У Росії істотно скоротилися доходи від експорту нафти — деталі (ВІДЕО)

Експорт російської нафти різко скоротився до мінімальних за пів року значень, повідомляє агентство Bloomberg. За минулий тиждень танкери відвантажували з російських портів на 29% менше сирої нафти, ніж раніше. Насамперед це пов’язано зі скороченням купівлі палива в азійських країнах, повідомляє FREEДОМ.

Російську нафту не хочуть купувати. Останні пів року імпортерами енергоносіїв з Росії, за рідкісними винятками, були тільки країни Азії, особливо Індія і Китай. Кремль робив для них величезні знижки – аж до 30 доларів за барель. Однак в останній місяць знижки різко скоротили, і вчорашні партнери Москви перемикнулися на нафту з Ірану, адже вона просто дешевша. Усе це не допомагає ні російському бюджету, ні нафтовій галузі. Ба більше, компанії змушені сильно скорочувати видобуток.

“Нещодавно Російська Федерація заявила про черговий “жест доброї волі”, який полягає в скороченні видобутку ще на 500 тис. барелів на добу. Це означає, що навіть той демпінг, який Росія реалізує, продаючи юралс задешево по всьому світу, вже не допомагає, і скорочення доходів б’є по потужностях російських нафтовидобувних компаній”, — повідомив експерт енергетичного ринку Геннадій Рябцев.

Усе це — прямий результат західних санкцій. Євросоюз, на який раніше припадало до половини поставок російської нафти, відмовився від імпорту на початку 2023 року. Замінити його Кремлю просто не вдасться — зі східними країнами немає інфраструктури. Крім того, введена Заходом цінова стеля сильно б’є по прибутку від продажу танкерної нафти.

У результаті, прибуток від продажу енергоносіїв за перше півріччя скоротився майже вдвічі порівняно з минулим роком. А через санкції нафтові компанії не можуть отримати сучасне обладнання і змушені качати нафту з верхніх шарів. Видобувати її простіше, але запаси — обмежені.

“У нафтовиків немає впевненості в майбутньому, у стабільності нафтового клімату, у стабільності податкового клімату і взагалі якоїсь впевненості в політичному майбутньому Росії. І тому стратегія зараз нафтовиків полягає в тому, щоб зараз якнайшвидше, якнайбільше отримати доходи від висловлювання останніх, можна сказати, барелів комерційно рентабельної нафти, а далі хоч трава не рости”, — пояснив експерт з нафтогазового ринку Михайло Крутихін.

Падіння обсягів експорту російської нафти — лише один із симптомів глобальних проблем у російській економіці. Справи там йдуть дедалі гірше з кожним місяцем. Наприклад, термін “платіжний баланс” не знайомий більшості людей. Але для фахівців — це один із ключових показників стабільності економіки країни та її ролі у світовій торгівлі. Грубо кажучи, це різниця між усіма валютними потоками в країну і з неї.

За червень торговельний баланс Росії вперше з початку вторгнення став негативним. А за період січень-червень валютний прибуток держави виявився на 93% меншим, як порівняти з першим півріччям 2022 року. Тобто, капітал тікає з федерації.

У Єврокомісії заявляють, що вже запроваджені санкції мають накопичувальний ефект, тобто, з кожним днем грошей на війну у Кремля буде все менше. За словами експертів, Брюсселю залишається лише блокувати шляхи обходу санкцій.

“Санкції стосуються тієї першої ціни, яку нафтовики отримують за нафту, відвантажуючи її в танкери. Ось тут санкції працюють. А що далі відбувається з цією нафтою — це на російський федеральний бюджет ніяк не впливає. Я припускаю, що посилити санкції, зробити ще меншими доходи в російський федеральний бюджет Заходу зараз дуже і дуже важко. Зараз уже все йде по максимуму”, — вважає Михайло Крутихін.

Місце Росії на світових ринках енергоресурсів займають інші країни. Наприклад, ЄС активно імпортує американську нафту. Її видобуток у США з початку року зріс на 9% і продовжує зростати. Це найкращий показник з 2019 року. А внаслідок розвитку технологій, вартість буріння свердловин впала на 36% за 10 років. Для Росії порівнянний розвиток галузі просто неможливий.

Читайте також: Куди котиться російська економіка: фактори падіння курсу рубля оцінюємо з економістами

Нагадаємо, російська частка в імпорті вугілля, природного газу і нафти в Євросоюз безперервно скорочується. До повномасштабної війни близько 60% економіки РФ трималося на експорті енергоносіїв. Половина цього експорту йшла в ЄС. Але після того, як ЄС майже повністю відмовився від закупівель російської нафти, нафтопродуктів і газу, а також запровадив цінову стелю на нафту, яку продають до третіх країн, доходи Кремля від продажу енергоносіїв зменшилися вдвічі, а частка Росії на світовому ринку нафтових мастил впала більш ніж у 8 разів.