Ракетна загроза не зникає, але тактика Москви може змінитися. У Кремля закінчуються запаси боєздатних ракет, прогнозує українська розвідка.
Як це змінить ситуацію? Стрілятимуть рідше? Або как само, але з набагато меншою шкодою? Що зараз відбувається на російських оборонних заводах, а заразом і в умах російських чиновників? Про це — в авторській рубриці шеф-редактора телеканалу FREEДОМ Олексія Мацуки.
Збройний дефіцит
Дуже свіжі кадри. Січень цього року, Обухівський завод в Санкт-Петербурзі. Путін приїжджає на це підприємство. І тут дві цікаві деталі: по-перше, він нарешті вийшов зі свого бункера на люди. Рідкісна історія для останнього часу. А по-друге, по ТБ показують цехи заводу, де ще недавно знімати заборонялося. Адже це таємне підприємство, на якому випускають ракети для ППО. Навряд чи зняли б заборону — якби не війна на українському фронті. Але хвалитися особливо нема чим — ось і вирішили показати Україні та Заходу “кузькину матір” — в стилі Хрущова. І заяви під стать — мовляв, Росія випускає на рік ракет втричі більше, ніж США! “Наздоженемо і переженемо Америку”…
Але насправді ситуація далеко не така райдужна. Витрати ракет набагато перевищують виробництво — особливо це стосується високоточних крилатих ракет. І це вже змусило Москву використати для обстрілу України зенітні ракети. Ті самі, що виробляються на заводі в Петербурзі, куди поїхав попозувати перед камерами Путін.
І тут важливо розібратися — а які ракети взагалі є на озброєнні у Росії?
“Точка У” — вражає ціль на дистанції 120 кілометрів, “Іскандер” — 500 кілометрів, “Калібр” — дальністю 2,5 тис. кілометрів. Їх запускають і з землі, і з моря. Ще є авіаційні крилаті ракети.
“Крилаті ракети повітряного базування Х-101, Х-55 — новіші, точніші та вдосконаленіші, з наведенням на фінальній ділянці польоту за допомогою телевізійних головок. Тобто оператор має можливість у літаку наводити їх на необхідну мету. Останнім часом використовують саме ці ракети. Їх запускають із стратегічних літаків Ту-95М, Ту-160, Ту-22М3”, — пояснив генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко.
Так-так. З борту тих стратегічних літаків, які Україну змусили порізати на брухт за часів Кучми. Або передати тій же Росії, тож деякі ракети випускають з українських літаків. Коштують ракети від сотень тисяч доларів до мільйона.
“Більшість ракет збивають українські сили ППО. Точну інформацію про те, скільки ракет долітає до цілей, навряд чи вдасться дізнатися як мінімум до кінця війни. Як і будь-яка зброя, вони не є ідеальними, але так чи інакше виконують свою функцію”, — зазначив військовий експерт Тарас Чмола.
Під час масштабних атак російської армії доводиться комбінувати ракети з дронами-камікадзе. Або використовувати ракети для комплексів С-300 та С-400 — для запусків “земля-земля”, а не “земля-повітря”. І підрахунки українських військових свідчать, що саме зараз етап цієї війни, на якому і в Росії починаються перебої з поставками.
“За нашими підрахунками, у Росії залишилося не більше, ніж 20% від довоєнних запасів і того, що було випущено під час війни. Це приблизно 550 одиниць. Їхнього потенціалу вистачить на проведення двох-трьох масованих ударів у кількості 80 ракет”, — заявив представник ГУР МО України Вадим Скибіцький.
І це змусить Москву міняти тактику! Ось тільки як?
Москва змінить тактику
Підходи змінюються. Згадайте те саме 31 грудня. Росія застосувала лише 20 крилатих ракет, хоча перед цим запускала 70 і більше.
Міністр оборони Олексій Резніков упевнений, що “Іскандерів” у Кремля залишилося менше 13%, а “Калібрів” — лише третина. Росія вже почала використовувати ракети зі свого стратегічного запасу. Знімати, як кажуть військові, з тривалого зберігання.
“Промисловість Росії не може покрити ту кількість, яку вони використовують. Незважаючи на всі їхні спроби, це нереально”, — підтвердив очільник ГУР МО України Кирило Буданов.
Агентство Reuters наводить оцінки Пентагону. І вони свідчать: за збереження нинішньої інтенсивності використання ракет та снарядів російська армія вичерпає свій арсенал на початку 2023 року!
Один з високопоставлених американських військових зізнався Reuters — Росія використовує зброю сорокарічної давнини! Сказав дослівно — російські військові “коли заряджають снаряд, тримають пальці схрещеними, сподіваючись, що він вистрілить або потрапивши в ціль, таки вибухне”. Те саме і з ракетами. Дістають ті, що не стали в нагоді в минулому столітті. Наприклад, Х-22, яка відхиляється від цілі на 600 метрів. Чи все частіше в новинах з’являється Х-59, яку українська ППО може спокійно збивати.
