Європейський Союз погодив план постачання до України мільйона боєприпасів, підтвердила прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас за підсумками зустрічі міністрів країн ЄС в Брюсселі. Ініціатива передбачає постачання артилерійських снарядів протягом наступних 12 місяців на загальну суму 2 млрд євро. В перемовинах брав участь міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Как в ЄС приймали історичне рішення
Минулого тижня посли ЄС досягли попередньої домовленості про постачання Києву 1 млн 155-мм снарядів — саме стільки потрібно Україні для ведення бойових дій. Тепер в Брюсселі міністри закордонних справ і міністри оборони країн Євросоюзу узгодили документ, що передбачає розв’язання проблеми дефіциту боєприпасів і прискорення темпів їхнього постачання Україні. Всього в проєкті братимуть участь 19 країн ЄС, а також Норвегія. Інші союзники висловили готовність приєднатися пізніше. Відмовилася брати участь тільки Угорщина.
Верховний представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель назвав досягнуту угоду історичною.
“План втілюватиметься у трьох напрямках. По-перше, з Європейського фонду миру буде виділено 1 млрд євро на компенсацію постачань держав-членів. По-друге, ще стільки ж буде спрямовано на спільні закупівлі боєприпасів. І по-третє, держави ЄС робитимуть замовлення для збільшення виробничих потужностей оборонних заводів”, — написав Боррель у Twitter.
За словами європейських дипломатів, угода передбачає, що перші снаряди на суму в 1 млрд євро будуть відправлені до України до кінця травня. Далі заплановано підписання спільних контрактів до початку вересня, пише France 24. Однак, за словами міністра оборони Естонії Ханно Певкура, країнам-союзникам для здійснення плану ще належить узгодити низку деталей.
“Здається, сьогодні хороший день. Ми досягли політичної угоди про відправлення до України 1 млн снарядів калібру 155 мм. Проте потрібно ще розв’язати багато деталей. Але для мене важливо, що ми нарешті ухвалили цю угоду. І це говорить про одне — якщо є бажання, то знайдеться і спосіб”, — заявив він.
Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський вважає, що нова домовленість західних країн не призведе до подальшої ескалації війни.
“Ви бачите рівень жорстокості Росії — ракетні удари, які вона завдає по енергетичній інфраструктурі, повністю зруйнованій, насильницька русифікація українських дітей. Як це наше рішення може призвести до подальшої ескалації?” — зазначив він.
Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що забезпечення України боєприпасами має стати й зовсім пріоритетним питанням політики Європейського Союзу:
“Україні потрібна наша подальша підтримка. Найближчими днями та тижні питання закупівлі боєприпасів буде центральним для нас. Нам необхідно забезпечити не тільки постачання, які ми, європейці, можемо координувати разом, а й спільне виробництво. Звичайно, боєприпаси та снаряди для “Гепардів” також на порядку денному в Німеччині”.
Під час засідання міністр закордонних справ України закликав збільшити постачання Києву не лише артилерійських боєприпасів, а й засобів ППО, протитанкових систем, далекобійної та високоточної зброї та іншого спорядження.
“Найбільш пріоритетна потреба — це артилерійські боєприпаси. Йдеться не тільки про кількість, а й про швидкість постачання. Що швидше ми отримаємо якомога більше снарядів, то більше життів збережемо. Також закликаю посилити відповідні програми навчання, щоб у процесі тренування постійно перебували не менше десяти батальйонів українських військових”, — наводиться цитата Кулеби на сайті МЗС України.
Як пише американське видання Politico, західні союзники вже вивчають можливості нарощування потенціалу Європи з виробництва всіх видів військової техніки на довгострокову перспективу.
Крім цього, в ЄС не відкидають можливості співпраці з Україною у сфері виробництва боєприпасів, зазначив Жозеп Боррель в ексклюзивному коментарі телеканалу FREEДОМ.
“Чому ні? …Ми також підтримуємо потенціал України, щоб вона мала свою власну оборонну промисловість. Ми хочемо не лише постачати, а й підтримувати Україну — щоб вона мала свій власний потенціал”, — сказав глава євродипломатії.
Про процес ухвалення історичного рішення щодо 1 млн снарядів з місця подій розповів спеціальний кореспондент телеканалу FREEДОМ в Європі Віталій Сізов.
