Центральна Азія віддаляється від РФ — процеси аналізують експерти (ВІДЕО)

Пропагандисти продовжують мріяти про приєднання до Росії нових територій. На цей раз у поле зору кремлівського пулу потрапив Узбекистан. Російський письменник Захар Прілєпін запропонував розширювати його теренами кордони РФ, підвищуючи таким чином народжуваність. Після цього в МЗС Узбекистану було викликано російського посла, повідомляє FREEДОМ.

Росія традиційно мала вплив на країни Центральної Азії. Однак анексія Криму та бойові дії в окремих районах Донецької та Луганської областей, розпочаті Москвою, дали азійським державам зрозуміти: РФ — агресор, залежність від якого може призвести до втрати територій. З початку повномасштабної війни Росії проти України частина колишніх союзників Кремля у регіоні вирішили переорієнтувати свою зовнішню політику на Захід.

“Тут є різна градація. З Таджикистаном особливо, де перебуває великий контингент російських військ, і з Киргизією — там, у принципі, стосунки, чуйні повністю, коли є сюзерени, а є васали. З рештою країн складніше, звичайно: з Казахстаном, Узбекистаном, Туркменістаном”, — каже політолог, директор Інституту соціально-політичного проєктування “Діалог” Андрій Миселюк.

Франція та Німеччина — серед країн, які, відчувши слабкість Росії, активізували дипломатичні візити до держав Центральної Азії. Експерти нагадують, що не варто забувати й про Китай — сильного гравця в регіоні, який здатний гарантувати безпеку.

“Ослаблення Росії відчувається, але водночас немає повного заміщення відходу Росії з регіону та заміщення Китаєм. У часі та просторі це заміщення не синхронізоване. Росія виходить військово-політично, через війну в Україні, через великі втрати. Іде з ринку озброєння в Казахстані. На перше місце виходить Китай, але Китай не поспішає обіцяти якусь військову допомогу чи допомогу в боротьбі з дестабілізацією у регіоні”, — зазначає політолог, директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

Улюблений Кремлем важіль впливу — газ може більше не спрацювати в Центральній Азії. Після того, як у Карабаху припинилися бойові дії, постачання блакитного палива з федерації вже не критичні для регіону, а проєкт Транскаспійського газопроводу, який забезпечить транспортування природного газу з Туркменістану та Казахстану через Азербайджан і Грузію до Туреччини та далі до країн-членів Європейського Союзу, може бути реалізований.

“У Росії дедалі менше інструментарію для утримання країн Азії у своїй орбіті. Створюються нові сприятливі умови, що дозволяють країнам виходити на ринки Європейського Союзу та світові ринки через Південний Кавказ. З іншого боку, Китай також збільшує свою економічну присутність. З 2019 року є військова база Китаю на Памірі в Таджикистані — патрулювання кордону з Афганістаном”, — коментує Віталій Кулик.

Експерти нагадують: деякі країни Центральної Азії, всупереч загрозі запровадження вторинних санкцій, продовжують допомагати Москві обходити західні обмеження. Тому для РФ критично важливо не втратити впливу в регіоні.

“Цей регіон для неї стратегічно важливий, і Росія, як розглядала їх, як своїх вірних покірних васалів, так і зараз їх розглядає. Тут, загалом, її позиція не змінилася. Єдине, вона, звичайно, реагує болісно, коли, зокрема Казахстан, намагається проводити більш незалежну політику”, — коментує Андрій Миселюк.

Попри погрози пропагандистів та спроби шантажу, колишні союзники Росії один за одним йдуть з-під її впливу. А продовження повномасштабної війни проти України лише погіршує становище Путіна, упевнені експерти.

Нагадаємо, Росія втрачає вплив і на Кавказі, зокрема охололи відносини між Москвою та Єреваном.