Туреччина на шляху до БРІКС: чому член НАТО прагне зближення з Китаєм і РФ — аналіз експертів

Туреччина прагне приєднатися до БРІКС, заявив представник керівної партії Омер Челік. У 2024 році в БРІКС головує Росія і розширення організації, ймовірно, обговорять на саміті в Казані в жовтні. Новими членами БРІКС, крім Туреччини, можуть стати Азербайджан, Малайзія і Таїланд. Отримала запрошення і Саудівська Аравія. 

За словами помічника Путіна Юрія Ушакова, президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган підтвердив свою участь у майбутньому саміті в Казані. 

Розширення БРІКС

Туреччина подала заявку на членство в БРІКС, заявив помічник президента Росії Юрій Ушаков. У самій Анкарі обережно зазначили, що процес триває.

“Наш президент неодноразово заявляв, що ми хочемо стати членом БРІКС. Процес триває, конкретного розвитку немає. Якщо буде, ми оголосимо про це”, — прокоментував представник Партії справедливості та розвитку Туреччини Омер Челік у заяві турецьким ЗМІ.

Агентство Bloomberg, посилаючись на джерела, повідомило, що Туреччина подала офіційну заявку на вступ до БРІКС ще кілька місяців тому. У червні 2024 року президент Туреччини зазначив, що Анкара не розглядає БРІКС як альтернативу іншим організаціям. А країна офіційно залишається кандидатом на вступ до ЄС. 

У серпні Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що Туреччина повинна одночасно розвивати відносини як зі Сходом, так і з Заходом.

“Нам не потрібно обирати між Європейським Союзом і Шанхайською організацією співпраці. Навпаки, ми повинні розвивати відносини як з цими, так і з іншими організаціями на взаємовигідній основі. Зміцнюючи наші відносини зі Сходом, ми шукаємо шляхи для розвитку нашої співпраці із Заходом”, — заявив президент Туреччини.

Наприкінці серпня, вперше за довгий час, на неформальну зустріч міністрів закордонних справ до Брюсселя запросили главу МЗС Туреччини Хакана Фідана.

Хакан Фідан заявив, що стратегічною метою Туреччини є вступ до ЄС. А коли за кілька днів у ЗМІ з’явилася інформація про те, що Туреччина подала заявку до БРІКС, у Брюсселі наголосили: у рамках процесу вступу до ЄС країни-кандидати мають узгоджувати свою зовнішню політику з Європою. Туреччина має право обирати, до яких міжнародних політичних альянсів приєднатися, але Анкара має поважати цінності Європейського Союзу, наголосив представник Єврокомісії Петер Стано.

“До моменту входження до складу ЄС країна-кандидат має відповідати всім стандартам Євросоюзу, зокрема щодо торговельних угод. БРІКС і ЄС — абсолютно різні організації в плані цілей, структури та правил”, — із заяви Петера Стано на брифінгу.

Наступний саміт БРІКС, на якому, ймовірно, обговорюватимуть питання розширення організації, відбудеться в Росії з 22 до 24 жовтня. У ньому візьме участь і президент Туреччини.

У 2018 році турецька делегація взяла участь у саміті БРІКС у Південній Африці. У цій організації Анкару насамперед цікавлять економічні преференції, вважають експерти.

“Ставши членом БРІКС, Туреччина постарається скористатися економічною підтримкою і кредитами з боку економічних структур союзу, так само як вона користувалася Міжнародним валютним фондом. Турецьке керівництво дивиться на БРІКС як на альтернативу МВФ, а не як на альтернативу ЄС або НАТО”, — зазначив турецький політолог Керім Хас у коментарі виданню The Insider.

Альянс БРІКС було засновано 2006 року. У 2024 році до Бразилії, Росії, Індії, Китаю та ПАР приєдналися Іран, Об’єднані Арабські Емірати, Ефіопія та Єгипет. Саудівська Аравія і Малайзія розглядають можливість приєднання. Азербайджан уже подав офіційну заявку. А ось Аргентина відмовилася від вступу до БРІКС. Президент країни Хав’єр Мілей заявив, що “не матиме справи з комуністами”.

