Відмінність у підходах влади РФ до двох опозиційних груп у російському суспільстві проаналізувало видання “Верстка”. Представники однієї з цих груп постійно зазнають репресій, для іншої групи, навпаки, певною мірою скасовано табу навіть на критику Путіна. Розподіл проходить за позицією цих груп щодо війни РФ проти України. Про це сьогодні, 11 березня, розповів заступник головного редактора російського видання “Верстка” Олексій Левченко в ефірі телеканалу FREEДОМ.
Одна група — це так звана несистемна опозиція, Яшин, Навальний, їхні послідовники, активісти в регіонах, які зазнають репресій навіть за антивоєнні репости. Друга група — прихильники війни, які набагато завзятіше критикують владу поки що без наслідків для себе. Левченко називає це феноменом останнього року війни.
“Є якась інша опозиція, так звана “ватна” опозиція, яка гаряче підтримує війну, і їй дозволяється робити якісь зовсім дикі речі з погляду російської політичної системи. Якщо ви почитаєте того ж [військового злочинця] Гіркіна, то що він пише про Путіна, останніми роками вважалося неприпустимим у політичній системі Росії. Вважалося, що критика безпосередньо Путіна — таке собі табу для політиків. Але вони критикують і Путіна, і Міноборони, і взагалі пишуть досить багато всього, і їх не чіпають”, — коментує гість ефіру .
За його словами, “Верстка” намагалася знайти пояснення цьому феномену в середовищі російської влади, і там пояснили, що людям із військовою позицією дозволено більше.
“Якщо людина чужих поглядів, ліберальних, демократичних, виступає за іншу політичну систему в Росії, тоді її максимально пресуватимуть. Тут розподіл антивоєнна позиція — воєнна позиція досить важливий. Все-таки ці критики залишаються на боці війни, тому влада намагається поки що їх не чіпати”, — пояснив Олексій Левченко.
Читайте також: Основна роль Пригожина — утилізація спецконтингенту: експерт спростував наявність конфлікту між засновником “Вагнера” та МО РФ