“Троянський кінь” Євросоюзу і “кур’єр” Кремля: чергові “мирні ініціативи” Віктора Орбана проаналізували експерти

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан продовжує свою “миротворчу місію” щодо завершення війни Росії проти України. 11 грудня він провів телефонну розмову з Путіним, позиціонуючи це як частину своєї “місії”. Угорський прем’єр заявив, що прагне сприяти припиненню вогню та мирним переговорам. 

Водночас Україна не наділяла Віктора Орбана повноваженнями, які б дозволяли йому узгоджувати будь-які переговори. На відміну від більшості країн Євросоюзу, Угорщина після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну зберігає тісні зв’язки з Москвою. Прем’єр-міністр Віктор Орбан виступає проти військової допомоги Україні та санкцій проти РФ.  

Віктор Орбан продовжує свою “мирну місію”

Для досягнення реального миру і гарантованої безпеки потрібні не розмови з диктатором, а рішучість і єдність усіх партнерів Києва, наголосив президент України Володимир Зеленський. Дзвінок прем’єр-міністра Угорщини Путіну — частина гри Віктора Орбана на власний імідж, заявив він.

Розмови про війну Росії проти України не можуть відбуватися без України. Тому переговори Орбана з Путіним, по суті, позбавлені сенсу, сказав український президент.

“Ми всі сподіваємося, що Віктор Орбан не буде хоча б Асаду в Москву дзвонити телефоном, щоб послухати ще і його годинні лекції. Абсолютно зрозуміло, що для досягнення реального миру і гарантованої безпеки потрібні рішучість Америки, єдність Європи та налаштованість усіх партнерів на дотримання цілей і принципів Статуту ООН. Не потрібно грати на власний імідж шляхом єдності — потрібно дбати про спільний успіх. Саме єдність у Європі завжди приносить успіх”, — акцентував Зеленський.

Наступного дня після зустрічі Орбана з новообраним президентом Трампом у Флориді міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто анонсував “важливі події” в рамках так званої миротворчої місії Будапешта. Однією з них, очевидно, і стала розмова прем’єр-міністра Угорщини з кремлівським диктатором.

“Ми робимо всі можливі дипломатичні кроки, щоб виступити на користь припинення вогню і мирних переговорів”, — прокоментував цей дзвінок Орбан.

Віктор Орбан заявив, що Угорщина запропонувала Україні на Різдво встановити режим припинення вогню і провести масштабний обмін військовополоненими, але президент Зеленський нібито відкинув цю пропозицію. Угорський прем’єр прокоментував допис президента України в соцмережі Х, у якому він різко відреагував на розмову Орбана з Путіним. 

“Ми запропонували різдвяне перемир’я і масштабний обмін полоненими. Сумно, що президент Зеленський сьогодні чітко відкинув і виключив це. Ми зробили все, що могли!”, — написав Орбан. 

Водночас прем’єр-міністр Угорщини нічого не написав про те, чи було висунуто пропозицію про “різдвяне перемир’я” Володимиру Путіну та якою була його реакція, якщо така ініціатива справді була.

Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин написав у соцмережі X про те, що Віктор Орбан не контактував із Києвом щодо припинення вогню та обміну полоненими під час Різдва. Крім того, угорського прем’єра не уповноважували на будь-які розмови з Кремлем щодо війни за спиною України. 

“Як завжди, Угорщина не обговорювала нічого з Україною. Як завжди, Угорщина не повідомила нас про свої контакти з Москвою. Як завжди, Україна не уповноважувала Угорщину представляти її будь-яким чином. Як завжди, Україна щодня працює над звільненням полонених, і за останні два тижні ведуться активні контакти для проведення масштабного обміну до кінця року. Як завжди, ми віддані досягненню реального і міцного миру і робимо все в координації з нашими партнерами, щоб це стало можливим — разом зі США, Європою та іншими партнерами. Як завжди, нам потрібен реальний мир, а не піар-ходи, і надійні гарантії безпеки, а не порожні розмови”, — написав Дмитро Литвин. 

