Після того, як Єврокомісія заявила, що не буде продовжувати заборону на імпорт українських пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику до п’ятьох сусідніх з Україною країн, Польща, Угорщина та Словаччина вирішили запровадити односторонні обмеження. Братислава просто продовжила дію заборони, Варшава ввела додаткові обмеження на імпорт українських борошна і кормів, а Будапешт заборонив імпорт і транзит через свою територію ще 25 видів української агропродукції, включно з м’ясом, повідомляє FREEДОМ.
Відхід від загальної політики Євросоюзу, впевнені експерти, може негативно позначитися на цих країнах.
“Насамперед це стосується розподілу бюджету Європейського Союзу. Кожна країна ЄС, вона отримує певну частку, і ось тут Європейський Союз може сказати, що, оскільки Польща, Словаччина та Угорщина підривають єдність Європейського Союзу, то у нас виникає відповідна потреба як покарання… або не будемо говорити слово “покарання”, а просто, без аргументації, урізати кошти, які спрямовуються Польщі, Словаччині та Угорщині”, — вважає асоційований експерт Ради зовнішньої політики “Українська призма” Іван Ус.
Якщо позиція Угорщини щодо України передбачувана, то ситуація в дружній Польщі — наслідок внутрішніх проблем, пов’язаних із прийдешніми виборами, стверджують експерти. Нинішній уряд розраховує отримати голоси фермерів, а це значна частина електорату.
“Польські фермери припустилися однієї серйозної помилки, вони минулого сезону не продали свій урожай за високими цінами, коли пшениця була по 400 дол. за тонну, вони цього не зробили. А ось, наприклад, французькі фермери це зробили, і вони розпродали врожай за дуже хорошими цінами. Поляки, навпаки, накопичували резерви і зараз, кілька місяців тому, це призвело до такої ситуації, що в них багато свого зерна плюс завозиться українське зерно”, — сказав аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Павло Мартишев.
Європейська комісія закликала владу Угорщини, Польщі та Словаччини погодитися зі скасуванням заборони на імпорт української продукції. Підтримав позицію Києва й офіційний Берлін. Міністр сільського господарства Німеччини Джем Оздемір заявив, що скасування зернового бана — правильне рішення.
“Не тільки Німеччина, скажімо так, скоріше, підтримує Україну в цій ситуації. Ще у квітні, коли почалися вже розмови про введення обмеження з боку п’яти країн Європейського Союзу, ще навіть не було остаточного рішення про те, що це будуть 4 товарні позиції, вже тоді Італія — одна з провідних економік Європейського Союзу — казала, а ми проти подібної позиції окремо взятих країн ЄС, оскільки вона суперечить власне європейському законодавству”, — сказав Ус.
В України є шляхи для експорту агропродукції, кажуть експерти. Навіть після виходу Росії з Чорноморської зернової ініціативи, товари можна постачати кількома способами.
“У нас відкритий Дунай, це головний шлях, його можна розширити, його можна довести до 2,5 – 3 млн тонн на місяць. А це вже суттєві обсяги. Також варто подивитися на Румунію, на залізничний перехід, який поки що залучений десь відсотків на 40, може. І, звичайно ж, це територіальні води Румунії, де можна перевалювати зерно прямо у відкритому морі, не залучаючи портові потужності”, — зазначив Мартишев.
Якщо уряд Польщі скасує обмеження на транзит української агропродукції, то для Києва відкриється ще один шлях — у прибалтійські порти.
Читайте також: Ситуація з експортом зерна — це не конфлікт між Україною та Польщею, Угорщиною, Словаччиною, росЗМІ роблять із цього ІПСО, — Буряченко