Команді українських розслідувачів Evocation вдалося дізнатися, як в Росії намагаються дати нове життя цій застарілій радянській розробці. Її почали випускати ще в 1970-х минулого століття. Ракета використовується лише проти великих нерухомих цілей. В бойових умовах вперше росіяни її застосували під час обстрілу в Чечні.
“На доопрацювання та модернізацію ракети пішло 20 років, тому російська пропаганда називає її новою розробкою. Максимальна дальність — 290 кілометрів. Запускають її з літаків сімейства Су”, — з розслідування групи Evocation.
Це ракета, яку російський ВПК ще може випускати, незважаючи на санкції. Команда Evocation встановила перелік заводів, задіяних у випуску ракет. Розкидані вони по всій Росії, причому ці підприємства перевели на цілодобовий режим. Як то кажуть, поставили на військові рейки.
Британська розвідка також впевнена, що саме через дефіцит російська армія обмежила ракетні удари до одного разу на тиждень. Раніше стріляли набагато частіше.
І тут важливо розібратися — чи здатна Росія вирішити проблему? Наростити виробництво, повернутися до колишніх масованих обстрілів, коли ракет не шкодували?
Кульгаюча “оборонка”
Звісно, заводів вистачає. Але санкції вже не дають тих темпів, на які раніше була здатна Москва. Адже до Росії заборонено експорт ключових компонентів для такої зброї.
“Технологічні санкції створюють їм величезні проблеми. Вони не можуть випускати високотехнологічну військову техніку, ось в чому їх біда. І це стосується і танкової зброї, і ракет (особливо високоточних), і деяких інших видів зброї”, — розповів політолог Володимир Фесенко.
І ще дивовижна річ. Оборону підкосила мобілізація. Так гребли до армії, що з заводів народ теж пішов воювати. У підсумку у російського ВПК не лише проблеми технологічні, а й кадрові.
“Це ж не Радянський Союз — тоталітарна система, де була величезна маса людей, яких можна було мобілізувати в буквальному значенні слова на військове виробництво. Кількість людей, які працюють у промисловості, скоротилася. Тут ще мобілізація. Наприклад, вже є проблеми з айтішниками через те, що більшість людей виїхали за кордон”, — додав Володимир Фесенко.
Що все це спричинило? Виробництво — хоч би як старалися — лімітовано. Фактично ракети йдуть з конвеєра відразу на фронт.
А отже, і атаки на українські міста та об’єкти енергетики будуть руйнівними, але рідкісними. Можливо, раз на 3-4 тижні.
“Кожен випадок закупівлі окремої плати — це велика спецоперація. На це впливає величезна кількість причин, навіть погода може впливати. Але зараз Росія перебуває у проміжку 25-50, може, 60 ракет ракет на місяць. Йдеться про ракети класу Х-101 та “Калібр”. У них поки що такий потенціал є”, — уточнив військовий експерт Петро Черник.
Але технологічний голод Кремль всіма силами намагається вгамувати за допомогою країн-ізгоїв — Північної Кореї та Ірану. Крім безпілотників, у Тегерану Москва намагається закупити сотні балістичних ракет в обмін на військові літаки. Одна країна під санкціями витягує з болота другу країну під санкціями. І обидві знаходять лазівки, щоб випускати зброю. І отут добре б зрозуміти — а як же ці комплектуючі потрапляють до Ірану та Росії?
Журналісти The New York Times з’ясували, що крилаті ракети, які Росія запускала по цивільній інфраструктурі України, були виготовлені вже після того, як Захід ввів санкції. Це дані британської групи з вивчення озброєнь Conflict Armament Research. Її експерти побували в Україні та дослідили уламки крилатих ракет Х-101, які виявили після атак. І ось тут цікаво — одна була випущена минулого літа, друга — восени. Тобто в той момент, коли експортний контроль мав діяти на повну.
“Той факт, що Росія продовжує випускати передові керовані ракети, такі як Х-101, свідчить, що вона знайшла способи купувати напівпровідники та інші матеріали всупереч санкціям. Або накопичила значні запаси компонентів ще до того, як почалася війна”, — зі статті The New York Times.
Але скільки треба було “накопичити” — якщо все сучасне російське озброєння виготовлене з використанням західних напівпровідників? Очікується, до речі, що новий пакет західних санкцій буде спрямований саме на те, щоб перекрити ці лазівки. І якщо так станеться, то ще більше посилить російський “ракетний дефіцит”, а Україні дасть хоча б перепочинок.
А ось що ще зробить Захід? Які постачання зброї готує? І як це вплине на ситуацію на фронті? Обов’язково розповім в новому випуску моєї авторської програми.