У пошуках тепла та світла, але без паніки та скандалів: як українці живуть у дні часткового блекауту

В Україні розгорнули щонайменше 4 тисячі “Пунктів незламності”. А заплановано ще більше, якщо ситуація з електропостачанням у країні погіршиться. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський після чергового масованого ракетного обстрілу російських військ. Поки що фахівці в екстреному порядку відновлюють мережі, українці вже почали користуватися послугами пунктів. Вдома — свічки, ліхтарики, павербанки та терпіння. А в найближчому “Пункті незламності” — підзарядка, коли розрядився останній гаджет.

Карту таких пунктів, що розташовані по всій країні, можна побачити на сайті www.nezlamnist.gov.ua.

У тимчасових наметах можна не лише зарядити телефони, зігрітися, набрати технічної води, отримати першу допомогу. У деяких пунктах, залежно від можливостей міста чи селища, можна також підключитися до Інтернету. Щоправда, досвідчені містяни радять брати з собою подовжувачі та перехідники, адже охочих підзарядитись може бути багато.

У деяких містах, де “Пунктів незламності” мало, утворилися черги. Так, наприклад, відбувається у Миколаєві, де поки що лише один такий пункт.

На Дніпропетровщині розгорнули 18 таких пунктів, шість із них — у самому Дніпрі. Тут до таких пунктів можна звертатися цілодобово.

“Я вважаю, що так і треба чинити. Настали важкі часи. Ми всі витримаємо”, — вважає мешканець Запоріжжя Сергій.

Він каже, що ходитиме до місцевого “Пункту незламності” у разі потреби.

“Намети обладнані засобами обігріву. Тут є мінімальні набори для того щоб зустріти дітей. Завдяки нашим партнерам із Червоного хреста є і розмальовки, і дитяче харчування, і памперси. Ми намагаємось зробити все, щоб людям було комфортно. Я сподіваюся, всі наші дії складуть одну велику українську мету — нашу перемогу”, — розповіла начальниця прес-служби Державної служби з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області Юлія Баришева.

Кожен українець зараз переживає та побоюється — що ж буде далі? При цьому лише 14% опитаних громадян країни готові залишити свої будинки у разі повного блекауту. Такими є результати дослідження компанії Gradus Research. Дві третини опитаних мають намір залишатися на своїх місцях проживання цієї зими.

Ще одне соціологічне дослідження, проведене Київським міжнародним інститутом соціології, показало, що 88% українців вважають, що через 10 років країна буде членом Євросоюзу, а 96% готові зазнавати труднощів у найближчі роки задля подальшого процвітання своєї країни.

Також українці діляться враженнями та переживаннями у соціальних мережах*. Хтось стикається з проблемами та відкриває для себе щось нове вдома, у побуті, а хтось на роботі, у соціумі.

Переселенець із Донецька Павло, який зараз живе у Полтаві, так описав свій візит за підзарядкою:

“Сьогодні прийшовв до пункту незламних. 15 хвилин у черзі. І там були люди і з Харківщини, Куп’янська і інших міст. Зайшов у намет. Було 4 століка для підзарядки пристроїв. І зовсім не було сварок, ніяки “вас тут не стояло!” Люди згуртувались. Деякі приносили свої подовжувачі, щоб більше розеток було і більше людей змогли увімкнути свої телефони. І в спілкуванні між собою всі підтримували один одного. І не було жодного, хто б казав щось типу “наші винні у всіх негараздах”. Для всіх ворог – московити. І це згуртування сильно відчувалось. Також в наметі було тепло. І зробили великий чан з чаєм. Так що ми впораємось з цими випробуваннями і переможемо!”.

А це фото української волонтерки Наталії Маринюк, яку вона зробила під час відключення світла на одній із українських заправок. Сім’я у пошуках підзарядки для дитячого інгалятора звернулася до працівників заправки. Для їхньої доньки доступ до інгалятора, який живиться від мережі, а отже, і доступ до електрики — життєва потреба.

