У російському полоні катування українців є системними та масштабними. І ця проблема виникла не з початком повномасштабного вторгнення Росії. З 2014 року, з перших днів окупації Криму та частини Донбасу затримані українці зазнавали тортур. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів керівник української експертної групи “Сова”, учасник групи документування воєнних злочинів громадської ініціативи “Євромайдан-SOS/Трибунал для Путіна” Михайло Савва.
“З початком повномасштабного вторгнення масштаб катувань тільки збільшився. Міжнародні організації з 2022 року фіксують, що до 95% українців, які повернулися з полону, піддавалися там тортурам. Це роблять не тільки російські військові, не тільки співробітники федеральної служби виконання покарань, це роблять і російські слідчі. Для них головним мотивом є вибити свідчення, у них є завдання — порушити кримінальні справи на всіх “азовців”, на всіх “айдарівців”. Ці військові підрозділи України в Росії визнані терористичними організаціями. А оскільки підстав для кримінального переслідування немає, вони просто катують людей, до того ж катують страшно”, — сказав Сава.
Усі учасники знущань з полонених українців підпадають під кримінальну відповідальність. І не тільки виконавці, а й ті, хто віддавав такі накази.
“Міжнародне гуманітарне право фіксує, що керівник підрозділу або установи, співробітники яких катували людей, міг і не знати про це, — але він зобов’язаний був знати, він теж стає воєнним злочинцем, він теж стає винним. Масштаб людей, які сядуть на лаву підсудних, величезний”, — підкреслив експерт.
Сава повідомив, що у Росії українці перебувають приблизно у 180 місцях примусового тримання.
“Це не як в Україні, де є кілька таборів для військовополонених. Українців розкидали до Далекого Сходу включно. Відповідно, кожен керівник такої установи, де військовополонених і цивільних катують, стає злочинцем. Його заступник по режиму стає злочинцем, слідчий, прокурор, який не побачив цих “старань” слідчого або не прийняв скаргу про катування, суддя, який у судовому засіданні не прийняв скаргу про катування. Тобто кількість воєнних злочинців зростає, і зростає дуже швидко”, — продовжив він.
Українська сторона подає звернення до різних міжнародних інстанцій з метою інформувати про такі воєнні злочини Росії, а також щоб притягнути до відповідальності винних.
“Якщо говорити про Організацію Об’єднаних Націй, наприклад, про Комітет проти катувань, про Комітет з насильницьких зникнень, то вони працюють. Але вони можуть лише зафіксувати факти. Вони не є судовими органами, але разом з тим міжнародні суди використовують матеріали міжнародних організацій. Тобто передбачається, що якщо якийсь факт зафіксувала структура ООН, то він може бути вагомим доказом”, — зазначив Савва.
Мандат Міжнародного комітету Червоного Хреста також дозволяє фіксувати такі злочини, але в цієї організації дуже мало реальних повноважень.
“Червоний Хрест відповідно до Женевських конвенцій відіграє особливу роль. Але я б назвав це роллю організації, яка закликає до совісті, закликає до розуму, вмовляє, позитивно стимулює. Червоний Хрест не може застосувати жодних санкцій”, — додав спікер.
Сава наголосив, що результати повномасштабного російського вторгнення остаточно засвідчили необхідність серйозного коригування міжнародного гуманітарного права.
“Женевські конвенції, які колись були написані джентльменами для джентльменів, для російського режиму не працюють. У них не вистачає механізму реальних санкцій”, — резюмував він.
Читайте також: Цивільні особи не можуть бути обміняні як військовополонені, — Яковлєв
Нагадаємо, керівниця місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белл повідомила, що понад 95% українських військових, які перебувають у російському полоні, регулярно піддаються тортурам. У російських місцях ув’язнення українців починають катувати вже на перших допитах. Їх б’ють металевими палицями та кийками, катують струмом.