Мета Путіна — знищення української ідентичності, а білоруський режим — співучасник. Судячи із заяв російських чиновників, так звані табори “перевиховання” пройшли десятки тисяч українських дітей. За даними Регіонального центру прав людини, мережа таких установ охоплює дев’ять таборів в окупованому Криму, понад 55 — у РФ і 13 — у Білорусі. Росія продовжує свою політику геноциду — депортацію, мілітаризацію українських дітей і нав’язування їм чужої ідентичності.
Україна продовжує боротися за своїх дітей
Надія Прищ із чотирма дітьми опинилася в окупації в Херсонській області в перші дні повномасштабної війни Росії проти України. Авіабомбами окупанти руйнували її рідний Таврійськ. Саме там Надія вперше побачила, як росіяни знущаються з людей.
“Ми бачили, як вони беруть штурмом будинки, певні квартири. Ті дії, які вони вчиняли стосовно наших громадян, це були страшні дії. Якщо їм не сподобався вираз обличчя або хтось щось не так сказав, це погано закінчувалося”, — згадує переселенка з Таврійська Надія Прищ.
Потім росіяни прийшли й до Надії. Жінка впевнена: це були співробітники ФСБ. Її допитували на кухні. А в сусідній кімнаті катували чоловіка. Усе, що відбувалося, чули та бачили діти Надії. Наймолодшому на той момент було лише пів року.
“Вони наполягали на тому, щоб я зізналася, що я є координатором і працюю з “Азовсталлю”. Для мене все це було незрозуміло. Я почала в них питати: хто це і що? Вони мені грубо відповідали, щоб я не придурювалася. Я думала, що дітей заберуть, чоловіка вб’ють, а зі мною зроблять усе, що захочуть. І на цьому життя закінчиться”, — розповідає Надія.
Два роки жінка залишалася в окупації. Кілька разів намагалася вивезти дітей на підконтрольну Україні територію, але росіяни сім’ю не випускали. Окупаційна влада примушувала віддати дітей до школи, де вже впроваджувалася пропаганда війни та насильства. Надія шукала шляхи виїзду і на свій страх і ризик публікувала в соцмережах запити в різні інстанції з проханням про допомогу.
Тільки в травні 2024 року їй вдалося покинути Таврійськ.
“Вдалося співробітникам Save Ukraine вивезти мене і моїх дітей через Білорусь. Це все було дуже акуратно. Я домовилася в певному місці. Я зібрала дітей і взяла все необхідне: переодягнутися і щось у дорогу”, — каже жінка.
Надія виїхала без чоловіка, пізніше покинути окуповану територію вдалося і йому. Зараз сім’я мешкає в Київській області. Діти Надії — одні із сотень тисяч, кого Кремль насильно утримував і утримує на окупованій території або примусово вивозить до Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення країна-агресор насильно депортувала з тимчасово окупованих територій України понад 19 тис. українських дітей. Їх вивозять як до РФ, так і до Білорусі, а також до окупованого Росією Криму. За 2,5 роки повномасштабної війни Україні вдалося повернути понад тисячу дітей. Зокрема й у межах ініціативи президента Володимира Зеленського Bring Kids Back.
“Депортація стала державною політикою Росії. Системною, спланованою, скоординованою. У нас є інформація про майже 20 тис. випадків незаконної депортації дітей до Росії та примусового переміщення з окупованих територій. Справжнє число жертв може бути набагато більшим. Цей масштаб злочинів шокує нас і закликає до дії”, — заявив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.
Єльська гуманітарна дослідницька лабораторія надала докази системної політики незаконного усиновлення та встановлення опіки російських громадян над дітьми, депортованими з України.
Також у звіті йдеться про те, що літаки та фонди, які належать адміністрації диктатора Путіна, використовувалися для незаконного вивезення українських дітей. Зокрема, у ньому сказано, що в період із травня до жовтня 2022 року Повітряно-космічні сили Росії перевезли кілька груп маленьких українців на військово-транспортних літаках із прапором країни-агресора. Дослідники Єльського університету наголосили, що усиновлення росіянами депортованих українських дітей є частиною геноциду.
