Падіння режиму Башара Асада в Сирії — це страшний сон будь-якого диктатора, зокрема Володимира Путіна. І цей кошмар збувся. У Москві зрозуміли, що диктаторські режими, як і раніше, скидаються, тож і до Путіна можуть дістатися. Особливо важливо розглядати ці події в контексті швидкої інавгурації обраного президента США Дональда Трампа.
Сирія змішує карти
З 27 листопада в Сирії опозиційні збройні сили розпочали наступ із півночі країни, рухаючись до столиці — Дамаска. Повстанці увійшли в Дамаск 8 грудня і проголосили падіння режиму президента-диктатора Башара Асада. 10 грудня в країні було введено тимчасовий уряд. Сам Асад із сім’єю втік до Москви.
Це стало важкою політичною і моральною поразкою для Путіна, вважає колишній депутат Держдуми РФ Ігор Яковенко.
“Стало зрозуміло, що Путін, який претендує на роль лідера терористичного інтернаціоналу, не в змозі захистити його членів. Це сигнал усім тим, хто намагається розраховувати на підтримку Путіна для того, щоб встановлювати диктатуру у своїх країнах. Це, звичайно, ляпас, ляпас і надалі це позначиться”, — висловився Яковенко.
Моральна поразка для Путіна, зокрема полягає в тому, що він не зміг допомогти Асаду. Так, сирійська армія розвалюється, а ні Росія, ні Іран не володіють стратегічними можливостями перекинути в Сирію ні авіацію, ні сухопутні війська, ні якусь серйозну кількість озброєнь у короткий термін. Як підсумок — відхід російських військ — повністю чи ні — покаже час.
Кремль може зіткнутися з серйозними наслідками, якщо остаточно втратить військові бази в Сирії, вважають в Інституті вивчення війни. Особливе значення для Москви має порт у Тартусі, який служить ключовою ланкою в її логістичному ланцюжку. Втрата цієї бази, на думку аналітиків, не тільки порушить російську інфраструктуру постачання в регіоні, а й послабить можливості проведення різноманітних операцій у Лівії та державах Африки на південь від Сахари.
Якщо Росія все ж втратить контроль над військово-морською базою в Тартусі, у неї залишиться два можливих шляхи, вважають експерти. Перший — повний вихід із Середземного моря. Другий — спроба знайти альтернативну морську базу в Єгипті, Алжирі, Судані або Лівії.
Проте Москва, як і раніше, вважає, що виграє війну проти України. Саме це намагаються всіляко продемонструвати в Кремлі, заявляючи, що підуть на переговори тільки зі своїми умовами. Насамперед такий сигнал у Путіна посилають обраному президенту США.
А риторика Трампа трансформувалася через місяць після перемоги на виборах президента в США. Раніше Трамп бачив у Путіні силу, зазначають аналітики. Тепер — після падіння режиму Асада в Сирії — він бачить у російському диктаторі слабкість і відкрито заявляє про це публічно. Також раніше Трамп стверджував, що готовий швидко закінчити війну Росії проти України. На ділі все виявилося значно складнішим, тому новообраний американський президент зараз уже більш предметно підходить до теми розв’язання війни й охоче вислуховує думки союзників.
Думки глядачів
У чому Трамп бачить слабкість Путіна сьогодні? Таке запитання телеканал FREEДОМ поставив своїм глядачам. Деякі з відповідей:
- “У всьому. Росія програє в будь-якому порівнянні. Єдине, що поки працює, це ядерний шантаж, але його вкрай небезпечно застосовувати до Трампа”;
- “Трамп днями заявив, що проти ударів американськими ракетами вглиб РФ… З Трампом наїсться ще лиха Україна…”;
- “Ну політики віщають на різну аудиторію. Важливо що вони роблять. Ось Путін “пудрив мізки українцям”, говорив, що не збирається нападати на Україну, а потім раз і напав”;
- “Треба оцінювати справи політиків, а не слова, тоді буде зрозуміло хто вони і куди ведуть свої країни і народи. А інакше ніколи нічого не зрозуміти”;
- “Те, що Трамп думає, складно судити, це ж Трамп… А ось те, що він буде діяти сміливо, є дуже навіть пристойна частка оптимізму. Трамп буде робити, а не міркувати”.
Читайте також: Як на тлі війни проти України слабшають позиції Росії у світі — думки експертів і глядачів FREEДОМ
Думки експертів
Якою буде тактика нового президента США щодо Росії після подій у Сирії? Які ще події на світовій арені викривають слабкість Путіна і чи скористається цим Трамп? Якою буде його політика щодо України? На ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:
- Богдан Ференс, кандидат політичних наук, засновник ГО “СД ПЛАТФОРМА”;
- Анна Бродська-Кроткіна, завідувачка програмою славістики в Університеті Вашингтона і Лі в штаті Вірджинія (США);
- Євген Костогризов, аналітик Ради зовнішньої політики “Українська призма”.
БОГДАН ФЕРЕНС: Трамп завжди розумів, що війну РФ проти України неможливо закінчити за 24 години
— По-перше, я думаю, що Трамп розумів і раніше, що війну за 24 години не закінчити. По-друге, той Трамп, який був під час виборчої кампанії у США, і Трамп після того, як його вже обрали президентом, — можуть відрізнятися. Ми зараз спостерігаємо якраз іншу, більш стриману риторику.
Трамп розумів і розуміє досить добре складнощі, пов’язані з російською війною. Це ж не тільки конфліктність на рівні України і Росії, а й геополітичні конфлікти між НАТО, США, Росією, Китаєм. До інавгурації відбувається за лаштунками комунікація. Є і публічна дипломатія, яка очевидно також необхідна.
