Президентські та парламентські вибори, які відбудуться завтра, 14 травня, називають воістину історичною подією. Про це сьогодні, 13 травня, з Туреччини повідомила кореспондент телеканалу FREEДОМ Лариса Зубенко.
Нинішній глава держави Реджеп Тайїп Ердоган понад 20 років перебуває при владі, з них 11 років Ердоган був прем’єр-міністром Туреччини, решту часу — президентом. За цей час форма правління в країні змінилася з парламентської на президентську республіку.
Сьогодні в Ердогана залишається багато шанувальників, попри невдачі, яких зазнав його уряд, наприклад, економічні. Зокрема, у Туреччині дуже висока інфляція — річна позначка перевищила 83%. Деякі експерти вважають, що через це представники малого та середнього бізнесу можуть відколотися від Ердогана.
Завдали шкоди рейтингу Ердогана й нещодавні землетруси, подолати наслідки яких стало викликом для влади.
Також розмиті й географічні показники. Якщо раніше за провладну “Партію справедливості та розвитку” голосували міста так званого берегового поясу, Стамбул, Анкара, Ізмір, то на муніципальних виборах 2019 року більшість там отримали представники опозиційних сил.
“Ще кілька років тому Ердоган мав би абсолютні шанси на перемогу, а зараз вони точно такі самі, як у лідера опозиції Киличдароглу. У принципі, вони дуже схожі, тому що за результатами останніх опитувань Ердоган навіть поступається до 5% лідеру опозиції. Єдине, що вся соціологія, яку ми бачимо з Туреччиною і всі шанси Ердогана, як і його супротивника, зводяться до того, що другого туру президентських виборів не оминемо”, — зазначив політолог, кандидат політичних наук Ігор Рейтерович.
Другий тур виборів відбудеться, найімовірніше, 28 травня.
Також, за даними соціологів, навряд чи турецький виборець отримає монопарламент. Опозиційні сили на президентських перегонах представляє Кемаль Киличдароглу, на парламентських — так званий “Альянс шести” — об’єднання опозиційних партій. Їхні представники наполягають на децентралізації влади та поверненні від президентської форми правління до парламентської.
“Як правило, за партію влади, “Партію справедливості та розвитку” і за коаліцію партій навколо основної партії АКП голосує націоналістичний виборець. Це досить консервативне населення, віряни та як правило це центральна Анатолія. Але говорити, що голосують за Ердогана виключно представники виключно центральної Анатолії або голосують представники певної вікової групи, умовно, 30+ або 40- не можна, тому що багато в чому по різні боки барикад перебувають представники партій з дуже складними ідеологічними поглядами. За опозицію точно так само голосують націоналісти турецькі, тому що і серед опозиційних партій є партії націоналістичного спрямування”, — пояснила старший аналітик Центру досліджень сучасної Туреччини Карлтонського університету Євгенія Габер.
Сьогодні, у день тиші, по місту можна зустріти багато білбордів — як правлячої партії, так і опозиції.
Населення Туреччини дуже заполітизоване. У середньому на вибори приходить 85% виборців. За прогнозами соціологів, завтра очікується явка до 90%. Обидва лідери президентських перегонів закликають виборців приходити на вибори та віддати свої голоси.
“Не смій говорити: “Я піду на вибори, але що, якщо мій голос вкрадуть?” Уперше ми працювали над забезпеченням безпеки виборчих скриньок цілих півтора року. У нас є спостерігачі та представники, які стежать за всіма урнами для голосування”, — заявив на зустрічі з виборцями кандидат у президенти Туреччини, лідер опозиції Кемаль Киличдароглу.
“Якщо ти віриш у себе, якщо ти впевнений у собі як лідер, ти кличеш до виборів, усі підуть на вибори, і якщо ці скриньки приведуть тебе до влади, тоді ти прийдеш до влади та будеш правити країною”, — заявив чинний президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган.
Також, за словами представників опозиції, не обійшлося і без російського втручання у вибори. Кандидат у президенти Туреччини від Альянсу опозиційних партій Кемаль Киличдароглу наполягає на тому, що в нього є докази. Він стверджує, що його передвиборчий штаб отримав конкретні докази відповідальності Росії за поширення фальшивого онлайн-контенту напередодні президентських виборів у Туреччині.
Якщо говорити про зміни у відносинах Туреччини з Україною та з Росією після закінчення передвиборчих перегонів, експерти прогнозують, що, найімовірніше, значних змін не відбудеться. Анкара не визнає анексію та окупацію Росією українських територій. Також продовжиться співпраця з Києвом у питанні постачання безпілотників Bayraktar. Крім того, Міністерство оборони погодило з інвесторами місце розташування центру для обслуговування, поточного ремонту, модернізації, навчання персоналу, пов’язаного з експлуатацією Bayraktar.
Читайте також: Туреччина вступає в період політичної турбулентності, хто б не переміг на президентських виборах, — Данилов
Нагадаємо, у Туреччині 14 травня відбудуться президентські вибори. Європейські ЗМІ називають цей день вирішальним для чинного президента Реджепа Таїпа Ердогана. Попри, нібито, масову підтримку виборців він, згідно з громадськими опитуваннями, уже не явний фаворит.