Тим часом у команді обраного президента США Дональда Трампа заявили, що вивчають умови “різдвяного перемир’я”, запропонованого Віктором Орбаном. Про це в ефірі телеканалу CBS News заявив майбутній радник із питань безпеки Майк Волтц. 

“Я сподіваюся, що весь світ захоче побачити певне припинення бійні, яка відбувається на сході України”, — сказав Майк Волтц, коментуючи запитання про ідею “різдвяного перемир’я”.

“Миротворчість” Орбана в аналізі експертів

Для чого угорський прем’єр відновив свою “миротворчу місію”? Чиї інтереси він відстоює? Як сприймають Віктора Орбана у США, Євросоюзі та Кремлі? Чим небезпечні його “мирні ініціативи”? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Михайло Подоляк, радник глави Офісу президента України; 
• Олеся Яхно, політолог;
• Тарас Загородній, керуючий партнер Національної антикризової групи;
• Дмитро Левусь, політолог-міжнародник; Дмитро Левусь, політолог-міжнародник;
• Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента”.

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Україна не надавала Орбану жодного мандата на посередництво 

— Віктор Орбан узяв на себе певну роль, яку йому ніхто, безумовно, не доручав. Домогтися якоїсь ефективності в такому разі неможливо. Якщо хтось вважає, що можна просто клацнути пальцями та закінчити війну, не усунувши її причини та не прибравши ту агресію, яку сповідує Росія, — це значить грати на боці Росії. Це не миротворча функція, яку намагався виконати прем’єр-міністр Угорщини. Це скоріше спроба виглядати більш впливовим, ніж він є насправді.

Орбан уже робив миротворчі ініціативи кілька місяців тому, не маючи на це ні мандата, ні повноважень. Ці спроби ні до чого не призвели. Зараз це чергова гра — спроба підвищити свій інформаційний і репутаційний капітал, але до реального вирішення війни та досягнення миру такі дії не приведуть. 

Війна поставила питання глобального домінування і того, чи припустимо використовувати насильство і руйнування міжнародного права як інструмент зовнішнього тиску. Росія намагається переглянути концепцію міжнародного права і публічно заявляє про свої наміри. Вона руйнує це право і, не досягнувши тотального контролю над Україною, не зупиниться.

Віктор Орбан і Путін могли довго розмовляти телефоном. Але коли ти ведеш діалог із людиною, яка зациклена на певних “ідефіксах”, — це вже психіатрія. Путін продовжить наполягати на “суверенному праві Росії” вбивати громадян інших країн, порушувати міжнародні конвенції та прирощувати до РФ території інших держав.

Путін може заявити, що готовий до перемир’я, але тільки за умови, що Україна складе зброю. Абсурдність таких заяв очевидна, тому очікувати конструктивного діалогу з кремлівським диктатором неможливо, навіть якщо його співрозмовником виступає Віктор Орбан.

Усі дії угорського прем’єра спрямовані виключно на підвищення власної значущості та репутаційного капіталу. Він має на це право, як і будь-який інший політичний лідер. Однак такі заяви часто бувають спекулятивними та не ведуть до реального вирішення війни.

Очевидно, що Україна не надавала Угорщині жодного мандата на посередництво і тим паче на будь-які переговори. Реагувати на це просто не має сенсу.

ОЛЕСЯ ЯХНО: Віктор Орбан намагається розмити складний процес припинення війни 

— Ані Віктора Орбана, ані інших угорських політиків ніхто не уповноважував вести переговори між Росією та Україною, як з боку України, так і з боку самого Європейського Союзу. Європейські чиновники, включно з колишнім головним дипломатом ЄС і його наступницею Каю Каллас, неодноразово наголошували, що всі ініціативи Орбана, «мирні місії», візити до РФ і Китаю, — це виключно його особисті ініціативи. 

