У темі розміщення миротворців на території України поки що більше запитань, ніж відповідей — розбір Фесенка

У питанні розміщення миротворчого контингенту на території України поки що більше запитань, ніж відповідей: у якій формі буде закріплено це розміщення, військові яких країн братимуть у цьому участь, який мандат буде у цієї місії. І головна перепона: на розміщення миротворців має погодитися не тільки Україна, але й Росія. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів політолог Володимир Фесенко.

Зараз на Заході розглядають варіант розміщення в Україні миротворців з європейських країн НАТО. Частина країн уже відкрито підтвердили свою участь у такій місії (наприклад, Франція та Італія), ще частина підтримали ініціативу кулуарно.

Але брати участь у війні в нинішній фазі, у бойових діях війська країн НАТО точно не будуть, оскільки пряме зіткнення НАТО і Росії може призвести до ядерної війни.

“Одна справа, коли Росія воює тільки з Україною, а країни НАТО нас підтримують. Інша справа, якщо безпосередньо починають воювати між собою країни НАТО і Росія, тоді велика небезпека того, що конфлікт досить скоро переросте просто в ядерну війну. Це взаємне знищення. Причому знищення не тільки сторін, що воюють, найімовірніше, величезна проблема виникне для всього світу, взагалі для існування людської цивілізації. Ризик ціни прямого військового зіткнення між НАТО і Росією розуміють обидві ці сторони”, — пояснив Фесенко.

Тому розміщення військового контингенту на території України можливе тільки після закінчення воєнних дій, і це має бути предметом домовленостей, частиною мирної угоди.

“Миротворчий контингент має спостерігати за припиненням вогню. І про це мають домовитися Україна, Росія і та сторона, яка виступатиме в ролі посередника або ініціатора переговорів. У цьому випадку, найімовірніше, Сполучені Штати. Ось якщо ці три сторони погодяться, що в ролі миротворців виступатимуть європейські країни, країни НАТО, ось тоді вони зможуть виконувати цю функцію”, — зазначив політолог.

Навряд чи Росія погодиться на такий варіант, тому що вона розглядає будь-яку європейську країну, тим більше країну НАТО, як союзників України.

“Тому в мене дуже великі сумніви, що Росія погодиться на те, щоб у ролі миротворців виступали не просто європейські країни, а країни-члени НАТО. Тож цей варіант, на мій погляд, швидше теоретичний. Цей варіант цілком відповідає інтересам України, і якщо на ньому наполягатиме Трамп, США, тоді це буде форма переговорного тиску на Росію. Але чи вдасться домовитися? На мій погляд, поки що це дуже велике питання, на яке немає відповіді”, — прокоментував Фесенко.

Якщо Росія не погодиться на миротворців НАТО, то можна розглянути інші варіанти.

“Росія точно не погодиться, щоб у цій ролі виступали країни НАТО. Ми ж навряд чи погодимося, наприклад, на те, щоб таку роль виконувала Білорусь або Китай. Я допускаю, що може бути якийсь миротворчий контингент під егідою ООН. Тоді має бути рішення Ради безпеки ООН, має бути фінансування цього контингенту через ООН. І, найімовірніше, це буде контингент із нейтральних країн. Але хто це може бути, це теж має бути предметом домовленості, й наскільки це вдасться — теж велике питання”, — наголосив експерт.

Після вторгнення Росії в Україну в 2014 році та укладення двох Мінських угод (у вересні 2014 року і в лютому 2015-го) про припинення вогню на Донбасі функцію контролю виконувала місія ОБСЄ (Організація з безпеки і співробітництва в Європі).

“На жаль, виконувала дуже погано, тому що її можливості, мандати місії були обмежені, реального контролю за припиненням вогню вони не здійснювали. Тому були постійні порушення. Після підписання других Мінських угод було, по-моєму, понад 40 тимчасових припинень вогню — і “різдвяні”, і “великодні”, і “хлібні” перемир’я… У підсумку вони тривали по кілька днів. Найдовше перемир’я було, до речі, вже за Зеленського, якщо не помиляюся, у серпні 2020 року. І Росія й це перемир’я в підсумку порушила”, — нагадав Фесенко.

Альтернатива нинішнім миротворцям — надання гарантій безпеки для України на майбутнє. Тут Україна має право домовлятися з тими країнами, які погодяться на розміщення їхнього військового контингенту на її території.

“До речі, тоді нам доведеться змінювати Конституцію, оскільки розміщення на постійній основі зарубіжних військ вимагає відповідних змін основного закону України. Але це не найбільша проблема. Думаю, що всередині України якраз щодо цього консенсус буде”, — уточнив спікер.

Фесенко допускає в перспективі створення певного оборонного альянсу всередині Європейського Союзу.

“І тісна співпраця України з таким альянсом може бути найімовірнішим сценарієм зміцнення оборонного партнерства України з низкою європейських країн”, — зазначив він.

Також важливим є те, на чому акцентував президент Володимир Зеленський, що припинення вогню та ідея розміщення миротворців не означає, що Україна відмовляється від перспективи членства в НАТО.

“Ось це важливо. Тому що, на жаль, можливий варіант, коли і американська сторона у вигляді нової адміністрації Трампа, і вже тим більше Росія, можуть порушити питання, що умовою припинення вогню має бути відмова України від перспективи членства в НАТО. Ось ця проблема буде викликом для нас на майбутніх переговорах. І українська сторона повинна зараз разом із європейськими партнерами скоординовано виступати за те, щоб Росія не розігрувала версію блокування перспективи членства України в НАТО”, — резюмував Володимир Фесенко.

Читайте також: У Європі відновилася дискусія щодо відправки миротворців в Україну — розбір (ВІДЕО)

Нагадаємо, у грудні агентство Reuters із посиланням на офіційних осіб і експертів представило проєкт, як може виглядати миротворча місія ЄС в Україні. Ймовірно, в ній візьме участь коаліція з п’яти-восьми країн, загальна чисельність військових може становити до 100 тисяч осіб.