У Євросоюзі втомилися від Орбана: єврочиновники вирішили поставити на місце прем’єра Угорщини

У керівництві Європейського Союзу знайшли спосіб обходити вето Угорщини з ключових питань, що стосуються підтримки України.

Під час останніх голосувань під тиском інших членів ЄС прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який раніше блокував усі рішення з питань допомоги Україні та вступу нашої країни до Євросоюзу, залишив зал голосування, не використавши своє право вето, але при цьому і не проголосувавши “за”.

Позиція Орбана і його розбіжності з ЄС

Для ухвалення ключових рішень у Європейському Союзі необхідний консенсус усіх 27 країн-членів ЄС. Досягнення згоди з багатьох питань завжди було проблемним завданням, однак в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну необхідність ухвалення швидких рішень зросла.

Однією з головних проблем конструктивної роботи Євросоюзу була позиція прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який раніше постійно блокував ухвалення необхідних рішень. Зокрема, на останньому засіданні Європейської ради він вперто не хотів голосувати за початок переговорів про вступ України до Євросоюзу.

“Розширення — це не теоретичне питання. Розширення – це юридично розписаний процес, заснований на заслугах, який має умови. Ми розробили сім умов, і навіть за оцінкою Європейської комісії, три з семи не виконані. Тому немає підстав вести переговори про членство України зараз”, — заявляв Орбан.

Водночас, згідно з висновками Єврокомісії, Україна виконала понад 90% рекомендацій, необхідних для старту процесу вступу до ЄС і продемонструвала вражаючий прогрес.

“Усі важливі реформи були проведені Україною, і лідери Євросоюзу мають ухвалити важливе рішення”, — повідомив верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.

Від самого початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну позиція Орбана практично з усіх питань йде врозріз із позицією інших лідерів. Останнім часом кожне засідання Європейської ради супроводжується спробами вмовити Орбана підтримати те чи інше рішення.

Цього разу з главою уряду Угорщини спеціально зустрічалися канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент Франції Еммануель Макрон і президент Євроради Шарль Мішель. У підсумку під час ухвалення ключового рішення його вмовили покинути зал і не використовувати своє право вето.

Таким чином, було досягнуто консенсусу, який означає, що всі держави-члени ЄС не виступають проти, а не те, що вони обов’язково мають проголосувати “за”.

Віктор Орбан часто говорить про захист інтересів Євросоюзу та Угорщини, але після отримання додаткових фінансів з бюджету ЄС він, як правило, завжди змінює свою позицію.

“По-перше, краще отримати пізно, ніж ніколи. По-друге, ми тут не для того, щоб робити бізнес. Це не про вигідну угоду. Ми представляємо підходи і принципи”, — говорив Орбан.

Так було і цього разу. Напередодні зустрічі лідерів країн-членів ЄС Єврокомісія схвалила старт процесу розморожування понад 10 млрд євро, призначених для Угорщини, які були заморожені через проблеми з верховенством права в цій країні. Багато ЗМІ називають таку позицію “шантажем”, однак єврочиновники віддають перевагу більш нейтральним оцінкам.

При цьому, керівництво Угорщини — єдине в Європі, яке зберегло постійні контакти з Москвою. Так, у жовтні поточного року Віктор Орбан у Китаї зустрівся з президентом країни-агресора Володимиром Путіним.

А під час своєї останньої “прямої лінії” Путін назвав Орбана лідером, який нібито бореться за права своєї країни, але перебуває під постійним тиском європейської бюрократії.

Позиція Орбана збігається з позицією Москви не тільки в питаннях України. Так було і в питаннях транспортування газу через територію Болгарії.

“Угорщина надіслала офіційне, хоча й низькорівневе повідомлення, що, якщо ми не скасовуємо плату за газ, вони накладуть вето на Шенген”, — розповів прем’єр-міністр Болгарії Ніколай Денков у коментарі Euroactive.

Водночас європейські чиновники вважають, що Угорщину ніхто насильно в Євросоюзі не утримує.

“У будь-якому разі, ніхто не зобов’язує Угорщину бути членом Європейського Союзу. Це вільний вибір”, — зазначив Жозеп Боррель.

