Україна — у центрі уваги європосадовців. Європейський Союз розпочав технічну процедуру реалізації пропозицій щодо використання заморожених російських активів в інтересах Києва. Крім цього, в ЄС обговорили фінансову та військову допомогу Україні, а також нові санкції проти Росії. Про це повідомляє спеціальний кореспондент телеканалу FREEДОМ у Європі Віталій Сизов.
За його словами, під час пленарного засідання Європарламенту в Страсбурзі (Франція) під час дебатів на тему дотримання зобов’язань з надання допомоги Україні пролунали заяви, що підтримка України має життєво важливе значення для Європейського Союзу, і вона має бути збільшена.
“Наш обов’язок — продовжувати і посилювати нашу підтримку, яка, очевидно, має також містити військову допомогу — стільки, скільки знадобиться. Так, скільки б не знадобилося. І говорити зворотне — це просто грати на руку Путіну, який через свого міністра закордонних справ уже абсолютно ясно дав зрозуміти, що він не зупиниться на досягнутому в Україні. Інші країни перебувають під загрозою. Ми в небезпеці. Треба пам’ятати, що Київ розташований всього за 1 600 км від Страсбурга”, — заявила міністерка закордонних справ Бельгії Аджа Лябіб.
Бельгія розпочинає своє головування в Європейській Раді. Її прем’єр-міністр Александр Де Кроо запевнив депутатів, що підтримка України не зникне з пріоритетів європосадовців.
“Для Америки та інших союзників підтримка України є стратегічним питанням. Це геополітичне міркування. Для нас, європейців, підтримка України має екзистенціальне значення. Це лежить в основі нашої безпеки і нашого процвітання”, — сказав прем’єр-міністр Бельгії.
Посадовці Європейської комісії відповіли депутатам, що вони роблять усе можливе для військової та економічної підтримки України, і скоро виконають обіцянку про доставку одного мільйона снарядів для української армії.
“Незабаром європейська промисловість зможе виробляти 1 млн артилерійських снарядів на рік, а для інших типів боєприпасів “земля-земля”, таких як мінометні снаряди, вона вже має виробничі потужності, що значно перевищують 1 млн”, — запевнив віцепрезидент Єврокомісії Марош Шефчович.
Проте більшість у Європейському парламенті вважає, що союзники мають робити більше для України.
“Літаки. Чого ми чекаємо? Я вже втомилася слухати, що завжди знаходяться причини зробити менше і повільніше, ніж слід було б”, — заявила членкиня Європарламенту з групи “Оновимо Європу” Наталі Луасо.
“Якщо євроатлантична спільнота та інші країни-однодумці, прихильні до безумовної перемоги України над агресором, акумулюють для перемоги у війні скромні 0,25% від ВВП на підтримку України, то це б принесло 120 млрд на рік. Більш ніж достатньо, щоб гарантувати, що не буде жодних збоїв у можливості України дати відсіч агресору”, — вважає член Європарламенту з групи “Прогресивний альянс соціалістів і демократів” Свен Міксер.
Поки у Страсбурзі засідав Європарламент, у Брюсселі зустрічалися міністри економіки країн Євросоюзу. Допомога Україні — одне з головних питань на порядку денному. Міністри обговорювали створення українського механізму для підтримки економіки та інфраструктури України на 50 млрд євро протягом чотирьох років і використання заморожених російських активів для відновлення України.
“Україна бореться за наші цінності. Але водночас Україна змогла продовжувати керувати економікою, і економічна підтримка Європи з цього погляду критично необхідна”, — сказав єврокомісар з економіки Паоло Джентілоні.
“Ми чуємо, що наші колеги в інших країнах, таких як США і Канада, також говорять про конфіскацію активів Росії. Тому я думаю, що Європа не може бути спостерігачем у цьому процесі”, — висловилася міністерка фінансів Литви Гінтаре Скайсте.
У питанні використання російських активів одні країни продовжують наполягати на їхньому повному переданні Україні, тоді як інші пропонують передавати лише доходи з відсотків, отриманих від цих активів. Однак усі сходяться на тому, що підтримка України має бути, безумовно, продовжена.
Читайте також: Україна може перемогти у війні, але їй потрібне передбачуване фінансування, — голова Єврокомісії
Нагадаємо, дипломат, експерт-міжнародник Руслан Осипенко висловив думку, що на Всесвітньому економічному форумі (ВЕФ) у Давосі (Швейцарія) пролунала низка заяв насамперед від європейських політиків, які говорять про те, що Україна не залишиться без допомоги. Європейці сильніше включатимуться в допомогу Україні. В унісон з усіх європейських трибун лунає усвідомлення того, що Україна важлива, її роль актуалізувалася, і їй треба продовжувати допомагати, попри геополітичні зміни, що можуть статися через вибори у США та зміну зовнішньої політики США.