Це війна проти Путіна: репортаж із Європейського саміту з оборони та безпеки (ВІДЕО)

Сьогодні, 11 травня, у Брюсселі Європейський саміт з оборони та безпеки відбувся під гаслом: “Стабільне майбутнє Європи. Між співпрацею та інтеграцією”. Європейців про майбутнє багато в чому змушує замислюватися нинішня війна Росії проти України, повномасштабна частина якої почалася в лютому минулого року. Про це з місця подій розповів шефредактор телеканалу FREEДОМ Олексій Мацука.

“Путін не божевільний, він не імпульсивний. Він має чітке розуміння, куди йде російська історія. Він бачить загрозу існування незалежних України та Білорусі для його бачення Росії. Існування незалежної України і більш-менш незалежної Білорусі кидає виклик тій великій Росії, яку він намагається збудувати”, — каже співголова Ради з питань зовнішньої політики Карл Більд.

Тепер у Європі багато що залежить від ситуації в самій Україні, а саме на лінії фронту. Це визнають і аналітики, й політики. Від результату війни залежить і європейське майбутнє України, яка стала на впевнений шлях євроінтеграції. Це не просто дратує російського диктатора Путіна, а він готовий віддавати накази на масові страти українських громадян, аби домогтися свого.

“Він не бачить майбутнього вільної Росії. Це цілком сформований історичний погляд. І тому Україна, яка демократизується і рухатиметься на Захід, тільки посилить небезпеку для його режиму. І як він сказав, тому йому довелося йти військовим шляхом. Цей конфлікт, звичайно ж, екзистенційний для України — вирішується її існування, незалежність, територіальна цілісність. Але конфлікт також екзистенційний для путінського режиму”, — продовжив Більд.

Він акцентував, що конфлікт ще більш екзистенційний для Росії, тому що “це війна проти Путіна”.

“Після завершення війни Росія залишиться. Але не повинно бути Путіна і його режиму. Ця війна триватиме, поки Путін сидить у Кремлі. І ми це повинні розуміти. Ніхто з нас не може передбачити, що станеться на полі бою протягом наступних тижнів і місяців, і навіть року. Але миру бути не може, поки не відбудуться серйозні зміни в Кремлі”, — наголосив Більд.

Очікування виходу Путіна з Кремля, як способу припинити бойові дії проти України, малоймовірне. Тим часом запроваджено санкції проти Росії, західні союзники продовжують постачати озброєння Києву. Зв’язки між Україною та Європейським Союзом настільки тісні, що високопоставлені чиновники з Брюсселя бувають у Києві мало не щотижня.

“Деякі люди кажуть мені: перестаньте підтримувати Україну. Мовляв, бойові дії закінчаться, почнуться переговори, й війна припиниться. Якщо ми перестанемо підтримувати Україну, то Росія може перемогти, окупувати Київ, і далі ми матимемо російську армію на кордоні з Польщею і ще більш небезпечну ситуацію. А Україна не буде існувати”, — заявив під час саміту верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.

Мирні переговори обговорюються, але з кожним місяцем з’являються нові гравці, які прагнуть отримати політичну вигоду зі складної геополітичної ситуації. Китай і Бразилія висловлюють свої інтерпретації мирної угоди. Однак ці заяви викликають сумнів у Вашингтоні, в Брюсселі та в самому Києві, який вже представив свій мирний план. Він включає виведення російських військ і деокупацію територій. Однак такі вимоги можуть не бути комфортними для Бразилії та Китаю або Росії та Туреччини.

“Я не думаю, що Китай почувається комфортно стосовно того, що відбувається. Але Китай має великий вплив, і ми просимо їх використати цей вплив на Росію, щоб зупинити це”, — зазначив Боррель.

Міністр оборони України Олексій Резніков не зміг бути присутнім особисто на саміті та виступив через відеозв’язок, оскільки він не може покинути країну під час оборони Бахмута та інших українських територій.

“В умовах загроз, які кроки бачимо ми в середній і довгостроковій перспективі. Перше, виходячи з декларації саміту НАТО, Російська Федерація — найбільша загроза стабільності та миру в усьому Євроатлантичному регіоні. Це загроза на роки, і вона вимагає пропорційної відповіді. Друге. Ми бачимо зближення режимів, які віддають перевагу світовим порядкам, що базуються на силі, замість управління і закону. Росія використовує іранські дрони для атаки мирних українських міст. Це яскрава ілюстрація їхніх планів”, — сказав Резніков.

“Наша війна з Росією — це не локальна сутичка. Не існує локальних рішень тактичних або територіальних змін, які зупинять війну. У реальності це битва цивілізацій, і її результат матиме наслідки для всього світу. Якщо російська агресія досягне успіху хоч на трохи, це додасть сил іншим режимам, які використовують силу для досягнення своїх цілей. Виходячи з цього, найбільшим інтересом Європи є повна перемога України завдяки підтримці вільного світу. Україна виконує ті завдання, для яких НАТО і було створено. Україна — східний щит Європи від російської загрози”, — заявив міністр оборони України.

Тому західна зброя для Києва відіграє важливу роль для повернення окупованих територій. Українські військові навчаються по всій Європі, а НАТО завершує реформування своєї стратегії протистояння російській загрозі та тероризму. Україна вже отримала крилаті ракети від Заходу, здатні вражати цілі на дистанціях понад 100 кілометрів, включно з крилатими ракетами від Великої Британії. Раніше українська армія отримувала озброєння, здатне атакувати цілі на відстані лише до 80 кілометрів.

“Я повернувся з Іспанії, де відвідав тренування українських солдатів. Там також відвідав українців, які лікуються в наших госпіталях. І хочу ще раз повторити: Україна заслуговує на нашу підтримку, і ми будемо підтримувати вашу битву за свободу стільки, скільки буде потрібно. Ми захоплюємося вашою сміливістю і наполегливістю. Але вам не потрібні слова. Вам потрібна підтримка”, — сказав у кулуарах саміту Жозеп Боррель.

Багато запитань залишаються на порядку денному Європейського Союзу, попри те, що повномасштабна війна в Україні триває вже понад рік, а конфлікт із Росією розпочався в далекому 2014-му. Але Європа не здається, як не здаються і самі українці.

До яких сценаріїв загроз має бути готова Європа? Наскільки швидко військово-промисловий комплекс ЄС може забезпечити всім необхідним? Які джерела фінансування підтримки Києва і як вони мають розподілятися між країнами-членами ЄС? Відповіді на ці питання на саміті тільки формуються. Але, як відомо, якщо європейська бюрократія за щось узялася, то проблеми будуть напевно вирішені. Цього разу на користь України. Сумнівів немає тут ні в кого: Україна переможе, а значить — переможуть європейські цінності, свобода, рівність, доступність і різноманітність.

Читайте також: Путін не повинен перемогти в цій війні: промова Борреля на саміті в Брюсселі в огляді Мацуки