Європейський Союз не має стосунку до заяв Віктора Орбана. Тому зрозуміло, чому ми наголошуємо, що не уповноважували його. Один із принципів, який також підтримують великі геополітичні гравці, такі як США, полягає в тому, що не можна ухвалювати рішення про Україну без України.

Я думаю, що Орбан дійсно намагається використати ситуацію в особистих цілях. Він бачить, що у США тепер новий президент. Виборча кампанія Дональда Трампа, яка будувалася як контркампанія, була підхоплена ультраправими політиками, включно з Орбаном, який намагається виділитися в період, коли нова адміністрація ще не прийшла до влади, і коли лунають різноманітні пропозиції від майбутніх членів команди Трампа та європейських політиків. 

Орбан намагається представити себе миротворцем, заявляючи, що він може від імені Європи запропонувати мирне рішення, таким чином протиставляючи себе центристським європейським політикам.

Віктор Орбан неодноразово заявляв, що це не їхня війна, що Угорщина та її уряд не підтримують військову допомогу Україні. Ми знаємо, що в НАТО було ухвалено рішення, яке дозволяє Угорщині не брати участі у військових ініціативах, але при цьому не блокувати їх на рівні ЄС. Угорський прем’єр продовжує використовувати будь-які можливості, щоб затримувати фінансову допомогу Україні. Він також критикував ЄС, заявляючи, що військова допомога Україні та підтримка США в цій сфері тільки посилюють війну. 

Замість того щоб сфокусувати увагу на агресії Росії, Орбан стверджує, що допомога Україні має бути припинена.

Ми бачимо, що Росія посилює військові дії не тільки проти української інфраструктури, а й намагається залякати Європу, використовуючи ракети середньої дальності. На цьому тлі заклики до зупинки війни можуть бути використані Орбаном для критики України, а не Росії. Він може сказати: “я запропонував мирні ініціативи, але Україна їх не підтримала”, при цьому ігноруючи ескалацію воєнних дій з боку Росії. Якби він зробив заклик до перемир’я, підкресливши роль РФ як агресора, це виглядало б по-іншому.

Дії Віктора Орбана скоріше свідчать про те, що він намагається використати цю ситуацію у своїх інтересах, щоб, можливо, підтримати інформаційний порядок денний, що збігається з позицією Росії. І замість того щоб визнавати роль Кремля в ескалації, він удає, що просто пропонує рішення, не розуміючи всієї складності ситуації. Ми ведемо переговори з партнерами в Європі, включно з можливими миротворчими місіями, не з погляду війни, а з погляду забезпечення безпеки. 

Ми також бачимо, як США та адміністрація Трампа намагаються запропонувати свої аргументи для залучення Китаю, щоб вплинути на Росію. У цей час Європа повинна виробити єдину безпекову стратегію, оскільки вона стосується саме європейського континенту. Україна пропонує можливе членство в НАТО або запрошення до Альянсу для розширення миротворчих місій, військових баз та інших ініціатив, пов’язаних із безпекою.

Віктор Орбан же намагається обійти проблему з безпекою, пропонуючи мирні ініціативи, наче рішення можна знайти так легко. Це виглядає як спроба розмити складний процес, що вимагає як військових, так і політичних зусиль. Наша реакція на це абсолютно правильна.

ТАРАС ЗАГОРОДНІЙ: Орбан не єдиний на “ринку миротворчих послуг”

— “Миротворців”, які пропонують свої послуги, насправді зараз багато. Усі прагнуть підвищити свій авторитет, зокрема через такі ініціативи, як “миротворчі місії”. Віктор Орбан грамотно використовує цей момент, торгуючись у політичному контексті. Неважливо, як до нього ставляться, він уміло просуває свої інтереси, наприклад, розповідаючи Китаю про своє особливе становище в ЄС, а ЄС — про свої зв’язки з Туреччиною, Китаєм і США. 