“Звіт доводить, що депортація українських дітей є частиною систематичної, керованої Кремлем програми, спрямованої на те, щоб зробити їх громадянами Росії”, — заявив виконавчий директор Лабораторії гуманітарних досліджень Єльського університету Натаніель Реймонд у коментарі Reuters.
На засіданні Радбезу ООН 4 грудня 2024 року Україна представила звіт про російські злочини проти українських дітей. За словами радниці керівника Офісу президента України Дар’ї Зарівної, він містить докази порушення міжнародного права, принципів людяності та прав дитини, а також деталізує злочини, які раніше не були задокументовані в такому масштабі.
“Сотні тисяч дітей залишаються на контрольованих Росією територіях, недоступних для США або міжнародних організацій. Дуже часто ми нічого не знаємо про їхню долю. Росія ніколи не зможе скасувати своє авторство звірств, скоєних в Україні. І однією з найстрашніших і найжахливіших глав цих майбутніх книг стануть злочини Росії проти українських дітей. Уже два роки армія постійного члена Ради безпеки, Росії, значиться в списку грубих порушників щодо дітей”, — наголосила радниця керівника Офісу президента України Дар’я Зарівна.
Саме злочини проти українських дітей стали причиною видачі Міжнародним кримінальним судом у Гаазі ордерів на арешт Путіна та уповноваженої з прав дитини при президентові Росії Марії Львової-Бєлової.
“У міжнародному гуманітарному праві визначено, що окупація — це тимчасове явище. Що станеться, коли ці діти повернуться? Нам треба про це думати вже зараз. Один з аспектів, який полегшує завдання фіксації цих випадків, це те, що Росія має чітку політику зміни ідентичності дітей, українських дітей на тимчасово окупованих територіях, політику, яка спрямована на трансформацію”, — каже заступник голови Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Ноель Калхун.
Держдепартамент США запровадив санкції щодо російських чиновників, які причетні до депортації дітей з України. Про це повідомили в американському відомстві. США й надалі сприятимуть притягненню до відповідальності винних у таких злочинах і допомагатимуть Україні повертати незаконно депортованих дітей, ідеться в заяві.
Як оцінюють ситуацію експерти
Що Кремль робить з українськими дітьми на тимчасово окупованій території? Для чого дітей вивозять до Росії та нав’язують їм інше громадянство? Як відбувається мілітаризація та русифікація маленьких українців? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Павло Лисянський, директор “Інституту стратегічних досліджень і безпеки”, доктор філософії з політичних наук;
- Микола Кулеба, засновник Save Ukraine, уповноважений президента України з прав дитини (2014-2021 рр.);
- Віра Ястребова, виконавча директорка “Східної правозахисної групи”, адвокатка, правозахисниця.
ПАВЛО ЛИСЯНСЬКИЙ: РФ створює з українських дітей “православний халіфат”
— Нині в моїй рідній українській школі в тимчасово окупованому місті Антрацит (Луганська область) діти з першого класу ходять у формі та з ними проводять заняття в тирі, хоча “Юнармія” — це фактично позашкільне заняття. Російські окупанти впровадили мілітаризацію та ідеологічний компонент освіти дітей у систему загальної освіти.
Є такий предмет “Основи безпеки та захисту батьківщини”, який запровадили в шкільну програму у 2024 році. З нового 2025 року учні вивчатимуть цей предмет із першого класу. Там вогнева і стройова підготовка, ідеологічне навчання і ще багато чого, але суть залишається одна — з позашкільної освіти все це внесли в шкільну програму.
Виходить, російські окупанти повноцінно готуватимуть дітей до бойових дій, починаючи зі школи.
