Називаються цифри, що 25-30% російських дипломатів за кордоном працюють на розвідку. Але всі інші — теж. Тому що ці 25-30% — це кадрові співробітники розвідки, а всі інші є агентурою або людьми, які здійснюють допомогу розвідці. Про це сьогодні, 27 квітня, в ефірі телеканалу FREEДОМ заявив колишній співробітник КДБ СРСР і Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Жирнов.
“Тому можна говорити, що в російських закордонних установах 100% персоналу працює на розвідку. Ті люди, які вже зміцнилися у країні, можливо, у них залишилися родичі, можливо, вони не відмовилися від російського громадянства, значить, їм треба продовжити свої паспорти російські, їм треба, можливо, з’їздити до РФ, у них залишилася якась нерухомість, у родичів щось. І тому є ключі, як на них впливати”, — сказав він.
Шпигунські війни тривають. У щорічному звіті, наприклад, департаменту держбезпеки Литви повідомляється, що торік розвідки Росії, Білорусі та Китаю кілька разів намагалися завербувати громадян Литви. Ці спроби були безуспішними. А п’ять співробітників російської розвідки, які працювали під дипломатичним прикриттям, були вислані з Литви торік. Вказується, що інтенсивність розвідувальної діяльності Росії залишається дуже високою.
“Безумовно, у всіх інших країнах відбувається те саме. За минулий рік із близько 30 країн світу вислано майже 500 російських дипломатів або людей, які працювали в посольствах, консульствах, представництвах, і які прикривалися цією діяльністю для ведення розвідки”, — прокоментував Жирнов.
Він зазначив, що ця історія не тільки російська. Потрібно розуміти, що цей напрямок називається “легальна розвідка”.
“Це не означає, що ці люди займалися якоюсь легальною, дозволеною діяльністю, а означає, що розвідники багатьох країн, шпигуни, займаючись злочинною шпигунською діяльністю (у всіх країнах вона є злочинною), прикриваються дипломатичним прикриттям або якимось іншим прикриттям закордонних установ своїх країн”, — пояснив колишній співробітник КДБ СРСР.
Також він пояснив, чому ці скандали відбуваються переважно з росіянами.
“По-перше, тому, що Росія — країна-агресор, яка веде війну, до неї більше уваги. І далі є специфіка. А саме — конкретно Путін. Він виріс із КДБ, він дуже хотів бути таким шпигуном, але йому це не вдалося. Коли він став президентом, то він зробив ставку на збільшення діяльності спеціальних служб, тому що в нього голова шпигунська, “чекістська”. Він узагалі не вірить жодній людині, яка щось говорить відкрито або журналістам, які роблять розслідування. Путін вірить тільки краденим документам із сейфів зарубіжних керівників”, — каже Жирнов.
За його словами, хвилі висилок співробітників посольств РФ, які були торік, тривають і цьогоріч. Висилають одних людей, їм на заміну приїжджають інші. І тепер потрібно висилати тих, хто приїхав на заміну.
Читайте також: Російська мафія на службі Кремля — як влада використовує злочинців за кордоном, пояснив ексспівробітник КДБ
Нагадаємо, після повномасштабного вторгнення Росії до України шпигунська мережа РФ в країнах Заходу істотно скоротилася. Причиною цього стали масштабні заходи спеціальних служб європейських країн і США з виявлення ворожих агентів в органах державної влади, ЗМІ та в керівництві різних громадських організацій. Викриття російської агентури в країнах Євросоюзу стало найпотужнішим ударом по шпигунській мережі РФ з часів холодної війни.