Віктор Орбан — це типовий політик, який відмінно відчуває момент, вміє говорити багато, але робити мало, і навпаки. Нині він, можливо, намагається створити враження, що відіграє роль миротворця, однак я думаю, що позиція України абсолютно логічна: навіщо розмовляти з незрозумілими посередниками, коли можна працювати напряму з партнерами? Особливо в таких питаннях, як обмін військовополоненими, коли Росія навмисно затримує процес, щоб використовувати його як тиск на Україну.

Угорщина продовжує свою гру, і Україна має діяти симетрично. Наприклад, можна запропонувати, щоб деякі угорські компанії пішли з українського ринку, щоб показати, що нам не цікаві всі ці маніпуляції. Нехай тепер угорський прем’єр вирішує, як повернути ці компанії на ринок України, якщо він продовжуватиме свою політику. Адже якщо Віктор Орбан не соромиться у своїх діях, то і нам не слід соромитися відповісти симетрично.

Китай, Туреччина та арабські країни теж грають на “ринку миротворчих послуг”. Орбан використовує свою позицію на посаді глави Євросоюзу до кінця року, і його поїздки до Москви викликають безліч запитань всередині ЄС. Проте його дії все-таки спрямовані на підвищення власного впливу. Але нам потрібно працювати з тими посередниками, які дійсно можуть чинити тиск на РФ, щоб досягти потрібного результату, і не витрачати час на тих, хто намагається отримати вигоду із ситуації.

Необхідно чітко дотримуватися своєї позиції в публічній комунікації. Ми повинні ясно заявити, що нічого не заважає Росії обмінювати полонених, якщо вони хочуть встановити перемир’я. Наш мирний план Зеленського — це проста і зрозуміла позиція: Росія повинна покинути Україну. І цю позицію потрібно доводити до міжнародної спільноти, без жодних інтерпретацій.

Китай, як і інші світові гравці, ймовірно, хоче завершити війну до приходу Трампа до Білого дому, тому що з його приходом, ситуація розвиватиметься по-іншому. Китай буде тиснути на Росію і, можливо, саме в цей момент з’являються такі фігури, як Віктор Орбан. Він використовує ці моменти, щоб просувати свої інтереси. Він підтримував Трампа і тепер намагається використати свої зв’язки, щоб грати на суперечностях всередині політичних еліт і створити враження, що він є ключовим миротворцем у цьому процесі.

ДМИТРО ЛЕВУСЬ: Угорський прем’єр діє виходячи з особистих інтересів

— На мій погляд, Віктор Орбан знову проявляє себе як агент впливу Москви, намагаючись посилити свою значущість. Він демонструє цю роль, вибудовуючи свою політичну позицію, не вперше. Нещодавній приклад із російськими ракетами середньої дальності, які вдарили по Україні, та подальші інформаційні маніпуляції, коли Орбан не засудив цей удар, є класичним прикладом впливу на громадську думку. Орбан навіть заявив, що знає Путіна і що той є більш конкретним лідером, ніж європейські політики, і запропонував погоджуватися на мирні умови. 

Таку поведінку угорського прем’єра можна розглядати як спробу посилити свою політичну значущість, але насправді це, скоріше, частина російської стратегії з дискредитації України та створення інформаційного приводу. 

Переговори щодо обміну полоненими відбуваються без його участі, з посередниками, такими як Туреччина, ОАЕ і Саудівська Аравія. Орбан же намагається створити імідж миротворця, але фактично виконує вказівки Москви, продовжуючи дискредитувати Україну і руйнувати зусилля зі встановлення миру.

Ми бачимо, що Орбан працює не в інтересах Угорщини, а в особистих, використовуючи політичну владу для власної вигоди. Нещодавній скандал із віллою його сім’ї, яка, можливо, була побудована на корупційні гроші, лише підкреслює його особисті інтереси. Проблеми між Угорщиною та ЄС не виникли з початком війни Росії проти України, вони почалися набагато раніше, коли виникли питання щодо системи освіти, судочинства та демократії в Угорщині.