Думки експертів

Для чого в Туреччині заявляють про намір приєднатися до БРІКС? Як на потенційний вступ впливає те, що Туреччина — держава-член НАТО? Як розширення БРІКС може вплинути на сучасні геополітичні процеси? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента;
• Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень;
• Богдан Ференс, засновник СД Платформи, кандидат політичних наук;
• Станіслав Желіховський, експет-міжнародник, кандидат політичних наук.

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Туреччина матиме вплив у БРІКС

— Існують різні союзи. У БРІКС ідуть ті країни, які не можуть і не хочуть стати частиною ЄС. Туреччина реалізує свою національну програму і хоче мати гарантоване майбутнє, в якому точно зрозуміле місце цієї держави, глобальний і регіональний вплив. Через різні союзи та альянси Анкара може більше заробляти з урахуванням стану турецької економіки. 

Туреччина бачить себе як одного з активних глобальних гравців регіонального рівня. Анкара хоче розширити свої можливості шляхом кооперації з іншими країнами, які теж бачать себе в ролі певних лідерів. Це нормальна практика. 

БРІКС — не таке об’єднання, як Європейський Союз, де існують дуже чіткі правила, консенсус і суворі нормативні документи. БРІКС — це скоріше ситуативний великий альянс, який зроблений під конкретні цілі. Мені здається, що БРІКС буде перебудовуватися, звідти піде політичний компонент повністю, звідти піде Росія, бо РФ — малозначуща країна та економічно не перспективна. Вплив матимуть інші країни — Китай, Індія, Туреччина, якщо вона стане членом БРІКС. 

Це буде абсолютно нормальний альянс з погляду перспектив глобальної торгівлі, який буде зацікавлений мати хороший доступ до європейських або тихоокеанських технологічних ринків. 

БРІКС не буде зацікавлений у якійсь агресії чи ескалації. Російська Федерація є єдиною країною, яка зацікавлена в руйнуванні міжнародних відносин як таких. Росія — це донор хаосу, нестабільності та ескалації. Якщо прибрати РФ з усіх міжнародних організацій та об’єднань, то ми побачимо зовсім інші конфігурації та можливості для взаємної торгівлі, технологічного обміну. 

ІГОР СЕМИВОЛОС: Туреччина торгується з ЄС 

— Туреччина любить і вміє торгуватися з Європейським Союзом. Президент Ердоган неодноразово намагався шантажувати і ЄС, і США вступом до БРІКС. На тлі виборів у США відбувається втрата південного крила НАТО і його перехід, грубо кажучи, на бік противника. Мені здається, навколо цього багато спекулятивних моментів. 

З іншого боку, Туреччина шукає фінанси. У цьому випадку це будуть китайські гроші, тому що Пекін — основний інвестор у БРІКС. Якщо подивитися на БРІКС з погляду організаційної структури, то мені здається, що він дедалі більше нагадуватиме клаптикову ковдру. Є економічний аспект, де ключову роль відіграє Китай, і, ймовірно, БРІКС у Пекіні розглядають як частину своєї стратегії з посилення впливу у світі та залучення до цих процесів ключових країн із різних континентів. 

Політичним аспектом у БРІКС завідує Росія, яка хотіла б бачити цю організацію явно антизахідною, але цього поки що не відбувається. Відбувається механічне розширення БРІКС, куди приймають усіх, хто виявляє бажання, щоб підсумувати економіки. Водночас ці країни так і не змогли створити якийсь спільний ринок. Максимум, вони торгують національними валютами між собою, відмовившись від долара. Хоча від долара насправді не відмовилися. Єдине, що зараз приваблює країни БРІКС — це китайські гроші, але вони не нескінченно. Рано чи пізно державам доведеться вкладатися самостійно. 

Якщо говорити про те, як потенційний вступ Туреччини до БРІКС впливає на її членство в НАТО, то в Альянсі ж є й інші держави, які не дуже-то й поділяють європейські цінності — Словаччина, Угорщина. Держави-члени НАТО ніколи не дійдуть консенсусу та одноголосно не засудять дії Туреччини, і ультиматум президенту Ердогану ніхто ставити не буде.

