Наразі основна мета Ізраїлю, окрім оперативних завдань (запобігти відкриттю північного фронту та звільнити якнайбільше заручників, яких усе ще утримує ХАМАС), — довести міжнародній спільноті, що, якщо не буде переглянута позиція світу щодо Гази, то Тель-Авіву доведеться діяти єдиним шляхом — широкомасштабна наземна операція, яка може будь-якої миті перерости в серйозне регіональне загоряння ситуації. Таку думку сьогодні, 19 жовтня, в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив ізраїльський політолог, громадський діяч Михайло Пелліверт.
“Я хочу, щоб усі розуміли причинно-наслідковий зв’язок. У секторі Гази гинуть палестинські діти тому, що в секторі Гази влада захоплена терористичною організацією. Терористична організація, ми так собі уявляли, ХАМАС у якийсь момент вирішив стати прагматичним політичним гравцем, а не вести джихад. Це була така концепція протягом останніх 10 років, і ця концепція зараз зазнає краху. Фундаменталістські організації, коли їх ставлять перед вибором, стати або прагматичними гравцями, або продовжувати джихад, виявляється, обирають джихад. І всі спроби відволікти, приспати нашу пильність є виключно тактичними кроками, які покликані обдурити. Але ситуація зараз, на жаль, не схожа на 2006 або 2007 рік, коли можна було з меншими втратами розв’язати насамперед у військовий спосіб, ситуацію в Газі”, — сказав він.
Пелліверт пояснив, що є не просто надземна Газа, відносно невеликий клаптик землі площею 360 кв. км.
“У середньому під кожним кв. км у секторі Гази є ще 3 км підземних тунелів, у яких, я припускаю, ХАМАС за останні роки непогано підготувався до ведення тривалих боїв. Тому та затримка, яку ми бачимо щодо початку наземної операції, пов’язана, можливо, саме з цим аспектом”, — каже політолог.
За його словами, в ізраїльському суспільстві критика щодо прем’єр-міністра країни Біньяміна Нетаньягу пов’язана саме з питанням, чи є сьогодні в нього уявлення про те, що робити після перемоги над ХАМАС.
“Немає ні в кого жодного сумніву, що Ізраїль впорається і сам із загрозою з півдня і півночі. Але заперечення існування палестинської проблеми — те, що дуже любив робити Нетаньягу, нам зараз розірвалося в обличчя. Нетаньягу був прихильником теорії, стратегії “розділяй і володарюй” — з одного боку, послабити палестинську автономію, з іншого боку, чужими руками зміцнювати владу ХАМАС, домовлятися з Саудівською Аравією, з Оманом, з ОАЕ і думати, що палестинська проблема розсмокчеться сама собою. Цього не сталося, і цей перегляд ізраїльської стратегії як середньострокової, так і довгострокової, — це неймовірно складне завдання, яке має бути виконано всіма ізраїльтянами”, — розповів Пелліверт.
Ізраїль не може вести війну за тією ж стратегією, що і ХАМАС. А картинка, яку створюють у світових ЗМІ про те, що слабких палестинців цілеспрямовано знищує Ізраїль, відповідає тим пропагандистським настроям, бажанням шокувати, здивувати, за якими сьогодні будують новинну стрічку, зазначив політолог.
“Адже новини — це про те, як один літак упав, а не про те, як 5 тисяч літаків вдало приземлилися. Ми при цьому розуміємо, що Ізраїль не може вести цю війну за тими ж принципами, тими ж методами, якими її веде терористична організація ХАМАС. Ми демократична держава, і у нас є обов’язок і відповідальність дотримуватися міжнародного закону. І це рівно так і відбувається. Говорити про пропорційність — це абсолютне безумство. Не йдеться про пропорційність, а про тотальну війну, яка нам оголошена. У цьому випадку в ізраїльському суспільстві є відчуття, що все те, що відбувалося останні десятки років, це саме те, що ми не добивали пораненого звіра, у цьому корінь проблеми. Ми весь час боролися з пліснявою, а не з вогкістю. Вогкість — це існування терористичної організації ХАМАС, яка взяла в заручники не тільки наших ізраїльських громадян, а й кілька мільйонів палестинців, і, ховаючись за їхніми спинами, пускає в наш бік ракети. Це проблема, не розв’язавши яку, навряд чи щось зміниться в секторі Гази, на Близькому Сході, у мирному перемовному процесі з палестинцями”, — резюмував Михайло Пелліверт.
Читайте також: Президент Байден налаштований вкрай рішуче, його позиція не награна, — ізраїльський політолог про підтримку Києва і Тель-Авіва