Президент України Володимир Зеленський, виступаючи в онлайн-форматі на саміті G20, озвучив “формулу миру” з 10 пунктів. Перші три з них — радіаційна та ядерна безпека, продовольча безпека та енергетична безпека, а також восьмий (протидія екоциду) стосуються не лише нашої держави, а й усього світу.
Порядок пунктів обраний не випадково: він наголошує на тому, що війна Росії проти України загрожує серйозними наслідками не лише українським територіям, а й як мінімум територіям сусідніх країн.
“На очах усього світу Росія перетворила нашу Запорізьку атомну станцію на радіаційну бомбу, яка може вибухнути будь-якої миті. Куди ж піде радіаційна хмара? Можливо, на територію ЄС. Можливо, до Туреччини. Можливо, на Близький Схід. Я вважаю злочинною навіть гіпотетичну можливість такого сценарію… Росія може вже завтра розпочати демілітаризацію Запорізької АЕС, якщо справді готова відновити порушену нею радіаційну безпеку. Те саме стосується шалених погроз ядерною зброєю, до яких вдаються російські чиновники. Немає і не може бути жодних виправдань ядерного шантажу…”, — заявив глава держави.
У контексті енергетичної безпеки Володимир Зеленський нагадав, що країна-агресор уже понад місяць знищує енергетичну систему України. Таким чином РФ намагається залишити без тепла та світла не лише мирних українців, а й не дати нашій державі можливість експортувати електроенергію країнам-сусідам.
“Ударами російських ракет та іранських дронів, які використовують окупанти, зруйновано близько 40% нашої енергетичної інфраструктури. Щотижня Росія підриває наші електростанції, трансформатори, лінії постачання електрики. Супутня мета цього терору не дати експортувати нашу електрику сусіднім країнам, що могло б значно допомогти їм стабілізувати енергетичну ситуацію та знизити ціни для споживачів. Росія зацікавлена в енергокризі. А ми всі маємо бути зацікавлені у припиненні терору”, — заявив український президент.
У числі пунктів безпеки він назвав продовольчу безпеку, протидію екоциду, а також недопущення ескалації та у підсумку фіксацію закінчення війни.
“Ми потребуємо дієвих гарантій безпеки. Тому підготували проект договору Kyiv Security Compact та вже запропонували його партнерам. Тому маємо провести міжнародну конференцію для фіксації ключових елементів післявоєнної архітектури безпеки в євроатлантичному просторі, включаючи гарантії для України. Коли всі антивоєнні кроки будуть реалізовані, коли безпека та справедливість почнуть відновлюватись, сторони мають підписати документ про фіксацію закінчення війни”, — сказав глава держави.
Лідери G20 за підсумками зустрічі на Балі погодили спільну декларацію, в якій засудили війну Росії проти України та з посиланням на резолюцію Генасамблеї ООН закликали країну-агресора вивести війська з міжнародно визнаної території нашої держави.
Вони також наголосили на необхідності дотримуватися міжнародного права та назвали загрози застосування ядерної зброї неприйнятними, при цьому привітали продовження роботи “зернового коридору” через Чорне море.
Про що говорить структура “формули миру” і що означає кількість пунктів в ній? Як 10 пунктів Зеленського вплинули на підсумкову декларацію саміту G20? Як “формула миру” може бути імплементована в рішення інших міжнародних організацій? Як світові лідери відреагували на 10 пунктів Зеленського і яких заходів у зв’язку з ними можуть вжити? Ці теми в ефірі телеканалу FREEДОМ проаналізували:
- народний депутат України, голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, член української делегації у ПАРЄ Олександр Мережко;
- політолог Володимир Фесенко;
- співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков;
- політолог-міжнародник Віра Константинова;
- письменник та політтехнолог Михайло Шейтельман;
- політичний діяч, публіцист Андрій Піонтковський.
Олександр Мережко: Цілком логічно, з урахуванням цільової аудиторії, на першому місці серед 10 пунктів Зеленського стоять питання виживання людства
— На саміті G20 було кілька позитивних моментів, на які слід звернути увагу. По-перше, виступ президента Зеленського був вислуханий з великою увагою. Він став ключовою подією саміту і привернув увагу всього світу.
Цей саміт по суті став своєрідною трибуною для того, щоб чітко, послідовно, відповідно до міжнародного права викласти основні пропозиції та позицію України в 10 пунктах.
Цілком логічно, з урахуванням цільової аудиторії, на першому місці [в промові президента Зеленського] стоять питання виживання людства, зокрема ядерної безпеки. Це саме те питання, яке об’єднує та хвилює всі держави світу.
З погляду узагальненості, гостроти та масштабності проблеми питання ядерної безпеки стоїть у цих 10 пунктах на першому місці.
