Референдум із питання вступу Молдови до Європейського Союзу призначено на 20 жовтня. Також цього дня має відбутися голосування щодо внесення поправок до Конституції країни. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів віцепрем’єр-міністр з питань реінтеграції Республіки Молдова (2019-2020 рр.), директор асоціації Ініціатива за мир/Initiative 4 Peace Александру Фленкя.
“Коли президентка виступила з ініціативою, щоб цей референдум був саме конституційним, і було направлено відповідний запит до Конституційного суду, який дав інтерпретацію, парламент Молдови затвердив референдум. Але для того, щоб за підсумками референдуму не було б необхідності в окремому голосуванні щодо запропонованих поправок до Конституції парламентом, до тексту бюлетеня пропонується внести пряме посилання на ті поправки, які пропонуються для Конституції”, — сказав Фленкя.
Він зауважив, що ці поправки до Конституції мають технічний характер.
“З перших днів незалежності Молдови Росія так чи інакше була присутня в усіх без винятку виборчих кампаніях у країні. Принаймні в нинішній ситуації Москва не вважає, що їй потрібні танки або наступальні операції для того, щоб підпорядкувати Молдову. Також у Кремлі вважають, що майбутні президентські, а 2025 року і парламентські вибори дають їй достатній простір для маневру для того, щоб повернути Молдову в орбіту свого впливу”, — звернув увагу експерт.
Фленкя зазначив, що основні загрози для майбутніх виборів і референдуму мають внутрішньополітичний характер.
“Ці загрози пов’язані з тим, що Мая Санду є безальтернативним проєвропейським кандидатом. З одного боку, на лівому проросійському фланзі в нас є низка проросійських та умовно проросійських політиків, з іншого боку, на європейському фланзі, по суті, Мая Санду є безальтернативним кандидатом. Інших адекватних кандидатів немає. А опитування чітко показують, що цифри тих молдовських виборців, які підтримують вступ до Європейського Союзу, є значно вищими, ніж відсоток виборців, які підтримують особисто Маю Санду. Тобто існує певне розчарування її правлінням. Є й кількість тих, хто розчарувався. Їх, власне, більше, ніж кількість тих, які бачать майбутнє Молдови виключно в Європейському Союзі. І з цим пов’язана головна інтрига як референдуму, так і президентських виборів”, — пояснив він.
Експерт також сказав, що думки середньостатистичних молдавських виборців розділені.
“І не в останню чергу це пов’язано з тим, що керівництво Молдови не змогло повною мірою доступно пояснити виборцям, що вони роблять у плані зміцнення безпеки Молдови, і в чому полягає посилення співпраці з ЄС і НАТО. Амбіції та наміри молдавського керівництва заходять далеко за ті межі, на які готові дати наші партнери з ЄС та НАТО. Молдова однозначно хоче більше озброєння та боєприпасів. Але левова частка тієї допомоги, яка надходить як від НАТО, так і від окремих країн-членів Альянсу, є нелетальною зброєю. Все це, з одного боку, безумовно, менше за те, на що хотіла б розраховувати Молдова, але дає достатню підставу для тієї ж російської пропаганди, щоб, скажімо прямо, наводити страх на молдавських виборців. Безумовно, інформаційна кампанія молдавської влади сильно поступається пропагандистській кампанії Москви”, — повідомив Фленкя.
Раніше у квітні 2024 року Конституційний суд Молдови схвалив внесення низки поправок до Конституції. Основний закон поповниться розділом “Європейська інтеграція”. До нього увійде стаття “Про приєднання до установчих договорів і актів про перегляд установчих договорів ЄС”. Цей законопроєкт про нововведення набуде чинності після офіційного визнання Конституційним судом результатів референдуму.
Читайте також: РФ хоче дестабілізувати ситуацію в Молдові: про вплив Кремля на вибори і референдум про вступ до ЄС
Нагадаємо, спікер парламенту Молдови Ігор Гросу підтвердив участь країни в Глобальному саміті миру в Швейцарії.