Читайте також: Обходити вето Угорщини на важливі рішення — європейська дипломатія знайшла спосіб, як працювати з Орбаном (ВІДЕО)

Думки експертів

Про позицію Орбана щодо України і про те, як до цього ставляться в Євросоюзі, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:

• Михайло Цимбалюк, член депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Угорщиною
• Сергій Герасимчук, експерт Ради зовнішньої політики “Українська призма”;
• Володимир Фесенко, політолог;
• В’ячеслав Потапенко, керівник центру внутрішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень;
• Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього.

МИХАЙЛО ЦИМБАЛЮК: Орбан може стати каталізатором змін у Європейському Союзі

— Ситуація з Орбаном є проблемою не лише для України, а й для всієї європейської спільноти. Тим, що Орбан змінює риторику, особливо останніми роками, складається враження, що він усе-таки підіграє тій частині угорської спільноти, яка перебуває всередині країни Угорщини, і вони сповідують цю ідеологію.

Насправді це небезпечно для всього Євросоюзу. Ми бачили останню його поїздку до Китаю і зустріч із Путіним. І це все невипадково. З цим пов’язана і риторика про початок блокування переговорів з Єврокомісією.

Європейська рада має розуміти, що не може одна держава блокувати рішення всіх інших. Саме тому в січні відбудеться наступне: Орбан не змінить свою позицію, а країни ЄС будуть підписувати двосторонню угоду про допомогу Україні. І це розблокує ту допомогу, яка вкрай необхідна українському народу.

Але це може в майбутньому стати приводом для того, що Європейський Союз змінить свій статут, і ця організація повинна буде провести внутрішню реформу. І саме Угорщина та особисто Орбан стануть каталізатором цих змін. В іншому випадку це не відповідає інтересам інших європейських країн.

Тому ми в очікуванні змін і статуту, і підходів. Але однозначно це затягне надання фінансової допомоги Україні. Але я впевнений, що це не змінить на геополітичному рівні тієї ситуації, яка складається у протидії українського народу і всієї Європи Путіну і його агентам впливу на заході Європейського континенту.

СЕРГІЙ ГЕРАСИМЧУК: Через шкідництво Орбана ЄС може позбавити Угорщину права голосу

— Угорщина створила прецедент, який дуже дратує багатьох у Європейському Союзі, насамперед у Єврокомісії та у великих країнах ЄС — у Франції та Німеччині. Ми бачили, що саме ці країни більшою мірою лобіювали рішення на користь України. Пам’ятаємо про сніданок Орбана з німецьким канцлером Шольцем і французьким президентом Макроном.

Як Європейський Союз міг би вплинути на рішення Угорщини? Перше і найпростіше — це спроба купити лояльність Орбана, відкриваючи йому доступ до фондів ЄС. Але, в принципі, у Європейського Союзу є не тільки пряник, а й батіг, який полягає в можливості позбавити Угорщину права голосу на ключових голосуваннях. Передумови для цього є.

Річ у тім, що Угорщина неодноразово порушувала принципи Європейського Союзу, викладені в другій і шостій статтях договору про ЄС. І саме це є передумовою для того, щоб обмежувати право голосу такої країни. Але процедура складна, і на якомусь етапі вимагає єдності всіх країн Європейського Союзу.

Орбан тривалий час розраховував на те, що його не позбавлятимуть права голосу. Розмови про це йдуть уже з 2018 року. Він дуже розраховував на Польщу Качинського і “Право і справедливість”. Потім Качинський сказав, що не розуміє проросійських поглядів Орбана. Аналогічна ситуація склалася і зі Словаччиною, де Роберт Фіцо став прем’єр-міністром і теж може ветувати це рішення.

Але небезпечним дзвінком для Орбана стало те, що під час голосування за Україну ні Фіцо, ні хтось інший не став пліч-о-пліч з Орбаном. Він розуміє, що тепер може виникнути ризик того, що і процедуру позбавлення голосу Угорщини теж можуть запустити, і Фіцо, на якого він розраховує, та інші лідери ЄС теж можуть промовчати.

Тому єдиний шанс, на який Орбан розраховує зараз, це те, що ніхто не буде запускати цю процедуру напередодні виборів до Європейського парламенту. Тому що Європарламент теж має свою роль у цій процедурі.

