Це буде новий стрімкий виток війни на Близькому Сході: експерти про можливий удар Ірану по Ізраїлю

Ізраїль посилює протиповітряну оборону і закликає резервістів. Армія оборони країни (ЦАХАЛ) готується до удару з боку Ірану. Атака може відбутися як з території проксі Ірану, так і з території самого Ірану. Другий варіант призведе до більш широких військових дій, зазначають експерти. В Ізраїлі на цьому теж акцентують.

Міністр оборони Ізраїлю Йоав Галлант каже, що ЦАХАЛ готовий до будь-якого сценарію, після того, як Іран і терористична організація “Хезболла” стали погрожувати ударом. Приводом для погроз став напад на початку квітня на будівлю консульства поруч із посольством Ірану в Дамаску. Унаслідок удару загинув Мохаммад Реза Захеді, найвисокопоставленіший чиновник Корпусу вартових ісламської революції в Сирії, а також його заступник, п’ять інших офіцерів КВІР і принаймні один член угруповання “Хезболла”.

Іран проти Ізраїлю: чого очікувати?

Ізраїль готується до потенційної відповіді Ірану на удар у Сирії повідомляє Times of Israel. Іран ніколи не атакував Ізраїль безпосередньо зі своєї території, здебільшого використовував у цьому терористичні організації.

У Міноборони Ізраїлю не відкидають можливість того, що тепер Іран може запустити ракети зі своєї території, а не через свої угруповання в Лівані, Іраку чи Ємені. Атака з іранської території, найімовірніше, підштовхне Армію оборони Ізраїлю до суттєвих дій у відповідь, що може призвести до подальшого зростання напруженості, підкреслюють експерти.

США також готуються до серйозної атаки Ірану на американські або ізраїльські об’єкти в регіоні найближчими днями. Про це повідомив CNN високопоставлений представник адміністрації Білого дому.

Що відбувається в секторі Гази?

Армія оборони Ізраїлю в ніч на 7 квітня відвела всі підрозділи з півдня сектору Гази, на місці залишилася тільки одна ізраїльська армійська бригада, завданням якої є гарантувати безпеку коридору, що зв’язує південь Ізраїлю з узбережжям сектору Гази. Виведення військ відбулося через чотири місяці після початку боїв у районі міста Хан-Юніс і через пів року після того, як рух ХАМАС здійснив напад на Ізраїль.

Начальник штабу ЦАХАЛу генерал-лейтенант Герці Халеві заявив, що, попри виведення військ із сектору Гази, війна проти ХАМАСу триває і ще далека від завершення.

“Війна в Газі триває, і ми далекі від її припинення. Високопоставлені чиновники ХАМАСу все ще переховуються. Рано чи пізно ми доберемося до них. Ми досягаємо прогресу, продовжуємо вбивати дедалі більше терористів і командирів і знищувати дедалі більше інфраструктур терору, зокрема й минулої ночі”, — сказав він.

Він також сказав, що ЦАХАЛ знатиме, як повернутися до бойових дій у разі перемир’я в рамках угоди зі звільнення заручників, і що повернення заручників є більш терміновою справою, ніж інші цілі.

За його словами, “ХАМАС намагається взяти під контроль гуманітарну допомогу і перешкоджає її розподілу, щоб повернутися і контролювати сектор Гази, цього не повинно статися”.

Думки експертів

До чого призведе можливий удар Ірану по Ізраїлю? Як довго триває це протистояння і в яких формах проявляється? Що зараз відбувається в секторі Гази? Яка обстановка на півночі та півдні Ізраїлю? На ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:

• Марк Бабот, військовий експерт, підполковник Генштабу Ізраїлю в резерві;
• Еміль Шлеймович, головний редактор ізраїльського порталу “Деталі”;
• Давид Шарп, військовий оглядач і експерт.

МАРК БАБОТ: Ізраїль готується до різних сценаріїв іранської атаки

— Північний військовий округ перебуває в стані бойової готовності. Закінчується Рамадан. Усі чекають удару після цього свята. Водночас в Ізраїлі вважають, що ударів можуть завдати по ізраїльських консульствах і посольствах по всьому світу. Адже для Ірану будь-яка єврейська організація — це легітимна мета.

Але найнебезпечнішим для Ізраїлю може стати удар безпосередньо з території Ірану. Якщо буде масований удар з боку Лівану або Сирії — Ізраїль до цього готовий.

