Світовому порядку, встановленому після Другої світової війни, прийшов кінець. Абсолютно всі у світі розуміють, що настав час змінюватися, змінювати структуру, архітектуру безпеки, інакше до жодних хороших наслідків це не призведе. Про це сьогодні, 17 вересня, в ефірі телеканалу FREEДОМ заявив кандидат політичних наук, голова “Міжнародної асоціації малих міст” Олексій Буряченко.
“Якраз агресія Росії проти України поклала кінець тому світовому порядку, який ми знаємо. Тобто цій чинній системі, як її називають архітектури світової безпеки, яка сформувалася за результатами Другої світової війни”, — сказав він.
Політолог уточнив, суть у тому, що серйозні тріщини в цій архітектурі безпеки з’явилися вже давно. Точкою неповернення наукова думка й аналітики визначають саме розвал Радянського Союзу, 1991 рік, і тоді, коли РФ незаконно зайняла місце СРСР у Раді безпеки ООН. В основному органі Радбезу, рішення якого обов’язкові до виконання.
“Тоді вже стало абсолютно очевидно, що архітектура безпеки вже порушена, її потрібно видозмінювати, реконструювати, перезапускати, тому що світ став абсолютно іншим. І та архітектура з тими викликами минулого вже просто не здатна впоратися з гібридними у своїй більшості викликами сьогодення. І це ж стосується не тільки РФ, яка є тригером питання. Але завтра, припустімо, чекатимемо на загрозу від того ж Китаю, і про це теж говорить у своїй промові Блінкен (держсекретар США, — ред.). Коли авторитарні режими світу об’єднуються і підтримують одне одного, навіть начебто нічого не маючи спільного в якійсь ідеологічній складовій”, — каже Буряченко.
Тому, на його думку, потрібно порушити питання, навколо яких може об’єднатися весь світ. Це питання насамперед безпеки.
“Тому що, якщо немає безпеки, то вам не потрібні ні економіка, ні гуманітарна сфера, ні освіта, ні культура. Зараз місія України перед Генасамблеєю ООН і донести це питання до максимального широкого кола авторів, що, якщо у світі не буде безпеки, то, будучи ви хоч в Африці, хоч у Центральній Азії, хоч у Південній Америці, хоч в Австралії, вас усе одно ця політична і військова турбулентність у світі наздожене. Тому що весь світ зараз… я б назвав це холодна гонка, гонка озброєнь 2.0, холодна війна 2.0”, — пояснив політолог.
Тільки якщо перша холодна війна — це було протистояння двох полюсів: США і СРСР, то зараз холодна війна з величезною кількістю авторів.
“Кожен намагається у себе розробити ядерну зброю, якщо не розробити, то розмістити чужу зброю. Повним ходом розвиваються, розкручуються ВПК країн абсолютно на всіх континентах. Це свідчить про те, що країни бояться, що у світі немає зараз такої точки опори, як раніше, зокрема, була, наприклад, ООН, на яку можна було точно спертися і сказати, що так, справді, це той перемовний і базовий майданчик, який дасть змогу так чи інакше розв’язати навіть найсерйознішу кризу. А дивлячись на події, що відбуваються в Україні, на незрозумілу інколи позицію Гутерріша (генсек ООН, — ред.), і загалом беззубість ООН у плані Генасамблеї, бо її рішення все одно не несуть у собі обов’язковість їхнього виконання, а Радбез повністю заблокований РФ — внести зміни до Статусу просто майже неможливо”, — розповів Буряченко.
Кандидат політичних наук зауважив, що, якщо раніше загрози були ядерного, термоядерного, терористичного штибу, то тепер до них додалися й інші загрози: штучного інтелекту, кібербезпеки.
“А всі ті загрози ядерні тепер стали значно меншими. І тепер володарем ядерної зброї можуть бути не тільки країни, які входять до Радбезу, або які офіційно носять ядерний статус, а й які такого статусу не мають. А якщо перегони розкручуватимуться, ядерну зброю в такій перспективі матимуть не тільки країни, а й якісь, можливо, зокрема терористичні організації. Тому рішення вже не те, що назріло, воно вже перезріло. Я думаю, якраз США теж дуже зацікавлені, щоб знайти формулу, комбінацію, щоб міжнародне право, гарантії безпеки у світі знайшли свою реалізацію. Тому що нікому не потрібен хаос, хаос неможливо контролювати, хаос може породжувати тільки хаос”, — резюмував Олексій Буряченко.
Читайте також: Війна Росії проти України вже стала континентальною, — політолог