Президент США, буде також фокусуватися і на внутрішніх питаннях, проблемах тих американців, які за нього проголосували, щоб вони відчували реакцію, якийсь результат від того, що вони обрали Трампа. І з цим також потрібно буде боротися. Тому що зовнішні безпекові питання — це пріоритет для Трампа, але потрібно розуміти, що він буде фокусуватися саме на політичних та економічних темах.
Путін приніс смерть десяткам тисяч людей. Зокрема, це перше, що враховується. На Заході не завжди сприймають ті чи інші заяви з боку Кремля як блеф, який теж присутній.
У принципі підхід, який використовували США у протистоянні Радянським Союзом, я спостерігаю і зараз.
Зокрема, ключова слабкість ресурсної економіки — корумпована еліта, яка зібралася навколо Путіна. Вежі Кремля вибудовувалися протягом десятиліть. І бідність людей, які в глибинках проживають своє життя і яких відправляють на війну з Україною. На цих слабкостях США робитимуть основний акцент і надалі. Стримувати Росію за допомогою як санкційної політики, так і політики пов’язаної з енергетикою, економікою, фінансами.
Європейські країни хочуть, щоб російська війна в тій чи іншій формі завершилася або заморозилася. Цей фактор артикулюється безпосередньо зараз до Трампа також.
Тобто Трамп зробить щось для того, щоб ситуація більш стабілізувалася. Тому що Штатам російська війна не несе такі загрози, які вона несе європейським державам. Насамперед це міграція, економіка, фінанси. Це все впливає на настрої, на вибори, на рейтинги.
АННА БРОДСЬКА-КРОТКІНА: Трамп однозначно побачив слабкість Путіна, але неясно, що він робитиме після інавгурації
— Крім конкретної підтримки сотнями тисяч снарядів, адміністрація Байдена, що йде, намагається зробити все можливе, щоб переконати майбутню адміністрацію Трампа продовжувати допомагати Україні. Це дуже серйозний фактор. Вони ведуть масштабну пропаганду. І один з елементів цієї пропаганди дуже розрахований і на Трампа, і на його прихильників. Це те, що Росія ослаблена. Те, що Іран, Росія і Північна Корея тепер вступили до Союзу, абсолютно не означає, що це сильні країни. Це означає слабкість.
Чому це так важливо? Тому що у Трампа, звісно, всі повадки авторитарного лідера. І він дуже поважає силу. У його виборчої кампанії навіть слоган такий — “безпека через силу”.
Згадаймо, що він узагалі весь час добре ставився до Путіна і навіть називав його генієм. Чому? Тому що він бачив у Путіні силу. Тепер, коли він бачить у Путіні слабкість, ситуація, звісно, може переломитися саме з ідеологічного погляду. Головне, щоб Трамп продовжував допомагати Україні і не був так заточений на любові до Путіна.
Ситуація в Сирії теж зробила свою справу. І Трамп, між іншим, уже написав на своїх акаунтах у соцмережах, що Росія ослаблена. Його заяви близькі до того, що говорять Ллойд, Остін і Салліван. Росія повинна припинити негайно цю божевільну війну, яка нікому не потрібна. Цікаво, що в цьому своєму пості він називає Путіна на ім’я — Володимир. Відчувається панібратство.
Друга важлива тема, яку “пропагують” в адміністрації, що минає, це те, що захищати демократію дуже важливо, що жити за тиранії погано. Відбувається спроба переконати прихильників Трампа, що захищати Україну — це справа честі, це справа правильної політики.
Трамп зараз перебуває в положенні, коли він слухає, а що ж робити. Демократи зараз намагаються направити Республіканську партію на правильний шлях. Що Трамп робитиме щодо Росії після інавгурації, це питання, вкрите густим туманом.
Подивіться, що говорять його близькі радники. Наприклад, республіканець Майк Ротшерс каже, що Трамп може закінчити війну дуже швидко, але він не каже, як саме. Те ж саме говорить і Трамп. Майкл Маккол стовідсотково підтримує Україну. І він каже доволі цікаві речі, що Трамп хоче сильну військову присутність у Європі. І тоді ця сильна військова присутність допоможе в переговорах із Росією. Підхід здоровий, цікавий. Але ми цього від Трампа не чули. Ми, навпаки, чули, як він буде натискати на НАТО.
Такі люди з оточення Трампа як, наприклад, Кіт Келлог, абсолютно не хочуть побачити поразку України. Тому що це буде поразкою Сполучених Штатів.
ЄВГЕН КОСТОГРИЗОВ: Ситуація в Сирії показала, що Росію реально послабити
— Серед аналітиків є дуже поширена думка, особливо на Заході, що примусити до чогось країну, яка володіє ядерною зброєю, м’яко кажучи, проблематично. Особливо якщо вона вважає війну або якісь свої дії виправданими, тобто частиною свого національного інтересу.
Чи можна примушувати Росію через якісь інші методи? Так. Наприклад, зараз Росія фактично вибита з Сирії, тобто деякі російські війська залишаються в Сирії, але очевидно, що взаємодіяти з новим режимом росіяни навряд чи будуть. Тобто така перспектива вкрай малоймовірна.
Це наводить на думку, що росіян насправді можна вибивати з інших точок. Це не обов’язково точки географічного простору, хоча це теж важливо. Це можуть бути санкції.
Дональд Трамп вважає, що санкції, які запроваджують Джо Байден і ЄС, представник часто бувають занадто м’якими. А реальні санкції це санкції, які передбачають не просто обмеження окремих галузей, а фактично перекривають їм кисень.
Я б сказав, що найефективнішими, проте не вичерпними, на жаль, є ураження Росії не напряму в Україні, а в інших точках географічного простору або економічно. Тобто треба відповідати Росії там, де їй болючіше.
Читайте також: “Мінська” не буде: експерти назвали мету контактної групи про завершення війни в Україні