Питання продовольчої безпеки теж важливе, оскільки Росія тут використовує штучні методи, намагаючись штучно викликати голод. Це говорить про те, що Росія – справжня держава-терорист.
Ці 10 пунктів мають дуже логічну структуру. Можна провести певні паралелі з 10 заповідями, з 10 основними принципами міжнародного права.
А формальним виразом результатів саміту є заключне комюніке. Воно складається з 52 пунктів та 17 сторінок. Там є кілька важливих моментів. По-перше, у ньому чітко йдеться про те, що більшість учасників саміту рішуче засуджують війну Росії в Україні. Тут міститься принципово важливий для нас термін “війна” — тобто надається юридична кваліфікація агресії Росії проти України.
І ще важливий момент: в тексті йдеться про те, що застосування ядерної зброї чи загроза застосування ядерної зброї неприпустимі. Це положення є стримуючим чинником щодо ядерного шантажу з боку Путіна.
Володимир Фесенко: Деякі тези промови Зеленського на саміті G20 увійдуть до історії
— Промова президента Зеленського [на зустрічі G20] мала величезний вплив. Це був сигнал не лише Росії та учасникам саміту, а й західним партнерам. Деякі тези цієї промови, гадаю, увійдуть до історії. На мене найбільше враження справила теза про неприпустимість компромісів з совістю, суверенітетом та територіальною цілісністю країни. Цей пасаж явно був направлений західним партнерам, деякі з яких вважають, що треба шукати компроміси з Росією.
Зеленський дав відповідь на запитання, чи вони можливі. І, до речі, росіяни також.
Я відзначу ще один цікавий нюанс: Лавров, який опинився під холодним душем негативного ставлення з боку абсолютної більшості учасників саміту та практично не мав двосторонніх зустрічей, змушений був тікати раніше. І всі чутки про якусь велику угоду провалилися.
При цьому Лавров роздратовано звернув увагу, нібито Зеленський не хоче слухати західних партнерів — а це обов’язкова теза російської пропаганди. Про це Путін весь час говорив — мовляв, Київ нічого не вирішує, все вирішують в Вашингтоні, Лондоні, Берліні…
Виявилося, що ні: Київ має самостійну позицію та проводить самостійну політику відповідно до своїх національних інтересів.
Зеленський дав це зрозуміти ще минулого року, коли першим з українських президентів дозволив собі критикувати західних партнерів, коли їхнє рішення щодо “Північного потоку-2” не відповідало нашим національним інтересам. Нині це визнали навіть німецькі політики.
Зазначу, що останній тиждень загалом — це дипломатичний наступ України, який підкріпив визволення Херсона. Узгодили рішення про продовження “зернової угоди”. Було ухвалено рішення в наших інтересах на Генеральній асамблеї ООН — про те, що Росія має відшкодувати економічні збитки, завдані її агресією Україні. Нижня палата парламенту Чехії ухвалила рішення про визнання Росії державою — спонсором тероризму.
Ми маємо зупинити російську агресію військовим шляхом — це головний інструмент боротьби з Путіним. Тут рішення саміту G20 недостатньо, але він показав, що можна поступово ізолювати Росію. Поки що не де-юре.
Але те, що на цьому саміті відбулася фактична ізоляція Лаврова, це вже позитивна тенденція. Треба робити те саме в інших міжнародних організаціях. Цю тенденцію треба посилити, бо це також фронт боротьби з російською агресією.
Михайло Пашков: До промови на саміті G20 Зеленський неодноразово викладав “формулу миру” для України на різних міжнародних майданчиках
— Буквально напередодні саміту G20 пролунала низка сигналів — і з боку США, і з боку Франції, і з Німеччини, також підключилися Папа Римський і Туреччина. Не йшлося, скажімо так, про те, щоб сісти за стіл переговорів з Росією. Проте миротворчі посили звучали в тій чи іншій формі. Звичайно, це було у вигляді того, що Україна сама вирішуватиме, коли і як їй визначати мирний план.
Тому президент Зеленський ще напередодні саміту говорив про те, що ми маємо свою позицію, і він чітко виклав її на саміті “Великої двадцятки”. Якихось новацій для світових лідерів в цій заяві загалом не було, бо і напередодні, і на саміті G7, і на Генасамблеї ООН та на інших міжнародних майданчиках Зеленський неодноразово викладав “формулу миру” для України в різних форматах та варіаціях.
Проте це було ще одне підтвердження та чітка мотивація позиції України. Таке встановлення крапок над “і” — щоб світ почув думку України саме з цього питання.
Є деякі тенденції, які досить проблемні для світової спільноти і, в тому числі, для Європи. Це проблема безпеки загалом, проблема енергетики, проблема забезпечення продовольством. Про це йшлося на саміті G20.
Я не хочу сказати, що ці глобальні проблеми перекривали проблеми війни. Навпаки, сама війна стала джерелом цих проблем і світова спільнота це розуміє.