“Загалом допомога Україні буде надана серйозна. Моє враження, що обсяги цієї допомоги будуть набагато більшими за те, що озвучується. І що мені особливо сподобалося в цьому заході — напередодні на початку березня, під час зустрічі в Стокгольмі міністр оборони Олексій Резніков заявив, що [Україні] потрібно близько 1 мільйона снарядів на рік. Тоді ця цифра видавалась чимось фантастичним. Ми пам’ятаємо, були публікації в різних виданнях. Західна преса, зокрема, ставила під сумнів таку високу цифру — що це занадто велика допомога для Євросоюзу. Але минуло буквально два тижні, і ми бачимо, що всі заявки України повністю задоволені. Це рішення було ухвалено на зустрічі міністрів закордонних справ та міністрів оборони”, — поінформував він.
Огляд думок експертів
Важливість передачі 1 млн боєприпасів Україні та розгортання додаткових потужностей для виробництва снарядів 152-го калібру для радянської зброї, що залишилася на озброєнні української армії, в ефірі телеканалу FREEДОМ проаналізували:
- народний депутат України, голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко;
- військовий оглядач Денис Попович;
- народний депутат України, заступник голови парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв;
- головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Мусієнко.
Олександр Мережко: В Європі розуміють, що війну виграє той, хто має артилерію та боєприпаси
— Безумовно, європейські лідери бачать, що наближається новий етап війни — готується контрнаступ і Україну треба підтримати. Потрібно зробити все можливе для того, щоб не перетворити цю війну на затяжну. Оскільки йдеться про так звану війну, яка потребує максимального застосування всіх сил.
Відповідно, виграє в такій війні той, хто має артилерію, постійну військово-технічну підтримку, хто отримує боєприпаси. І Європа це розуміє.
[Щодо 1 млн необхідних Україні снарядів]: не називатиму великої європейської країни, але коли я спілкувався з її представниками, парламентарями, вони мені сказали прямо — ми не були готові до цієї війни. І ми сьогодні не готові, у нас немає необхідного озброєння.
Тобто агресія Росії проти України стала шоком, зокрема, для великих європейських держав.
Вони зрозуміли, що не можна економити на обороноздатності держави, що необхідно радикально змінити своє ставлення, зокрема, до військового бюджету.
Насправді, відбулася навіть певна революція, якщо можна так висловитися. І світ став зовсім іншим. Ми зрозуміли, що необхідно насамперед забезпечити захист своєї держави та своєї території.
Денис Попович: Снаряди як для західного, так і для радянського озброєння, яке використовує ЗСУ, виготовляють в США, Німеччині, Чехії, Болгарії та Польщі
— Давайте порахуємо, що це за 1 млн [снарядів] такий. Якщо брати з боку Росії, яка витрачає багато боєприпасів для ведення війни — це 20-30 тис. одиниць на добу. Тобто за 10 діб це 200-300 тис., а за місяць — 600-900 тис.
Ми витрачаємо в рази менше, згідно з підрахунками, 5-7 тис. на добу. І знову ж таки математично можна підрахувати, що 10 діб — це 50 тис., а 1 млн для нас — це декілька місяців фактично безперервного використання боєприпасів в тих темпах, які є у нас.
[Це розрахунки для західної зброї], а для радянської була інформація про те, що ми налагодили виробництво боєприпасів 152-го та 122-го калібрів на базі наших партнерів-членів НАТО. Плюс також були дані про те, що на чеських потужностях розгортається стара лінія з виробництва снарядів радянських калібрів, які направлятимуться на потреби Збройних сил України. Боюся помилитись, але там звучали цифри 100 тис. на рік.
Але так чи інакше темпи виробництва збільшилися.
Такі боєприпаси, безумовно, потрібні, бо ми маємо дуже багато знарядь радянського зразка. Легше порахувати, скільки у нас натовського калібру. Насправді були конкретні підрахунки, скільки нам надіслали американських 155-мм гаубиць М777, французьких самохідних CAESAR 155-мм, [шведських 155-мм САУ] Archer, [польських самохідних гаубиць калібру 155-мм] AHS Krab. Вони обчислюються сотнями, їх не так багато в порівнянні з тими знаряддями часів СРСР, які ми досі використовуємо.
[Серед підприємств, які займаються виготовленням снарядів] німецькі заявляли про збільшення виробництва, а також болгарські… Можуть бути й польські заводи, які знов-таки залишилися у спадок від країн Варшавського договору.
[Щодо допомоги США]: показувалися кадри про те, як у них виробляються боєприпаси. Це роботизоване виробництво досить просунуте. А про темпи ми зараз можемо судити з тих траншів військової допомоги, які Сполучені Штати нам спрямовують. Там є цифри. Тобто якщо підсумовувати, буквально в кожному транші присутні снаряди 155-го калібру, високоточні снаряди Excalibur, і в більшості траншей — до HIMARS.
