Сьогодні, 10 березня, у Києві попрощалися з Героєм України, командиром 1-го механізованого батальйону 67-ої окремої механізованої бригади, молодшим лейтенантом Дмитром Коцюбайлом. Він загинув у вівторок, 7 березня, в бою під Бахмутом. Церемонія прощання з легендарним “Да Вінчі” відбулася в Михайлівському соборі, а потім на Майдані Незалежності. Віддати шану українському захиснику прийшли тисячі українців, повідомляє FREEДОМ.
Тисячі українців проводжали в останню путь Героя України Дмитра Коцюбайла. Дмитро захищав Україну від 2014 року. Учасник Революції Гідності 18-річний студент ліцею вирушив на фронт добровольцем. Мріяв стати художником і навіть взяв позивний “Да Вінчі”. Пізніше Коцюбайла призначили командиром 1-ої окремої штормової роти “Вовки Да Вінчі”, яка пізніше стала батальйоном. У 2022 році отримав звання молодшого лейтенанта.
“Я його вперше побачив у 2016 році, це був юний хлопчина, всередині якого було світло, військове світло. Він увесь час розповідав, що зробити, якісь там новації у військовій справі. Мене вразило, що такий молодий хлопець настільки розуміється на цьому. При тому він зовні мав суворий вигляд, було видно, що він переживає за людей своїх, за державу, за родину. Завдяки тому, що він до цього робив, він навчив багатьох людей військової справи, завдяки цьому Бахмут і зараз стоїть”, — розповів військовослужбовець ЗСУ з позивним “Мед”.
Відважний патріот “Да Вінчі” став першим добровольцем, який прижиттєво отримав звання Героя України.
“Вразило мене, що власне перед смертю він сказав, що основна задача — це берегти особовий склад. Це правильно, коли комбат береже особовий склад спочатку, а потім думає про виконання бойової задачі. “Да Вінчі” власне беріг свій склад, його любили хлопці, я знаю. Дивіться скільки людей. На чий похорон так прийдуть? Це і є внесок, а про бойові заслуги і говорити мало. Звичайно, колосальний внесок він зробив”, — поділився військовослужбовець ЗСУ з позивним “Батя”.
Дмитро Коцюбайло загинув 7 березня під час бою під Бахмутом. Йому було 27 років. У Героя залишилися дівчина, брат, чотири сестри, мати і бабуся.
“Дуже важко через те, що це велика втрата для всієї України. Як життя кожного воїна, але Дмитро Коцюбайло мав величезний військовий талант, військовий геній, користувався величезним авторитетом. І те, що я чула від його побратимів, — це слова захвату. Те, що не буде такої людини, — це велика втрата і для фронту, і для всієї нації”, — сказала жителька Києва Анастасія.
“Він фактично життя хлопчачого молодого і не знав. Але вони розуміли, що вони роблять. Того що це відповідальність шалена падає на тих, хто залишається живими. Бо йдеться не просто про те, що ми перемагаємо Росію, ми маємо перемогти себе, побудувати ту Україну, яка пишатиметься “Да Вінчі”, і якою пишатиметься “Да Вінчі”. Це ключове наше завдання на сьогодні”, — висловився військовослужбовець ЗСУ з позивним “Батько”.
Попрощатися з Героєм України Дмитром Коцюбайлом на псевдо “Да Вінчі” прийшли і президент України Володимир Зеленський, головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, міністр оборони України Олексій Резніков, глава ГУР Міноборони Кирило Буданов і прем’єр-міністерка Фінляндії Санна Марін, яка приїхала з візитом до Києва. Днем раніше, 9 березня, з Дмитром попрощалися в його рідному селі Бовшів Івано-Франківської області. Поховали Героя України в столиці.