У Росії майже не залишилося авіабаз, де можна сховати стратегічну авіацію, — Мусієнко

Защитные ангары для авиации на аэродроме Мариновка в Волгоградской области. Фото: Google

Після того, як українські безпілотники в ніч на 27 липня атакували три російські аеродроми, де базується стратегічна авіація супротивника, що завдає ракетних ударів по мирних містах України, стало зрозуміло, що у РФ насправді залишилося не так багато авіабаз, де вона може ховати свою стратегічну авіацію. Про це сьогодні, 29 липня, в ефірі телеканалу FREEДOM розповів керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

“Дійсно, у РФ не так багато місць, куди можна заховати свою стратегічну авіацію. Справа в тому, що не кожен аеродром може приймати стратегічні бомбардувальники. У Росії зараз лише чотири-п’ять авіабаз, на які можуть приземлятися і на яких можуть зберігатися літаки Ту-22, Ту-150, Ту-95. Це залежить і від якості злітно-посадкової смуги, і від її довжини тощо. Є досить багато технічних нюансів. Тому аеродром “Оленья” був обраний невипадково, тому що були впевнені в тому, що там літаки будуть захищені”, — зазначив Мусієнко.

Він наголосив, що операція, яку провели співробітники Служби безпеки України (СБУ) — унікальна і увійде в історію. Крім того, це довело, що російські аеродроми виявилися незахищеними.

“Ані в історії Радянського Союзу, ані в історії сучасної Росії немає операцій, коли стратегічний бомбардувальник був уражений на авіабазі на місці своєї стоянки. Такого дійсно не було. Це — прецедент. Крім того, ця операція вперше продемонструвала вразливість стратегічної авіації та стратегічних аеродромів Росії, їхню незахищеність. Хоча в РФ завжди дуже пишалися своєю авіацією і своїми військовими аеродромами”, — констатував гість ефіру.

Він додав, що у зв’язку з тим, що російські окупанти почали ховати свою авіацію на інших більш далеких аеродромах, це призводить до великих навантажень на авіабазах.

“Україна домоглася того, що російські війська змушені там масово зосереджувати свою авіацію, що призводить до додаткових навантажень, і як наслідок — катастроф. Одна катастрофа була в Моздоку. Пілоти помилилися під час заходу на посадку там, тому що льотний склад не був навчений і в нього не було досвіду польотів на Моздок. Другий випадок стався нещодавно у Волгоградській області, де теж було падіння літака Су-34. Це відбувається, тому що пілоти змушені літати в тих умовах, до яких вони не пристосовані. І з часом ситуація буде погіршуватися. Тим більше, як показала практика, українські безпілотники легко туди можуть дістатися”, — резюмував Олександр Мусієнко.

Читайте також: Україна стала світовим драйвером у застосуванні надводних бойових систем без екіпажу, — Плетенчук

Прямий ефір