БОГДАН ФЕРЕНС: Туреччина балансує

— Туреччина намагається претендувати на роль регіонального лідера, а також шукає різні можливості для підтримки економіки. Внутрішні процеси в Туреччині зараз пов’язані з інфляцією та стагнацією економіки. 

Анкарі потрібні зовнішні фінансові ресурси та інструменти, які б допомогли стабілізувати ситуацію для Ердогана та його чинної політичної сили. З урахуванням того, що опозиційні партії в Туреччині набирають ще більшої популярності, шанси на те, що чинна політична сила може програти наступні вибори, є досить високими, якщо не відбудеться стабілізації в економіці. 

З одного боку, Туреччина є членом НАТО, подавала заявку на членство в ЄС, але поки що не отримавши “зеленого світла” від Євросоюзу, шукає додаткові можливості. 

Я не став би розцінювати БРІКС, як винятково клуб за економічними інтересами, тому що там є і політичне підґрунтя. Низка країн претендують на геополітичному або регіональному рівнях на лідерські позиції, але також вони хочуть частково дистанціюватися від домінування західних країн. Так і формуються альтернативні об’єднання, куди вступають держави з різними цінностями. Економічний інтерес співпраці може конвертуватися вже у відносини політичного характеру.

У найближчому майбутньому ЄС не відчинить свої двері Туреччині й в Анкарі це розуміють. Туреччина є державою-членом НАТО і питання безпеки є пріоритетними для Північноатлантичного альянсу. У НАТО і США зацікавлені в тому, щоб Туреччина відігравала свою роль і в жодному разі не зближувалася з Російською Федерацією. Є формат взаємовідносин між Туреччиною і РФ, хоча й неоднозначний. 

Анкара і далі буде грати у свою гру. Я впевнений, у Вашингтоні не надто зрадіють таким ініціативам щодо вступу Туреччини до БРІКС, адже ця організація координується Росією і Китаєм. 

Розширення БРІКС сприймається в західних демократіях досить негативно. Для НАТО ключове питання — це безпека, а БРІКС все-таки позиціює себе як організація економічного співробітництва. Туреччина, бувши державою-членом НАТО, все одно намагалася діяти в регіоні індивідуально і виходячи зі своїх інтересів. Туреччина намагається балансувати. У турків немає ілюзій щодо Заходу і США, але вони зацікавлені й надалі бути частиною НАТО. 

СТАНІСЛАВ ЖЕЛІХОВСЬКИЙ: Інші країни можуть не підтримати приєднання Туреччини до БРІКС

— Туреччина вже давно заявляла про намір вступити до БРІКС. Але це було частиною шантажу ЄС, який не давав Анкарі “зеленого світла” на вступ. Туреччина — це держава, яка розташована на перетині шляхів Заходу і Сходу. І завжди стояв непростий вибір між різними полюсами, йшла боротьба. Велику роль зараз відіграє сучасна геополітика. Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган має тісні зв’язки з Росією, але також він має зв’язки із Заходом у контексті НАТО. Але останнім часом не завжди ці зв’язки є успішними. Ми бачимо, що Анкара мала низку спірних питань із потенційними членами Альянсу, наприклад, зі Швецією. 

Не факт, що Туреччина приєднається на майбутньому саміті до БРІКС, хоча до цього все йде. Ми не знаємо, чи зможуть інші країни підтримати приєднання Анкари до БРІКС, наприклад, той самий Китай. Все-таки Туреччина — держава-член Альянсу і невідомо, чи буде це прийнятно для організації.  

Для Росії важливо, зібрати в БРІКС якомога більше держав. Це можна розглядати як у контексті протистояння західному світу, так і в контексті мирного врегулювання війни. Більшість країн у БРІКС — це глобальний Південь. Між Києвом і Москвою ведеться боротьба за ці держави та за їхній вплив на мирне врегулювання війни. 

Можливо, можна розморозити процес подальшої інтеграції Анкари в Євросоюз, але все залежить від того, чи приєднається Туреччина до БРІКС. Ми спостерігатимемо, чи буде ця організація перетворюється з економічної на геополітичну для протистояння Заходу. Це може мати негативні наслідки для сучасної міжнародної політики. 

Читайте також: Іранська балістика в руках РФ: небезпеку військового співробітництва Кремля і Тегерана проаналізували експерти