Ізраїльські системи протиповітряної та протиракетної оборони перебувають у повній бойовій готовності. Але якщо удар буде завдано з території Ірану, то Ізраїль буде змушений відповісти вже по території Ірану. А це може вивести конфлікт між цими країнами на новий рівень.

Ізраїль перебуває із Сирією у стані війни. І тому будь-яка військова ціль у Сирії — це легітимна ціль для Ізраїлю. Він може її атакувати. При цьому не варто забувати, що в будівлі консульства, яке було атаковано, знаходився постійний штаб усіх організацій, що діють проти Ізраїлю, — з Іраку, Сирії та Лівану. І яким керували, підтримували і тренували іранські вищі офіцери. Це був високоточний удар. Звичайно ж, Ізраїль не бере відповідальності на себе, але все-таки всі думають, що це Ізраїль. Це взагалі безпрецедентний удар — коли два літаки, шість ракет — і всі потрапляють в одну точку.

Для того щоб Ізраїль не відповів по території Ірану, потрібно буде, за всіма оцінками, атакувати з Лівану і з Сирії. Це вже зараз відбувається. Ізраїль, нагадаю, з 7 жовтня прийняв на себе понад 14 тисяч ракет. Тож навіть із випущених кількох сотень ракет, якщо долетять 5-10% до цілей, це буде досить болісно. Але можуть бути й інші дії.

Ізраїль веде війну з Іраном уже 20 років. Нагадаю, операції Ізраїлю або те, що йому приписують, у самому Ірані — знищення іранських атомних учених, високопоставлених діячів. Нагадаю, що Ізраїль вивіз весь атомний архів з Ірану, що теж вдарило по престижу Ірану в усьому світі.

Що б ми не робили, ми не можемо довести Західному світу, що Іран — це найбільша загроза світу. Тому Ізраїль робить те, що він може, те, що він вміє. Можливо, не завжди точно, не завжди це збігається з бажаннями США, особливо зараз, перед виборами президента. Але ми не можемо сидіти склавши руки.

Нагадаю, що Ізраїль зазнав найстрашнішої атаки за останні 100 років у світі. Таких звірств не було ніколи, ніде. Можна їх зіставити зі звірствами російської армії в Україні.

Сьогодні Ізраїль перебуває в очікуванні, по-перше, іранської відповіді, по-друге, закінчення Рамадану, а по-третє, результатів зустрічі в Каїрі між США і делегацією ХАМАСу та нашими представниками щодо обміну заручників.

І як складеться подальша ситуація — поки що невідомо. Ясно тільки одне: ніхто в Ізраїлі не думає підставляти щоку після одного удару на наступний удар. Тому після 7 жовтня 2023 року (дата нападу ХАМАСу на Ізраїль, — ред.) Ізраїль зняв усі рукавички і діє суто за міжнародним законом. Якщо Ізраїль атакують — Ізраїль атакує у відповідь.

ЕМІЛЬ ШЛЕЙМОВИЧ: Ізраїль змушений постійно балансувати між війною та економікою

— ХАМАС ще не всі сили вивів із сектора Гази. Там тривають бої в різних місцях. Це не рахуючи ситуації, коли піхота на місці виявляє якихось терористів і наводить авіацію на них. Тобто там не виведені всі війська, а сектор Гази повністю від ізраїльської присутності не звільнений.

Але в Хан-Юніс почали потроху повертатися люди. Не цілком зрозуміло, куди саме вони повертаються, тому що місто, як і сектор Гази, як і багато інших місць, надзвичайно сильно постраждало. Повернення жителів не означає, що вони повернулися до своїх домівок, і там усе чудово. Зрозуміло, те саме стосується інфраструктури, постачання продуктів тощо. І зараз тривають переговори, зокрема і про те, щоб ще 150 тисяч осіб змогли повернутися в північну частину сектора, а пішло звідти близько 800-900 тисяч осіб. Ще близько 150 там залишалися весь цей час.

Загалом, нічого в цій частині не змінилося, крім одного — інтенсивність боїв знизилася. За ізраїльською оцінкою, які озвучив прем’єр-міністр, знищено близько 20 тисяч бойовиків.

Спочатку Ізраїль заявив дві цілі, що суперечать одна одній, — знищити ХАМАС і врятувати заручників. Для бандита заручник фактично є засобом виживання. І якщо ви бандиту говорите: віддай нам заручника в рамках тієї чи іншої угоди, а потім ми тебе все одно вб’ємо, тому що від самого початку це декларували, — ясна річ, що бандит на це не погодиться.

