У Китаю, Японії та Південної Кореї, які є сусідами й мають спільні проблеми, є можливості знизити напругу у відносинах один з одним. Таку думку сьогодні, 25 липня, в ефірі телеканалу FREEДОМ висловила експертка з питань Східної Азії, магістерка зовнішньої політики Наталія Плаксієнко-Бутирська.
Вона зазначила, що формат співпраці цих трьох країн був створений у 2008 році, коли у світі була серйозна фінансова криза. Завдяки цьому вони її пройшли набагато м’якше, ніж Європа і США. Однак у 2019 році вперше цей тристоронній саміт не відбувся через погіршення відносин між Японією та Південною Кореєю.
“На сьогоднішній момент, дійсно, Китай та країни регіону тепер мають трішечки інший погляд і трішечки інший розклад у зв’язку із ситуацією у світі. Це пов’язано і з війною Росії проти України, і зі зближенням Китаю з Росією, і з посиленням тиску на Тайвань, що може спричинити й військові дії в регіоні. Ми зараз бачимо, що Японія і Південна Корея знову зблизилися між собою дуже активно… Зараз країни разом зі Сполученими Штатами Америки посилюють свою взаємодію, найголовніше, з точки зору стратегічного стримування. І це стримування, з одного боку, воно спрямоване на стримування Північної Кореї. Але Китай сприймає всі ці дії як спрямовані проти себе”, — сказала Плаксієнко-Бутирська.
За її словами, Японія — головна країна, яка просуває Індо-Тихоокеанську стратегію — бачення, яким чином вибудовувати відносини в регіоні та стримувати дії Китаю. Наразі влада Південної Кореї теж підтримує Індо-Тихоокеанську стратегію.
“Китай у цьому бачить те, що сусідні та близькі країни об’єдналися разом зі Сполученими Штатами для його стримування. І, відповідно, він хоче провести цей діалог для того, щоб, з одного боку, пом’якшити стосунки з Японією і Південною Кореєю, з іншого боку, по можливості внести якийсь розкол. Тому що ми бачимо, що останнім часом Китай так і діє, він намагається вносити розкол між Сполученими Штатами і його партнерами”, — сказала Плаксієнко-Бутирська.
Вона звернула увагу на те, що і Південна Корея, і Японія дуже сильно економічно пов’язані з Китаєм. Свого часу вони виносили свої виробництва до Китаю, бо там була дешева робоча сила й було багато можливостей для розвитку, враховуючи, що ці дві країни мають дуже обмежені територіальні можливості. Уже 24 липня зустрічалися між собою глави центральних банків цих країн і обговорювали фінансові питання стійкості фінансової системи регіону.
“З одного боку, є питання, які викликають абсолютну, можливо, недовіру між країнами, можна сказати, розбіжності. Є питання, обговорюючи які вони можуть дійти якоїсь згоди. У будь-якому разі вони пов’язані між собою економічно. І як ми бачимо сьогодні у світі, деякі країни, наприклад, із Китаєм намагаються знайти форму економічної взаємодії, але водночас посилюють свої заходи безпеки у відносинах із цією країною”, — сказала експертка.
Читайте також: Візит президента Республіки Корея до Києва однозначно працює на інтереси України — розбір Фесенка
Раніше агентство Reuters повідомляло, що головний китайський дипломат Ван Ї запропонував переговори на високому рівні між Китаєм, Японією і Південною Кореєю. Пропозицію розглядають як сигнал про готовність відновити переговори між трьома країнами.