Є й інші моменти, які вказують на союз Орбана з противниками демократії. Наприклад, після його приходу до влади була змінена позиція Угорщини щодо питання вірменського військовослужбовця, вбитого на навчаннях НАТО, коли Угорщина не видала злочинця Азербайджану, а потім відпустила його і той став героєм у своїй країні. Це лише підтверджує, що Орбан працює не тільки в інтересах Росії, а й для підтримання свого особистого становища, не піклуючись про демократію і корупцію.

Віктор Орбан продовжує свою політику, прагнучи зберегти комфортне існування для себе і свою владу, підтримуючи союз з державами, які протистоять демократії, і виконуючи їхні умови заради особистих вигод.

ОЛЕКСАНДР ЛЕОНОВ: Кремль використовує Орбана як кур’єра для передавання повідомлень у ЄС і Білий дім

— Очевидно, що Віктор Орбан не має реальних повноважень для ведення мирних переговорів. Європейський Союз уже заявляв, що він не має мандата на таку роль. Крім того, угорський прем’єр намагається використати свою позицію, очолюючи ЄС до кінця року, щоб компенсувати відсутність значущих успіхів на цій посаді. Його лідерство в ЄС часто сприймається як провал, і тепер Орбан намагається отримати вигоду зі свого становища, граючи на міжнародній арені, зокрема через хороші відносини з Дональдом Трампом. Однак, як посередник у мирних переговорах, він не є відповідною фігурою.

Орбан не має мандата від ЄС або України, щоб діяти як миротворець. Його добрі стосунки з Трампом і лідерство в ЄС до кінця року, по суті, стають єдиними козирями, які він намагається обміняти на політичні дивіденди. Тим часом Угорщина під керівництвом Орбана займає маргінальну позицію в ЄС, а сам він активно намагається продемонструвати, що Угорщина може впливати на ключові рішення всередині Євросоюзу.

Для Кремля Віктор Орбан становить інтерес як людина, здатна впливати на рішення всередині ЄС, особливо ті, що стосуються України. Він продемонстрував це, блокуючи вступ Швеції до НАТО і підриваючи єдність євроатлантичної спільноти. Угорщина також має економічні інтереси з Росією, включно з купівлею газу і будівництвом атомної бази, але не може істотно вплинути на російську економіку, оскільки РФ втрачає європейський ринок.

Віктор Орбан, по суті, є “троянським конем” не тільки в ЄС, а й у НАТО, де його роль обмежена. У ЄС є інструменти тиску на Угорщину, включно з можливістю блокування фінансової допомоги, що є важливим для країни, яка залежить від європейських коштів. Однак політичний тиск зараз являє собою велику складність, оскільки для введення санкцій проти Угорщини необхідний консенсус країн ЄС.

Угорський прем’єр намагається закріпити свою позицію як європейського лідера, зміцнюючи відносини з Дональдом Трампом. Однак його теплі зв’язки з Китаєм і Росією можуть спричинити проблеми, особливо враховуючи, що Пекін є стратегічним ворогом для США. Якщо ця ситуація продовжиться, Трамп може поставити його перед вибором – США чи Китай, що може змінити його ставлення до Орбана як до європейського лідера.

Для Путіна Віктор Орбан може бути корисний лише як “кур’єр”, через якого можна передавати повідомлення в ЄС і Білий дім, особливо в контексті спілкування з Дональдом Трампом. Однак сам угорський прем’єр не є політичною силою, здатною гарантувати серйозні домовленості, і скоріше відіграє роль кур’єра, ніж ключового гравця на міжнародній арені.

Читайте також: У чому Трамп бачить слабкість Путіна сьогодні — думки експертів і глядачів FREEДОМ