Двічі переселенець із Донецька-Маріуполя Сергій, який зараз мешкає в Ужгороді, так прокоментував фото:

“Ох… Дуже сильно розумію батьків. Коли в Маріуполі зникло світло, то вся надія була на портативний небулайзер. Сусіди приносили батареї. Без нього не вижив би”.

Киянка Тетяна у день народження свого 23-річного сина поділилася зворушливими спостереженнями:

“Вдих-видих. Коли народжуєш нове життя, треба концентруватися на диханні. Зараз всі ми народжуємо нову країну. Вдих-видих. Важливо не матюкатися від болю, коли народжуєш. 23 роки тому я (без криків і лайки) народила гарного хлопчика. Він виріс і вже багато може. З України їхати не хоче, ніколи. Працює так, що компанія на День народження дарує йому… генератор.

— Ма, я бігав пунктами незламності, аби попрацювати. Але вони всі зламані. Якщо твій балет працює, нехай це буде твій пункт незламності, там і заряджай телефон. Будемо гнучкими і креативними! Подарунки розгортав при свічках.

Ми вдячні воїнам, енергетикам, комунальникам, що маємо сьогодні свято”.

— Ма, я бігав пунктами незламності, щоб попрацювати. Але вони всі зламані. Якщо ваш балет працює, нехай це буде твій пункт незламності, там і заряджай телефон. Будемо гнучкими та креативними!

Подарунки розвертав при свічках. Ми вдячні воїнам, енергетикам, комунальникам, що сьогодні є свято”.

Голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець нагадав про непросту роботу медиків, робота яких у тому числі залежить від енергопостачання:

“Не всі герої носять погони. Впродовж 30 годин в Україні без електрики лікарі провели 11 трансплантацій органів. 9 операцій провели у Львові, 2 — у Черкасах”.

Журналіст Азад Сафаров також поділився враженнями, зібраними у медзакладі. Він побував у пологовому будинку звільненого Херсона:

Коли ми були в Херсоні, то зайшли в пологову лікарню дізнатись як вони працюють без світла, води, тепла. Виявилось лікарі перемістили всю роботу з 4 поверхів на перший поверх. Дістали з горем пополам генератор, який працює кілька годин, щоб обігрити операційну.

Замість забирати новонароджених в окрему кімнату, їх залишають з мамою, щоб було тепліше.

Щоранку медсестри і лікарні таскають воду зі скважин, щоб нагрівати їх в чайниках, переливати в пляшки і ставити в постілі породіль. Також виявилось, що жінки їхали в найзапекліші дні війни через заміновані дороги, щоб добратись до Херсону, на пологи. Самі. Чоловіки залишались вдома з іншими дітьми

— І ви не боялись одна так їхати?

— Я боялась, що дитина народиться ДО звільнення Херсону. На щастя вона народилась в перший день звільнення. Це, можна сказати, дитина Свободи.

Дитину Свободи назвали Констянтином.

Якщо українці народжуються без води, тепла, світла і зв’язку, повірте, цю націю ніколи ніколи не здолати”.

Експертка з комунікацій Наталія Дмитренко з Києва ділиться емоціями:

“Я їду дуже темною дорогою, бід світлофорів, праворуч і ліворуч від мене — абсолютно чорні будинки. І в них мешкають люди. Це приниження. Я заходжу до торгового центру, де люди в магазині техніки просто стоять біля всіх доступних розеток та заряджають телефони, щоб мати змогу запитати ‘як ти’. Це приниження. Я йду пішки абсолютно чорним масивом, щоб купити що завгодно гаряче, а все закрито, взагалі нічого не працює. Це приниження. Я йду сходами і назустріч мені спускається дуже літній і худий дідусь з допотопним ліхтариком у руці, і рука його тремтить. Це приниження. … До чого весь цей ланцюжок принижень повинен мене, очевидно, привести? До апатії, агресії, до чого там ще … Ось і форми приниження стали більш витонченими та багаторівневими: некомфортно фізично, некомфортно морально, некомфортно діджитально … Але щось поламалося тут, тому що за підсумком:

Громадяни росіяни, ви робите нас кращими і сильнішими. Ми розвинули до неймовірних масштабів емпатію та почуття ліктя. Ми переосмислили значення всіх слів та взагалі мови. І в нас, до речі, виріс рівень довіри до влади та армії. А у вас упав. Ми навчилися чіткіше формулювати свої бажання, у тому числі щодо вас. Ми відчули неймовірну жагу до життя… Ми щодня навчаємось чогось нового, я так точно вчуся”.