Батьки мало чим можуть вплинути на таку “освіту” своїх дітей. Їх лякають тим, що можуть відібрати дітей, якщо вони не згодні з програмою освіти.
Якщо батько забороняє дитині відвідувати якийсь такий предмет, то є така посада — радник директора з ідеології, який у такому разі телефонує у ФСБ. І ось уже співробітники ФСБ роз’яснюють батькам: якщо не будете відпускати дитину, позбавимо батьківських прав і заберемо дітей.
Система мілітаризації поки що не торкнулася приватних шкіл. Але потрібно розуміти, що, по-перше, навчання в приватній школі коштує недешево. По-друге, уроки історії, ідеологічного виховання формуються Міністерством освіти і є обов’язковими для виконання в усіх навчальних закладах — державних і приватних. Тож рано чи пізно мілітаризація дійде і до приватних шкіл.
Єдино правильний варіант — вивезти свою дитину з тимчасово окупованої території або з території РФ. Іншого виходу немає.
У деяких населених пунктах окупанти насаджують дітям радикальне православ’я, з них створюють “православний халіфат”. Водночас якщо дитина з окупованої території потрапляє кудись до Дагестану чи в Чечню, там теж є система мілітаризації, тільки вона заснована вже на іншій релігії.
Кожен випадок із дитиною, яку вдалося повернути з Росії — індивідуальний. З дітьми постійно працюють психологи. Повернення дітей — на контролі у президента України та омбудсмена Дмитра Лубінця. Цим питанням також займаються міжнародні партнери, надають підтримку, зокрема фінансову.
Проблема посилюється тим, що якщо раніше мілітаризацією українських дітей Росія активно займалася з 12-13 років, то зараз все це вводиться з першого класу. Це створює ефект “уповільненої бомби”, яка в майбутньому обов’язково вибухне.
МИКОЛА КУЛЕБА: Деякі діти бояться повертатися в Україну через вплив російської пропаганди
— Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну багатьох дітей-сиріт помістили в російські інтернати, дитячі будинки, де їм змінили законного представника. Усім дітям було надано російське громадянство. На жаль, багато хто з них зник, оскільки інформація про них загублена. Коли дитині надають російське громадянство, особливо під час усиновлення, їй можуть змінити прізвище і навіть рік народження.
Наприклад, російський політик і соратник Путіна Сергій Миронов усиновив дівчинку з Херсонського будинку дитини, де зникло близько 50 дітей. Деяких із них, як мені казали, бачили навіть на сайтах усиновлення. Уже 2023 року цих дітей почали пропонувати для усиновлення в Москві, Санкт-Петербурзі та інших містах. Нам належить ще з’ясувати, де вони зараз.
Ще один випадок: хлопчик із Маріуполя, чиї батьки загинули, опинився в сім’ї російських алкоголіків. Він щодня приходив до школи голодним і скаржився на побої. Це лише поодинокі приклади з життя українських дітей, які постраждали від путінського режиму.
Після початку повномасштабної війни процедуру усиновлення дітей у Росії було спрощено. Це дало змогу масово видавати дітям російські паспорти, змінювати їхні прізвища і віддавати на усиновлення. Наприклад, дитячий омбудсмен РФ Марія Львова-Бєлова, отримавши ордер на арешт від МКС (міжнародний кримінальний суд, — ред.), продовжує хвалитися, що в неї є “своя дитина”, вкрадена в Україні. Це законодавство дозволяє перетворити українських дітей на російських і приховати їхнє походження.
Інститути, що займаються дослідженнями, нещодавно ідентифікували понад 300 дітей, яких вивезли з Донбасу та віддали в російські родини. Однак тисячі українських дітей досі перебувають у невідомості.
Деякі діти бояться повертатися в Україну через російську пропаганду, яка лякає їх розповідями про “нацистів”. Їм щодня навіюють ці ідеї в школах.