І Орбан просто може апелювати до того, що рішення буде ухвалено вже новим парламентом. А там у нього буде ще одне відтермінування, бо в другій половині наступного року після виборів до Європарламенту саме Угорщина головуватиме в Європейському Союзі. Тобто, Орбан ставить на те, що до виборів позбавлення голосу не відбудеться, а після виборів Угорщина головуватиме, тож цього теж не відбудеться.

Саме цей час, цей рік він хоче використати на те, щоб, граючи в право вето, вибивати з європейських фондів додаткові гроші. Бо ситуація в Угорщині не найблагополучніша.

Грошей для бюджетників не вистачає. А європейські фонди суттєво закрили б ті дірки, які виникли у зв’язку з неефективною економічною політикою Угорщини.

Що стосується виключення Угорщини з Європейського Союзу, то жодну країну не можуть виключити з ЄС просто тому, що такої процедури не існує. Був прецедент із Брекзитом, але в тому випадку країна сама виявила бажання вийти з Європейського Союзу. І ми пам’ятаємо, наскільки болючим був процес цивілізованого розлучення між Британією та ЄС.

У випадку з Угорщиною очікувати, що вона самостійно вирішить вийти з Європейського Союзу, було б вкрай наївно. Точніше, ймовірно, Орбан хотів би вийти з ЄС, щоб йому ніхто не вказував, як поводитися, однак цей вихід означав би відмову і від фондів Європейського Союзу.

А ось цього Орбан аж ніяк не хоче, бо саме завдяки фондам Європейського Союзу Угорщина є досить благополучною країною, хоча і з тенденцією до падіння економічного зростання в останні роки. Я припускаю, що Орбан і робить свої заяви виключно з огляду на те, що вигнати його не можуть, а сам іти він не збирається. Він збирається отримувати від Європейського Союзу все, що можна по максимуму.

Водночас останній саміт показав роздратування європейців, і я думаю, що став тригером для прискорених дебатів, дискусій про те, як реформувати систему ухвалення рішень у ЄС так, щоб одна країна не могла блокувати життєво важливі рішення, щоб авторитарні режими не могли отримувати доступ до європейських фондів, і щоб проросійським силам не було місця за столом самітів Європейського Союзу.

Якщо Орбан і далі високо підніматиме ставки, то не виключено, що питання головування теж з’явиться на порядку денному. І це, звісно, було б суттєвим ляпасом амбіціям та его Орбана.

Але, з огляду на те, наскільки прихильні європейці до компромісів, норм перемовин і питання про легітимність, то я не думаю, що Європейська комісія чи Європейський парламент до виборів 2024 року почнуть форсувати цей сценарій, бо не просто чекатимуть на новий мандат для того, щоб ухвалювати радикальні рішення з приводу зміни правил гри в Європейському Союзі.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Орбан побоявся йти проти 26 країн Євросоюзу

— Я думаю, що ця чашка кави для Орбана в момент ухвалення рішення щодо переговорів з Україною, точно увійде в історію світової дипломатії. Зараз, до речі, кумедний момент: європейські політики і європейські лідери сперечаються, хто ж переконав Орбана. І Макрон каже, що його розмова з Орбаном зіграла свою роль. Прем’єр-міністр Італії каже, що вона теж вплинула на Орбана.

До речі, емоційна розмова в Аргентині президента Зеленського, можливо, теж зіграла свою певну роль. Ну і ось канцлер ФРН Шольц каже, що він запропонував Орбану випити кави під час розгляду українського питання, і Орбан його послухав.

Я думаю, що насправді тут справа навіть не в чашці кави, а в тому, що Орбан побачив, що він один, проти нього і весь Європейський Союз. Він один проти 26 країн ЄС, які підтримують початок переговорів з Україною. Він побоявся йти проти.

І ще раз підкреслю, це не просто подарунок Україні. Ми заслужили на це, тому що ми виконали величезний обсяг роботи. У Європі бачать найвищу мотивацію українців: від бійців на фронті, які воюють за наше європейське майбутнє, до простих українців у тилу, які мріють про це.

У Європі це відчувають. Вони розуміють, що нам у цих умовах не можна сказати “ні”. Нам це рішення необхідне як нове джерело впевненості в собі, як джерело психологічної підтримки для того, щоб продовжувати нашу боротьбу.

Тому саме мотивація українців – від простих громадян країни до президента України – теж справила величезний вплив на рішення Європейського Союзу. І ті, хто підтримував це рішення, і думаю, що і на Орбана теж.