Журналісти FREEДОМ поспілкувалися з киянами та мешканцями Київської області про те, як вони підготувалися до нелегкої зими.

Наприклад, у сім’ї Наталії Лютикової є генератор, дизельна піч, газовий та твердопаливний котел. Але навіть маючи такий великий запас всього необхідного, жінка все одно переживає, скільки вони зможуть протриматися при можливому тотальному блекауті. Адже виїжджати нікуди не налаштовані, а в сім’ї — троє дітей.

“Зрозуміло, що місяць-півтора ми зможемо протриматися з тими запасами, що ми підготували, але я розумію, що не більше”, — каже Наталя.

Мешканець Київської області Олексій закупив дрова ще влітку.

“Тут у нас твердопаливний котел. Працюю на дровах. Нині ось працює. Гріє цей ось бак — тепло акумулятор. І від нього вже йде насос — веде тепло, воду по всьому будинку”, — розповів він.

Навіть під час аварійних відключень, вдома в Олексія залишається світло, тепло та вода. Тепер чоловік радить іншим українцям, як підготувати житло до зими.

“Перше і найголовніше — я вважаю, що це таки генератор. Що б було якесь більш стабільне і довгострокове джерело енергії. А далі вже акумуляторні батареї з інвертором, щоб можна було заряджати. Це вже якась незалежність та дешевше рішення. Генератор не доведеться ганяти весь день”, — розповів Олексій.

Якщо в приватному секторі ще можна якось пристосуватися до відсутності електроенергії, то в багатоповерхівках, особливо в новобудовах, зробити це буде дуже важко. Особливо ті, що повністю залежать від електроенергії. Адже якщо немає світла, то автоматично немає води та опалення. За тривалого блекауту жити в таких умовах буде дуже важко.

Катерина Вітович живе у Києві на 19-му поверсі. Туди через російські обстріли вона переїхала з Харкова. У квартирі дівчина крім повербанків не має ніяких потужних зарядних пристроїв. Жартує, що до важкої зими підготувалася ґрунтовно. Коли не працює електроплита, їжу доводиться розігрівати на свічках.

“Я розумію, що якщо ми не зможемо тут прожити навіть 10 днів, мені здається, люди роз’їжджатимуться. Усі знову будуть кудись їхати. Це знову почнеться цей кіпіш на вокзалах. У нас просто нема машини. І я боюся, що знову, якщо не дай боже… знову їхати. Ось цей жах із вокзалом більше не переживу”, — поділилася Катерина.

Радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк в ефірі телеканалу FREEДОМ заявив, що ситуація важка, подібні атаки повторюватимуться, проте Україна може справлятися з наслідками. Тим не менш, чиновник не вважає, що в країні стався блекаут.

“Немає жодного повного блекауту. Так, було розірвано єдину енергетичну систему… Вдарили, звалилася вся енергосистема, особливо генерація: атомні електростанції вийшли в аварійний режим і заблокували скидання напрацьованої електрики. Таким чином, ми отримали суттєвий дефіцит у системі. Через 24 години все починає запускатись, працювати, відновлюватися… Ми будемо щодня, залежно від виникнення ситуації, брати і робити роботу, ремонтувати в даному випадку, не кричати про те, що все зникло у нас, що треба якось думати про евакуації, тікати кудись і таке інше. Ні, просто братимемо і ремонтуватимемо”, — наголосив Подоляк.

*Коментарі зібрані на основі відкритих публікацій користувачів Facebook.