“Це була ніч пекла”: що відомо про теракт в Оленівці через рік після трагедії (ВІДЕО)

Рік тому в ніч із 28 на 29 липня Росія вчинила теракт у Волноваській колонії №120 в Оленівці на тимчасово окупованій російською армією території Донецької області. Російські окупанти помістили 198 українських бійців, які вийшли з “Азовсталі”, у цех металообробки, а потім завдали удару по будівлі. Як стверджують в Офісі генерального прокурора України, російська армія відкрила вогонь по захисниках Маріуполя з реактивного термобаричного гранатомета. Його застосовують для руйнування фортифікаційних споруд. Ідентифіковано останки 33 загиблих українських військових, тіла 24 ще належить ідентифікувати, повідомляє FREEДОМ.

Жахливі кадри зі згорілого барака на території колонії №120 в Оленівці рік тому облетіли весь світ. Фахівці заявили, що для удару Росія використала термобаричну зброю. На основі аналізу наявних у вільному доступі відеозаписів експерти дійшли висновку, що може йтися про застосування капсули з горючою сумішшю термобаричного вибуху вогнеметів типу “Джміль”, “Джміль-М”, “Рись”.

57 тіл загиблих українській стороні вдалося повернути ще 2022 року. Серед них — боєць полку “Азов” Євген Пашнюк-Пашнєв. На ідентифікацію його останків пішов майже рік.

“Тільки 3 тижні тому, 4 липня 2023 року, я змогла поховати його руку. Це все, що мені віддали. Слухайте і запам’ятовуйте. Мій син, який героїчно і самовіддано захищав рідну Україну і наше місто від російських варварів і вбивць, заслуговує на справедливість”, — заявила мати загиблого бійця полку “Азов” Наталя Пашнюк-Пашнєва.

Товариш по службі Євгена Микита Шастун вижив тієї страшної ночі. Російські військові за кілька днів до теракту оголосили список тих, хто житиме в окремому цеху, згадує Микита. Тоді барак обгородили колючим дротом, викопали навколо окопи, а всередині встановили 200 ліжок.

“Так вийшло, що тієї ночі я приліг головою на протилежний бік ліжка через прожектор, що засліплював очі. Таким чином над моєю головою опинилася металева драбина, яка врятувала мені життя. Вона стала певним щитом. Удар прийшовся прямо по цеху, який був для нас бараком. Я дивом уцілів. Досі не знаю, як я відбувся лише контузією і дрібними осколками в ногах та опіками. Поруч зі мною був медик, йому осколками посікло руки, і він не міг надавати допомогу”, — згадує боєць полку “Азов” Микита Шастун.

Одним із доказів того, що удару завдали російські війська, є й те, що жоден з охоронців колонії не постраждав. Надавати медичну допомогу пораненим персонал колонії не поспішав, згадує Микита.

“Це було пекло, ніч пекла. Поранених хлопців просто штабелями один на одного скидали в “Камази”, вантажити їх закінчили о 8 годині ранку. Ми зрозуміли, що багато хто з них до лікарні не доживе. Після того, як забрали тяжкопоранених, нас перевели в слідчий ізолятор (СІЗО), де утримували місяць. Там була кімнатка, 6 на 6 м, у якій битком було набито 37 осіб. Замість ліжок стояли дерев’яні піддони без матраців. Вночі по нас бігали щури, таргани. Була нереальна спека і брак води. Її катастрофічно не вистачало. За той місяць нам дали помитися тільки двічі. Перший раз після вибуху, щоб змити скловату”, — розповів Шастун.

Що саме сталося в колонії, досі невідомо. Росія спробувала звинуватити у вибуху Україну і перешкоджала тому, щоб на місце злочину потрапили міжнародні спостерігачі. Тоді в російських засобах масової інформації (ЗМІ) показали, нібито, уламки від ракети, випущеної з американської артилерійської ракетної системи HIMARS (“Хаймарс”). За словами фахівців, ті самі фото вже фігурували в інших пропагандистських сюжетах. Непричетність Києва до теракту підтвердили й в ООН.

“Хоча точні обставини інциденту в ніч із 28 на 29 липня 2022 року залишаються незрозумілими, доступна інформація та наш аналіз дають змогу дійти висновку, що він не був спричинений ракетою HIMARS”, — зазначив Верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк.

Докази провини Росії знайшли й українські спецслужби. У мережу потрапило перехоплення розмови двох бойовиків так званої “ДНР”.

Після теракту генеральний секретар ООН Антоніу Гуттеріш оголосив про створення місії з розслідування подій в Оленівці. Однак у січні 2023 року вона припинила свою роботу.

Наразі обставини вбивства військовополонених розслідують Служба безпеки України (СБУ) та Офіс генерального прокурора. Однак розслідування на національному рівні недостатньо. Родичі загиблих і поранених полонених чекають, коли справу передадуть до Міжнародного кримінального суду, який міг би розслідувати злочин як військовий, до якого, найімовірніше, причетне вище керівництво Російської Федерації.

Читайте також: Вибух в Оленівці, під час якого загинули українські військовополонені, не був спричинений ракетою HIMARS, — ООН