Орбан зрозумів, що він не може цьому зараз протидіяти. Він ще буде вставляти нам палиці в колеса і створювати багато проблем. Ось на наступних етапах європейська інтеграція. Але, перефразовуючи відомий вислів, і проти Орбана є прийоми, і прийоми дуже дієві.

В’ЯЧЕСЛАВ ПОТАПЕНКО: Україні доведеться регулювати законодавство в інтересах угорців Закарпаття

— Переговори про вступ України до Європейського Союзу — це найзнаковіша подія не тільки цього тижня, а й цього року. Тому що Україні було офіційно надано право разом із Молдовою розпочати процедуру переговорів і консультацій щодо вступу до Євросоюзу. Але, безумовно, все це може тривати не місяці, а роки.

І керівники кожної з країн Європейського Союзу висуватимуть свої вимоги. Ми, очевидно, зіткнемося з великим пакетом вимог Будапешта з питань угорців Закарпаття. Ми вже кілька разів порушували цю тему.

Сенс полягає в тому, що приблизно 100 років тому внаслідок поразки в Першій світовій війні половина територій, де розселено етнічних угорців, опинилася за межами утвореної угорської держави, зокрема, на територіях українського Закарпаття, Румунії, Сербії, Словаччини.

Угорщина традиційно має дуже потужний блок політики щодо підтримки своїх громадян за кордоном, фінансування і так далі.

Те, що Орбан зараз проводить таку праву політику, це одне. Але, з іншого боку, в угорців, незалежно від типу уряду, діє підтримка своїх співвітчизників. Тому, так чи інакше, Україні доведеться регулювати свої законодавчі нормативні правила, які регламентують життя угорців на Закарпатті.

Варто зазначити, що в 1990-ті роки, коли з бюджетом було погано, грошей не було, і національними меншинами ніхто не опікувався, угорці дуже сильно допомагали Закарпаттю: вони там відреставрували всі можливі пам’ятки, фінансували університети, підготували повністю свої місцеві кадри.

Частина з них повернулася на роботу в Закарпатську область, а дехто, наприклад, жінка-депутат із Закарпаття, їздитиме на роботу в Європарламент і так далі. Тобто, вони дуже серйозно попрацювали.

ІГОР ПОПОВ: Якщо Угорщина вимагатиме платити за кожне голосування, то ЄС стільки грошей не знайде

— В Угорщини, і, зокрема, у Віктора Орбана дедалі гірше складаються відносини з Європейським Союзом. І навіть дедалі більше точаться дискусії про те, чи хоче ця партія слідувати європейським цінностям у самій Угорщині.

І там уже неодноразово говорять про свій варіант Брекзиту, використовуючи зараз назву країни Угорщина. І тому тут дискусія про цінності Європи, які захищає Україна, і носієм яких є Україна зараз більшою мірою, ніж деякі країни, які є членами Євросоюзу.

Що стосується переговорів про членство України в ЄС, то юридично рішення прийнято, і це розумне рішення для України. Українська сторона зробила все можливе: і парламент голосував за всі потрібні закони, і українські угорці спілкувалися з керівництвом Угорщини з проханням не блокувати цей процес, і президент Зеленський провів двосторонні перемовини з багатьма європейськими лідерами та гарно з правильними аргументами виступив перед початком засідання, бо ще вчора вранці ніхто не був упевнений у цьому рішенні.

Але це тільки початок великого шляху. І там буде близько 70 голосувань, кожне з яких має бути консенсусом щодо схвалення прогресу України, щодо виконання кожного з розділів цієї інтеграції.

Дійсно, Угорщина може створювати певні проблеми. Якщо Угорщина вимагатиме платити і за кожне голосування, то навіть багатий Євросоюз стільки грошей не знайде.

В Угорщині теж проводяться вибори, і інша партія може прийти до влади. І в цієї іншої партії можуть бути трохи інші відносини з Брюсселем, і, зокрема, з Україною.

Тому наші переговорники приступають до роботи. Ми чекаємо на так звану переговорну рамку — той графік виконання всіх цих рекомендацій. А з Угорщиною будемо розбиратися по дорозі.

Читайте також: Орбан стане каталізатором внутрішньої реформи ЄС — думка