Окупаційна влада змушує всіх дітей відвідувати заклади з російською програмою. Щоб ходити до школи або отримати медичну допомогу, батьки повинні оформити російські документи. Дітей допитують, що думають їхні батьки про Росію.
Це політика систематичного знищення української ідентичності, яку проводить Кремль.
ВІРА ЯСТРЕБОВА: З маленьких українців Путін готує майбутніх солдатів для захисту свого режиму
— Сьогодні в Росії рівень навчання володіння зброї, прокачування військової ідеології серед школярів непорівнянний, скажімо, з пізнім періодом Радянського Союзу. І в жодному разі, на мій погляд, не можна порівнювати наслідки та саму програму так званих “Уроків мужності”, “Розмови про важливе” з початковим військовим вишколом в період школи Радянського Союзу.
У Путіна це не просто теорія і не просто данина режиму, це практична підготовка майбутніх солдатів із посиленою ставкою на ідеологію. Це необхідно господареві Кремля для утримання влади.
За останні три роки відбувалися суттєві зміни в підході до мілітаризації дітей і залучення до цього молодшого покоління. Путіну потрібні лояльні, слухняні, мотивовані солдати. Причому вік, з якого дітей піддають такій обробці, постійно знижується. Особливо помітно це в ситуації з українськими дітьми, яких Росія депортувала на свою територію.
На сьогодні РФ утримує депортованих з тимчасово окупованих територій українських дітей у понад 70 таборах, де дітей активно мілітаризують і русифікують.
Для цього РФ створила цілу індустрію, спрямовану саме на мілітаризацію та русифікацію дітей, викрадених з України. Наприклад, так звані прийомні сім’ї, куди потрапляють викрадені з України діти, зобов’язані були проходити відповідні адаптаційні курси. Російській сім’ї не можна прийняти дитину з України, якщо вона не пройшла відповідні курси та на рівні місцевої влади не отримала схвальний сертифікат. І в цій сім’ї дитині розповідатимуть путінську пропаганду, а далі — дитячий садок і школа, де освітні програми спрямовані на виховання дітей, лояльних до влади. Відбувається виховання ненависті до України й до цивілізованих країн Заходу.
У РФ діє так зване Міністерство ідеологічної освіти, яке займається впровадженням усіляких програм та інноваційних підходів з обробки молодого покоління. Такими діями Путін, по-перше, намагається позбавити Україну майбутнього. А по-друге — намагається розв’язати питання демографічної ями, в якій зараз перебуває РФ. Ось такий цинічний підхід.
Мета в нас одна — повернення дітей в Україну, возз’єднання їх із сім’ями та звільнення з лабет путінського режиму. Це стало можливим завдяки успішній і скоординованій роботі на рівні зовнішньої політики.
Ще 2022 року нам треба було доводити, що це примусова депортація, а не акти “гуманітарного переміщення”. Цей факт було доведено. Зібрано велику доказову базу зусиллями правоохоронної системи та правозахисників. Вони працювали, щоб встановити місцеперебування дітей, визначити їхню кількість і виявити тих посадових осіб Російської Федерації, які причетні до цієї примусової депортації. Ці докази були передані до Міжнародного кримінального суду, який на їхній основі видав ордер. Це юридичний факт.
Звісно, усім нам хотілося би блискавичної справедливості та негайного виконання юридичних актів проти воєнних злочинців. Однак, на жаль, система так не працює. Україна, під керівництвом глави держави, знайшла спосіб діяти тут і зараз, не чекаючи довгих юридичних процедур.
Були об’єднані зусилля Святого Престолу та Катару, який має значний вплив, зокрема на Російську Федерацію. Шляхом дипломатичних підходів і злагодженої роботи на всіх рівнях вдалося організувати процеси повернення українських дітей додому. Попри активну фазу війни Росії проти України, ми продовжуємо домагатися цих результатів. Це величезна перемога.
Читайте також: Росія сама стане розплатою за окупацію Криму: інтерв’ю з Мустафою Джемілєвим