У Дніпропетровській області при лікарнях відкрили 29 спеціалізованих відділень, де українським військовим можна відновитися після важких поранень. Допомогу пацієнтам, які потребують реабілітації, надають мультидисциплінарні команди — це психологи, реабілітологи, фізіотерапевти та терапевти. Вони складають індивідуальний план відновлення для кожного пацієнта, навчають заново ходити, розмовляти, спілкуватися та обслуговувати себе в побуті, повідомляє FREEДОМ.
Різноманітні заняття з реабілітологами та по чотири тренування на день — такий щоденний розпорядок у військовослужбовця ЗСУ Дениса. Захищати Україну від російських окупантів він вирушив із перших днів повномасштабного вторгнення. Був на Донецькому та Запорізькому напрямках, аж поки не отримав важке поранення. Медикам довелося ампутувати чоловікові ногу.
“Щодня проходять заняття, тренування. Розробляємо ногу, руку. Усе, що було поранено, усе розробляємо”, — каже Денис.
Найближчим часом він хоче пройти протезування і почати займатися спортом. Для цього зараз робить те, що залежить тільки від нього — тренується по максимуму. Завдяки цьому повертає чутливість ноги та пораненої руки.
Щодня на різні заняття приходить ще один Денис. Йому також після поранення ампутували ногу. Лікування проходив у Києві, на реабілітацію приїхав у Дніпро.
“Бувають фантомні болі. Пальці, ти їх не відчуваєш, а ніби хтось ріже їх тобі. І зранку реабілітологи завжди підтримують, кажуть, що молодець. Усе робиться через силу. Не хочу, але треба себе змушувати, не впадати в паніку”, — зазначив Денис.
Військовослужбовець ЗСУ Сергій бере зі столу м’яч, щоб покласти його в склянку, наполегливо повторює одну й ту саму дію. Після мінно-вибухової травми він кілька місяців пересувався винятково в інвалідному візку, а зараз уже ходить.
“Потихеньку оживає і рука. Вона пів року зовсім не працювала. Завдяки ортопедам, фізіотерапевтам, підняли на ноги. Потихеньку сам себе вже можу обслужити, одягнутися, помитися. Це все робимо самі. Намагаємося пристосуватися до життя”, — каже Сергій.
Підготувати людину до життя після важкого поранення — завдання реабілітологів. Досягають його різними методами, кажуть, запорука успіху — активність й безпосередня участь пацієнта в усіх процесах. Головне, запевняють медики — ставити невеликі цілі, і поступово їх досягати.
“Наприклад, через 3 дні пацієнт за допомогою супервізії пересяде на приліжковий туалет. Або через 5 днів пацієнт під наглядом зможе одягнути верхню частину тіла. Або через 10 днів пацієнт зможе одягнути верхню частину тіла, нижню частину тіла, встати з ліжка, дійти до туалету, там помитися, зробити гігієнічні процедури. І далі може бути мета — вийти на кухню, приготувати дві чашки чаю”, — розповіла реабілітологиня Анна.
Такі реабілітаційні відділення працюють уже в 29 лікарнях Дніпропетровської області. Після поранень у них можна отримати допомогу різних фахівців.
“Це лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, які контролюють стан здоров’я пацієнта, фізіотерапевти, які відновлюють функції пацієнта. Ерготерапевти, які повертають можливість самообслуговування, і взагалі людину до життя. Психологи, логопеди. І всі ці люди розв’язують одне питання — як допомогти пацієнту повернутися до тієї діяльності, яка була раніше. Іноді це цивільна професія, іноді хтось хоче повернутися на службу. Тоді ми розуміємо — які навантаження треба давати”, — розповіла фізіотерапевтка Анна.
Уже через два тижні активної реабілітації пацієнти отримують хороші результати. Але розуміють, що продовжувати тренування їм необхідно й після завершення курсу відновлення.
Читайте також: “Я міг тільки мріяти про те, що буду ходити, тепер я можу бігати”: як в Україні проходить реабілітація військових (ВІДЕО)