В позиціях деяких країн є якісь ілюзії. Це пояснюється багатьма причинами. З одного боку, певною втомою в Європі від війни, а з іншого — ускладненням фінансово-економічної ситуації в європейській зоні, зокрема, інфляцією, міграційною проблемою та ще низкою внутрішніх труднощів. Це також нереформований консенсусний механізм, який є прокляттям для Європейського Союзу та інших міжнародних організацій. Все це разом підштовхує, зокрема, європейських лідерів до прагнення побачити якесь світло в кінці тунелю, спробувати спрогнозувати мирний результат ситуації.
Але вони чудово розуміють, що у випадку з сьогоднішнім російським режимом це поки що надії, причому необґрунтовані реальною ситуацією. І цілком очевидно, що більшою мірою потрібно орієнтуватися на позицію України і на ті пункти, які озвучив президент Зеленський.
Думаю, що підсумкова декларація G20 в перспективі екстраполюватиметься на рішення інших міжнародних організацій. Наприклад, як рішення Генасамблеї ООН щодо депортації та стягнення з Росії збитків для України може трансформуватися в міжнародний механізм реалізації цього рішення. Це все взаємопов’язане.
Віра Константинова: Якщо східні країни візьмуть на себе частину відповідальності за світопорядок, “формула миру” Зеленського буде імплементована
— Ідея “формули миру” в принципі давня. Але є великий компонент політичної волі тих країн, які не є частиною західного світу.
Як тільки ці країни будуть готові взяти на себе частину відповідальності, скажімо, за наступні 10 років світопорядку, гадаю, якраз цю “формулу миру” буде практично імплементовано.
Водночас ми розуміємо, що без підтримки цієї “формули миру” з боку Китаю, Індії та інших країн, в тому числі Саудівської Аравії як лідера Близького Східного регіону, імплементувати цю формулу потрібно буде поступово. А ця поступовість, швидше за все, матиме вимір для нас, українців, у вигляді агресії, що триває, і постійних обстрілів.
Зараз ми можемо говорити про те, що вплив війни на глобальний світопорядок, економічний вимір, клімат — це все фактори, що об’єднують. І це може бути таким посилюючим аргументом нашої дипломатії.
Михайло Шейтельман: В 10 пунктах Зеленський знайшов правильну тональність
— Важливо, що їх 10. Я спершу засмутився, що їх 10 — подумав, надто багато, не запам’ятають. А потім вивчив їх уважно та зрозумів різницю між тими п’ятьма пунктами, які Зеленський минулого тижня підніс українському народу та світу загалом як пункти перемоги над Росією. Так ось зараз і ці десять…
У чому між ними різниця? П’ять пунктів минулого тижня, серед яких визволення територій, виплата компенсацій, видача військових злочинців — це пункти, які означатимуть закінчення війни між Україною та Росією.
А ці 10 пунктів — про те, як виглядає новий світ. Тому що вони стосуються не лише двох країн — Росії та України — а всього світу в рівній мірі.
Там мова про екологічну безпеку, про радіаційну безпеку… Навіть викрадені діти — це безпека щодо прав людини. І тому на саміті G20 він звернувся саме з такою промовою, де говорив про безпеку світу, а не про безпеку України. Думаю, що він знайшов правильну тональність. І тепер всі секретарі, помічники світових лідерів, їхні офіси змушені будуть буквально опрацьовувати ці пункти, як сказав Зеленський — прочитайте їх своєю мовою, ми вам їх дали, їх потрібно обговорювати кожному.
Андрій Піонтковський: Озвучені раніше на G7 пункти Зеленський розширив тематикою, близькою G20
— По-перше, Зеленський назвав G20 вже G19 — вважаю, що це дуже важливо. Це повторення Зеленським не свого плану — чомусь багато хто про це забуває — а певного ультиматуму G7. Тут я теж поправлю себе — G8, засідання якої було 12 жовтня. Зеленський практично його вів як новий моральний лідер G8.
В першому пункті цієї заяви Путіна названо військовим злочинцем… Всі лідери реального світу починаючи з Байдена повністю схвалили всі глави, зокрема справедливий світ (just peace) Зеленського. Там було чотири ключові пункти: повна перемога, відновлення територіальної цілісності, гарантії подальшої безпеки, репарації з Росії та покарання головних військових злочинців.
А Зеленський, як досвідчений дипломат, розширив ці пункти тематикою, близькою багатьом учасникам “Великої двадцятки”. Це зернова безпека, це енергетична безпека, яким загрожує російський агресор. Він також запропонував негайно обміняти всіх полонених.
Що стосується “Великої сімки”, це їхній план. А як поставилися інші..? Від Китаю, якщо він не підтримує у всіх пунктах, достатньо того, що він суворо попередив Росію закінчувати з ядерним шантажем.