Я не розумію, скільки сумарно нам цих боєприпасів доставляють. Але, в принципі, можна стверджувати, що левову частку боєприпасів зараз забезпечують саме американські постачання.
Єгор Чернєв: В Європі для виробництва боєприпасів для України запускаються нові виробництва та відновлюється робота старих
— Цей рік був досить непростим у плані рішення з боку наших партнерів — вони не одразу почали передавати нам артилерійські снаряди 155-го калібру, і ми не відразу на них перейшли. Але коли це сталося, багато країн почали передавати нам ці снаряди зі своїх запасів у чималих кількостях і десь вичерпали свої ресурси.
Вірніше, спочатку підійшли до якогось мінімального порога, який має бути відповідно до вимог НАТО. Далі Альянс сказав, що, обираючи між відповідністю цим нормам та допомозі Україні, обирайте Україну.
Тому вони почали передавати, перевищуючи навіть свої ліміти. А зараз підійшли до того, що треба поповнювати власні запаси, і продовжувати допомогу Україні.
Тому що космічна кількість боєприпасів, яка нам щодня потрібна на полі бою, не може бути покрита ні з яких запасів, які є у наших партнерів.
Відповідно, запускається більше ліній виробництва, десь концентруються заводи, десь запускаються нові, бо потрібно виконати два завдання. Десь ці процеси вже запустилися не просто на рівні домовленостей чи на папері, наприклад, у наших партнерів, країн колишнього Варшавського договору. Там, де ще залишалися такі потужності, але були законсервовані, вони вже працюють.
Крім 155-го калібру, там [виготовляється] 152-й, який нам потрібний для тієї радянської техніки, яка у нас залишається.
Можу навести приклад відносно маленької Данії, де 5,8 млн населення та 25-30 тис. армії. Ще до повномасштабного вторгнення вони створили спеціальний підрозділ, під який закупили САУ CAESAR. А потім ухвалили рішення всі 19 нових гаубиць передати Україні, бо нам зараз потрібніше. А Естонія передала нам взагалі всю артилерію…
Є країни, які, незважаючи на те, що загроза може бути і для них, чудово розуміють, що зараз поле бою — в Україні, і зараз важливо зупинити тут, тому передають нам усе, що вони мають. Хтось це робить публічно, хтось непублічно, побоюючись реакції РФ.
Незважаючи на війну, ракетні удари, “Укроборонпром” зберігає свою дієздатність. По-перше, деякі підприємства були евакуйовані заздалегідь, інші — вже після початку повномасштабної війни.
Через війну розосереджено виробництво боєприпасів. Щось робиться в одній частині, якісь компоненти — в іншій частині, а збирається в третій частині. Саме для того, щоб ворог не знав, де і як виробляються боєприпаси та щоб зберегти виробничий ланцюжок.
Виробляються не тільки боєприпаси, а й інші елементи… Зі зрозумілих причин я про це не говоритиму в публічній площині. Знову підкреслю, що 152-й калібр почав вироблятися під час війни. В 2017 році була спроба створити лінію виробництва, але, на жаль, вона нічим не завершилася.
А в 2022 році таки вдалося створити лінію з виробництва 152-мм снарядів, які нам необхідні для тієї техніки, яка ще залишається з радянських часів.
Олександр Мусієнко: 1 млн боєприпасів від ЄС для України — це оперативне завдання на цей рік
— [Передача Україні 1 млн снарядів від ЄС протягом 12 місяців], гадаю, що це працюватиме таким чином, що спочатку необхідно забрати боєприпаси, які залишилися ще на складах в європейських країнах, та передати їх Україні.
Тобто насамперед це оперативне завдання на цей рік — передавати якнайбільше снарядів, а 1 млн до кінця року — це досить хороша, сильна цифра.
Але якщо ми подивимося на становище на полі бою, яке є, то нам потрібно навіть більше. Насправді 1 млн — це для того, щоб підтримувати нашу артилерію при захисті та відбитті атак плюс використовувати при контрнаступальних діях. Ми використовуємо снаряди досить ефективно, намагаємося їх берегти, вибираючи цілі для того, щоб не бити абияк, як це роблять російські війська.
Думаю, це, звичайно, посилення для наших сил. І на сьогодні це межі тих можливостей, які може надати Європа.
А план, як я розумію, розрахований на декілька років. Після передачі залишків боєприпасів українським Збройним силам необхідно буде нарощувати виробництво для того, щоб, по-перше, відновити запаси, передані Україні. А потім ще продовжувати підтримку України. Тобто завдання насправді складне.