Ми знаємо, що загалом у списку викрадених — 134 імені. Але ми вже знаємо, що далеко не всі з них живі. За оптимістичними прогнозами, там жива тільки половина. А за песимістичними — приблизно 40 осіб. Виходячи з цих даних, я теж дуже песимістично налаштований на те, що відбуватиметься обмін. Але є надія, що, можливо, не 40, а кілька людей якимось чином в обмін на щось вдасться звільнити.

Тому ХАМАС просто тягне час, сподіваючись, що світова спільнота дотисне Ізраїль і змусить його призупинити операцію.

Для Ірану палестинська тема ніколи не була головною. Для нього важливі Сирія, Ліван. Для Ізраїлю питання має другий, скажімо так, бік медалі. Ми не знаємо, наскільки ізраїльські державні структури підготовлені до великої війни на півночі.

Велика війна — це вже не ХАМАС, це до кількох тисяч ракет на день. Це, зокрема, точна зброя. Це удари по критичній інфраструктурі та об’єктах енергопостачання. Тобто ми готуємося до війни, і у “Хезболли” є військові можливості спробувати ввергнути нас у вкрай важкі побутові обставини.

В Ізраїлю, з іншого боку, є багато літаків. Крім усієї системи протиракетного захисту, з літаків можна також знищувати ракети. Тобто Ізраїль сподівається відбитися, але це буде важко, це буде шалено затратно.

До речі, одна з причин, через яку виводяться війська з Гази, скорочуються війська, це бажання відмовитися хоча б тимчасово від послуг резервістів, тому що це дуже дорого коштує, це руйнує підприємства, руйнує економіку країни. І тому відбувається весь час балансування між військовими потребами в стані війни і перед більшою війною, і звичайними економічними потребами.

ДАВИД ШАРП: Ізраїлю буде вкрай складно завдати удару саме Тегерану

— Очевидно, що Іран збирається, як вважає його влада, помститися. Однак вона стоїть перед непростим вибором — як саме це спробувати зробити. Чи має це виглядати так, що спричинить дуже серйозний удар у відповідь Ізраїлю і, можливо, велику війну з Ізраїлем? А тут є шанс, що і Сполучені Штати можуть виявитися залученими в цю справу. Або відповісти обмежено — залякати Ізраїль. Тобто досягти якогось ефекту стримування.

Іран може завдати удару відкрито, власними силами, наприклад, з іранської території. Це залежить від обсягів і масштабів. Можуть завдати удару з чужої території — своїми руками або руками своїх численних союзників.

Можуть бути застосовані балістичні ракети, безпілотники різних типів. Або інша “іранська класика” — це міжнародний тероризм. Тобто спроби вбивства ізраїльських громадян за кордоном та їхні викрадення, атаки ізраїльських дипломатичних представництв — те, чим вони займаються десятки років. Також можуть бути застосовані атаки на міжнародне судноплавство щодо суден, які мають стосунок до Ізраїлю. Це те, чим займаються хусити.

В Ізраїлі — підвищена готовність, який би не був удар. Вичікування з боку Ірану — це теж спосіб психологічного тиску на Ізраїль. Військово-повітряні сили (ВПС) у стані підвищеної готовності. Сили ППО посилені за рахунок резервістів. Розвідувальне управління АМАН у підвищеній готовності в спробі зрозуміти іранські наміри. У бойових частинах скасували відпустки на нинішні вихідні тощо.

Іран знаходиться далеко. Якщо він діє поодинці, то може задіяти проти Ізраїлю крилаті та балістичні ракети, безпілотники. Якщо удар, неважливо з Ірану або з якихось інших місць, скажімо, з Іраку і Сирії, має обмежений характер, то тут усе вже залежить від ступеня успішності — перехоплять системи ППО чи ні.

У разі великої війни позначатиметься дуже багато чинників. І кількість засобів ППО, і кількість запущених боєприпасів. Другий момент, звісно, це активна протидія — завдання противнику таких ударів, щоб його можливості обстрілювати Ізраїль знизилися.

На іранській території це буде робити непросто. Однак у випадку з “Хезболлою” в Лівані удари і наступальна сухопутна операція, удари ВПС, безсумнівно, дадуть ефект в усьому, що стосується зниження інтенсивності обстрілів по Ізраїлю.

Читайте також: Ізраїль та ХАМАС імітують переговорний процес: можливість досягнення компромісу оцінив Семиволос