Туреччина могла б бути активнішою в плані зернової угоди, чекаємо і на більш жорстоку позицію від Китаю, — Мартишев

Туреччина могла б бути більш активною у поновленні зернової угоди. Також важлива позиція Китаю щодо ситуації, що склалася з цією ініціативою через дії РФ. Таку думку сьогодні, 20 липня, в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив аналітик Центру досліджень продовольства і землекористування Київської школи економіки Павло Мартишев.

Він вважає, що участь Туреччини в домовленостях щодо зернової угоди може початися, але в якомусь іншому форматі.

“Але ми бачимо якісь незрозумілі ігри між Росією і Туреччиною. І загалом розуміємо, що Туреччина могла б бути більш активною в плані зернової угоди. Проте Ердоган все-таки намагається бути посередником між Росією і Заходом. І, можливо, це частина гри із втягування України в перемовини. Тому в Туреччини є різні варіанти взаємодії. Це і супровід наших суден, тому що газові родовища, які освоює Туреччина в Чорному морі, розташовані недалеко від зернових коридорів; і сприяння відбудовуванню альтернативних шляхів для українського зерна Чорним морем, зокрема біля берегової лінії Румунії та Болгарії. Після цього якусь відстань українські кораблі мають пройти через саме відкрите море, через нейтральні води, і тут Туреччина може взяти це під свій контроль”, — сказав аналітик.

Також Мартишев прокоментував повідомлення президента України Володимира Зеленського, що російські окупаційні війська своєю атакою на Одеську область знищили близько 60 тис. тонн зерна в порту “Чорноморськ”, яке призначалося для постачання до КНР. У самому порту виведено з ладу частину зернової інфраструктури. Для відновлення знадобиться не менш як рік.

“В України є ще порти “Одеса” і “Південний”. І навіть у порту “Чорноморськ” пошкоджено не всі термінали та елеватори. Інша справа, що на цьому Росія не зупиниться. Це перший факт. Другий факт — це те, що імпортери дуже чутливі до воєнних ризиків, і закладатимуть це все в страховку. А частина з них просто не припливе в чорноморські порти. Тобто це певна премія за ризик для них”, — каже він.

Аналітик акцентував, що тут дуже важливо, щоб міжнародна спільнота звернула увагу на ці воєнні ризики і була проактивною у цьому плані, а не просто чекала на дії Російської Федерації.

“І ми справді чекаємо на більш жорстку позицію від Китаю, тому що Китаю потрібна наша кукурудза, щоб диверсифікувати свій імпорт кукурудзи, щоб знизити залежність від Штатів. Це питання як економічне, так і геополітичне. Чому, припустімо, Китай уклав із Бразилією 2022 року угоду з постачання кукурудзи — Китаю потрібно бути більш незалежними в постачанні продовольства до своєї країни. І Україна — це надійний постачальник цього продовольства”, — зазначив Мартишев.

Він погодився з твердженням, що факт знищення цих 60 тис. зерна може запустити такий собі маховик протидії Російській Федерації від тих країн, які так чи інакше, але залишаються рукопожатними з Путіним.

“Але для цього потрібно, щоб світ побачив ще вищі ціни. І Китаю дуже важливо в контексті того, що зараз там розгорається інфляція продовольча, стримувати якраз такі ціни на продовольство. Тому дійсно ми чекаємо на більш активні дії саме від Китаю”, — резюмував Павло Мартишев.

Читайте також: Кожна тонна зерна з України є критичною, — аналітик про наслідки призупинення Чорноморської угоди

Нагадаємо, раніше Мартишев розповів, що РФ має намір повернутися в зернову угоду за виконання низки своїх умов. Потрібна сильніша позиція ООН з цього питання. Росія підвищує ставки з приводу взагалі функціонування зернової угоди.