримувати терміни за свою людську солідарність. А сенс який?
ВІТАЛІЙ КУЛИК: Це “подарунок” Путіну до “виборів”
— Чому Навального вбили саме зараз. Тут можуть бути і конспірологічні версії, і вони можуть бути цілком виправдані.
З іншого боку, Навальний отримав великий термін, не маючи перспективи виходу найближчим часом на свободу. Навряд чи хтось всерйоз розглядав ідеї його амністії. Але його все-таки розглядали в Кремлі як такий собі символ опору й опозиції. Тому його існування навіть у катівнях несло постійну загрозу для путінського режиму.
Але я б не перебільшував би цю загрозу. Я не вважаю Навального великим опонентом Путіна. Але в очах путінського режиму образ Навального ставав небезпечним.
Навіть не стільки сам Навальний, наскільки образ і та кампанія, яка навколо нього формувалася на Заході, як його сприймала частина суспільства і на Заході зокрема. Це викликало якесь побоювання, якийсь потаємний страх. І, найімовірніше, у Кремлі вирішили, що треба прибрати Навального, щоб жодних ексцесів узагалі ніколи б не було.
Це такий “подарунок” Путіну до “виборів”. І це сталося. Дуже добре визначили термін, що Навального “померли” у в’язниці.
Зараз у Росії намагаються переконати, що це була випадковість, що Путін не був зацікавлений у смерті Навального. Ну, точно так само вони обґрунтовували незацікавленість Путіна у смерті Пригожина. Хоча ми всі прекрасно розуміємо, що це Путін ліквідував Пригожина. А зараз Путін ліквідував Навального. Ймовірно, що навіть гіпотетична загроза стала для нього настільки очевидна, що він вирішив, що настав час позбуватися і цього образу теж.
Думаю, що тепер і Стрєлкову (Гіркіну) треба приготуватися, і Кагарлицькому, і деяким іншим персонажам, яких використовував раніше путінський режим для ескалації війни в Україні, а потім заарештував і посадив.
Багато хто задається питанням: чому оголосили про смерть Навального 16 лютого? Зараз триває Мюнхенська конференція з безпеки, формування підходів Заходу до того, що робити з путінським режимом. Це важливо.
Я не виключаю, що в РФ йде протиріччя між “вежами Кремля”, і одна з “веж” намагається щось довести іншій. Але говорити про те, що цей клінч уже увійшов у якийсь процес, у якийсь штопор, — поки що мало інформації для цього. Але те, що “вежі” спробують президентські “вибори” [які відбудуться рівно за місяць] використати у своїх інтересах — це факт.
Але, найімовірніше, це сигнал від самого Путіна — про те, що ніхто, ніколи, за жодних умов не має права кидати йому виклик. І це спроба вплинути на якихось силовиків, незадоволених ситуацією на фронті, про яких зараз говорять у російських соцмережах. Найімовірніше, убивство Навального — це показовий сигнал для цієї групи.
На результати “виборів” Путіна смерть Навального, звісно, не вплине. Можуть бути якісь акції на виборчих дільницях. Наприклад, люди прийдуть із фотографіями Навального, хтось вписуватиме прізвище Навального у виборчий бюлетень і це публікуватимуть у соцмережах (принаймні, до цього закликає російський опозиціонер Михайло Ходорковський). Таке може бути. Але сильно вплинути на результат “виборів” це не здатне, тому що результат уже вирішено. Він намальований і доведений до виконавців. Тому говорити про те, що це може порушити якийсь сценарій, оголошення результатів — ні, це не вплине.
Тобто смерть Навального, його вбивство навряд чи вплине на сценарії, які вже реалізується Путіним щодо оголошення результатів “виборів”.
ОЛЕКСІЙ БУРЯЧЕНКО: Це серйозний удар по путінському режиму і безпосередньо по Путіну
— Убивство Навального — це досить серйозний удар по путінському режиму, безпосередньо по Путіну. Особливо на тлі Мюнхенської конференції з безпеки, що триває, і на тлі псевдовиборів президента РФ, які відбудуться 17 березня. Тому що для всіх очевидно, що в смерті Навального винен безпосередньо Путін і путінський режим,
І якщо в когось були сумніви щодо того, хто такий Путін і чи варто про щось із ним говорити, то смерть опозиційного політика №1 у Російській Федерації розставила всі крапки над “ї”. Це важливий аргумент для Європи, для країн-членів НАТО, для США, що Україна має перемогти в цій війні, і всі мають допомогти Україні максимально швидко і максимально ефективно.
Убивство Навального вплине і на внутрішній порядок денний у РФ. І Путіну на це не наплювати, бо йому потрібен дуже великий результат на “виборах. Так, йому намалюють понад 80% “за”. Але одна справа фальсифікувати 50% бюлетенів, а інша справа — більше, тобто є різниця. І їм важливо, про що говоритимуть опозиційно налаштовані люди, політики в Російській Федерації.
І зовнішній порядок денний Путіну важливий. Це він тільки удає, що йому все одно. А насправді через усі свої можливі канали вони намагаються вести проросійський дискурс у західному суспільстві, і насамперед у Сполучених Штатах. Все-таки масштаб особистості Навального великий, і він сприймався в усьому світі.