У Криму вихваляються дешевими овочами з Херсона, про грабунки з боку військових – мовчать

Кримські чиновники, призначені російською адміністрацією, з гордістю заявляють, що дешевих овочів за прийнятними цінами на окупованому півострові побільшає. Ще на початку квітня на ринках з’явилися овочі з материкової України. Вони дешевші, правда, їх мало. Ціни у Криму на продукти поки що не впали. Але російські політики обіцяють, що в майбутньому овочі в Криму стануть ще доступнішими. Місцеві блогери знімають ролики, порівнюють ціни на борщовий набір та радісно повідомляють: українські фермери почали постачати продукти до Криму – так їм сказали по телевізору. Чи знають вони про те, що ця картопля потрапила на кримські ятки лише тому, що частину Херсонської та Запорізької областей сьогодні окуповано російськими військами. Чи знають вони, що за так званий соціальний редис українські фермери не отримали нічого?

Варто відзначити і цинізм окупаційних властей у Криму. Як заявила так звана в. о. міністра сільського господарства окупаційного уряду РФ у Криму Аліме Заредінова, на півострові немає дефіциту моркви або тієї ж капусти. Просто ще у березні місцеві підприємці підняли ціни – до них докотилася санкційна хвиля. А тепер награбована та вивезена сільгосппродукція нібито стабілізує ситуацію.

“На сьогодні у нас не бракує продукції “борщового набору”. І щоб стабілізувати ціни, налагоджені поставки продукції з Херсонської області. Моніторинг цін на продукцію продовжується. Охоплено більшість торгових об’єктів. За багатьма видами продукції цінова ситуація стабілізувалася, але ще спостерігається невелике зростання цін на овочі “борщового набору”: буряк, морква, картопля, капуста. Насамперед це пов’язано з тим, що закінчуються запаси сільгосптоваровиробників, які вирощували цю продукцію в республіці, а також у цю ціну вкладаються витрати на зберігання”, – сказала вона.

Але слово “постачання” тут не зовсім доречне. Це не договір купівлі-продажу, а банальне мародерство. У фермерів просто відбирають техніку та продукцію і вивозять цілими автомобільними колонами. На черзі – пшениця із Запорізької області.

“Вивозять зернові культури. Вони або залишаються в Криму, або йдуть далі на територію Російської Федерації”, – зазначає Заступник голови Української аграрної ради Денис Марчук.

Наприклад, за даними прокуратури Запорізької області, російські військові пограбували сільськогосподарське підприємство в Кам’янці-Дніпровській Запорізької області. Вони вивезли 61 тонну пшениці. Все це окупанти везуть спочатку до Криму. Але імовірно, що із Криму українське продовольство поїде на територію Росії.

А ось ще одна цікава деталь. 24 квітня на сайті законодавчих зборів Красноярського краю РФ з’явилося повідомлення, що місцеві депутати хочуть поповнити власний фонд сільськогосподарської продукції за рахунок імпорту зерна з території Херсонської області України.

Тобто влада Красноярського краю РФ офіційно дозволила красти сільгосппродукцію на окупованій частині України та вивозити її на свою територію. Депутати обґрунтували крадіжку тим, що в Росії через санкції гостро відчувається нестача зернових культур та овочів. Пізніше ця новина зникла із сайту зборів і з’явилося повідомлення, що це фейк. Паралельно у мережі з’явилося відео із окупованого Мелітополя. На кадрах – ціла колона зерновозів.

“І у міністерстві, і весь агробізнес, який між собою спілкується, знають про ці факти. Це таке пограбування, яке навіть іноді намагаються оформити якимись документами, складати якісь акти. Тобто складати ознаки навіть якогось умовного процесу. Це повсюдно. І навіть нагадує кадри 30-х років, хіба що голосно це не звучало. Складно повірити, що такі речі можуть повернутися”, – каже міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

А тим часом в угрупованні “ДНР” заявили, що вже чекають на кавуни та овочі з Херсона.

Щоправда, куди цікавіше не просто роздати окупованим територіям частину овочів та зерна, а продати за кордон та лише тим країнам, яким це вигідно. Інші ж можуть відчути на собі справжнісінький голод. Поки українські порти заблоковані Росією, країни західної Європи та Африки не отримають від нашої країни таке необхідне продовольство.

“Це зручний логістичний ланцюжок, який фактично об’єднує Крим та інші частини РФ. Я думаю, що у них завдання – вивезти, а далі вони дивитимуться на можливості: куди потрібно доставити безпосередньо до Росії, а що, можливо, їм вдасться продати. Але продаватимуть вони не всім”, – розмірковує Марчук.

Читайте також: Як Росія використовує Крим та його мешканців для наступу на Україну

“Росія намагається максимально ускладнити для України використання експортних можливостей, які вона мала, і це матиме наслідки для світової продовольчої безпеки. Адже не секрет, що Україна та Росія були країнами, які забезпечували світовий ринок зерновими культурами більш ніж на 20%”, – розповів політичний експерт Олексій Якубін.

Україна вже запропонувала Організації Об’єднаних націй долучитися до процесу і допомогти вирішити швидку гуманітарну кризу. А ось чи піде на це Росія – питання відкрите.

“Україна є одним із основних джерел постачання зернових, зокрема, для гарантування світової продовольчої безпеки. Відповідно, до 500 мільйонів людей харчувалися тим, що вирощувалося, а потім купувалося цією організацією. Зараз, якщо не буде вирішено питання з логістикою, можуть виникнути реальні проблеми у світі – голод та війни. Те, що ми з ними обговорили, – в ООН поінформували, що пробиватимуть коридор, щоб морські порти запрацювали. Тому що залізницею неможливо вивезти зерно у такому обсязі, як продавала Україна – 50-60 мільйонів. Але ми поставили теж питання зі свого боку. У нас на окупованих територіях залишились мільйони тонн зерна. Адже з ООН Росію не бажають виключати. Тож треба поставити перед Росією питання: нехай вони не чіпають це зерно, ООН викупить його на цих територіях і цим зерном годуватиме й ті категорії, які в Африці та на Близькому Сході харчувалися в рамках програми продовольчої безпеки ООН”, – розповів голова Запорізької обласної військової адміністрації Олександр Старух.

Читайте також: Росія помиляється: Придністров’я не хоче воювати за неї – Тенасе