Трамп розбудив Європу: лідери ЄС посилюють підтримку України та вимагають справедливого завершення війни 

У третю річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого Київ відвідали світові лідери та керівництво ЄС, які взяли участь у форумі “Підтримуй Україну”. Головною темою стали гарантії безпеки та майбутнє колективної безпеки. На саміт приїхали лідери та делегації 13 держав. Представники ще 24 країн брали участь у форумі в онлайн-режимі. 

Лідери держав-партнерів підкреслили свою підтримку України та заявили про нові пакети допомоги. 

Європа — ключовий союзник України 

Україну відвідали представники Латвії, Литви, Естонії, Іспанії, Канади, Фінляндії, а також Данії, Ісландії, Норвегії та Швеції, генеральний секретар ОБСЄ, міністр у європейських справах Франції, а також президент Єврокомісії та голова Євроради. Попри повітряну тривогу, у столиці відбувся саміт “Підтримай Україну”. 

“Цей рік має стати роком початку реального, надійного миру. А Путін не подарує нам цей мир, не віддасть його в обмін на щось, ми повинні знайти мир силою, мудрістю і єдністю, нашою з вами співпрацею. Про мир неможливо просто оголосити за одну годину, неможливо оголосити за один день, сьогодні, завтра, післязавтра, на жаль. Така реальність. І якщо хтось спробує це зробити без жодної опори, без будь-яких гарантій безпеки — це не спрацює. Мир може бути наслідком виваженої дипломатії та абсолютно чітких гарантій безпеки. Війна триває проти України, і тому Україна має бути за столом переговорів”, — заявив президент України Володимир Зеленський.

За три роки повномасштабного російського вторгнення Європейський Союз і країни-члени надали допомогу Україні на 145 млрд євро. Про це під час форуму заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Також вона анонсувала наступний пакет допомоги. Його розглянуть у березні.

“Наш перший пріоритет — розширити стійкість України, зміцнити її. Європейський Союз і країни-члени вже підтримали Україну на 145 млрд євро. І це більше, ніж будь-хто ще допомагав. Завдяки нашій допомозі, вдалося покрити прогалину в бюджеті. Паралельно нам потрібно негайно надавати зброю, озброєння. І це буде в центрі нашої роботи в наступні кілька тижнів. Європа сьогодні тут, щоб зміцнити Україну в цей критичний момент. Можу анонсувати, що новий платіж Україні на 3,5 млрд євро надійде вже в березні”, — зазначила Урсула фон дер Ляєн.

Президент Євроради Антоніу Кошта в третю річницю російського вторгнення в Україну виступив на підтримку членства України в ЄС. Він заявив, що майбутнє України — в Європейському Союзі. А безпека України — це безпека Європи.

“Три роки тому, в цей самий момент, російське вторгнення зруйнувало мир в Україні та завдало величезних страждань українському народу. Ми були з вами з першого дня”, — написав Кошта в соцмережі Х.

Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон також прибув до Києва у третю річницю вторгнення Росії в Україну. Політик висловив упевненість у тому, що Україна матиме велике майбутнє як вільна, суверенна і незалежна нація.

“Я пишаюся тим, що перебуваю тут, у Києві, у третю річницю вторгнення Путіна. Я вітаю незмінний героїзм українського народу у протистоянні огидному акту неспровокованої агресії та категорично відкидаю дивну брехню, що зараз поширюється щодо походження цієї війни”, — наголосив Джонсон. 

Велика Британія надасть найбільший пакет допомоги Україні. Як повідомив прем’єр-міністр Сполученого Королівства Кір Стармер під час пленарного засідання “Підтримуй Україну”, йдеться про військову підтримку на понад 5,5 млрд доларів. Також він оголосив про найбільший пакет санкцій проти Росії. 

“Ми маємо ще більше зміцнити Україну, щоб гарантувати тривалий мир, а не лише паузу в цій війні. Ми можемо зробити це за трьома напрямками. По-перше, якщо ми збільшимо військову допомогу Україні. Велика Британія це робить, надаючи 4,5 млрд фунтів (5,5 млрд дол., — ред.) військової допомоги. Це більше, ніж будь-коли”, — заявив Кір Стармер.

Як наголосив очільник британського уряду, економічний тиск на Росію потрібно збільшити, тоді Путін буде готовий іти на поступки.

“Ми оголошуємо про найбільший пакет санкцій Великої Британії з перших днів війни, переслідуючи тіньовий флот Росії й компанії в Китаї та інших країнах, які відправляють військові компоненти. Пізніше я обговорю подальші кроки з лідерами «Великої сімки». Ясно розумію, що G7 має бути готова взяти на себе більше ризику, включно з обмеженням цін на нафту, санкціями проти російських нафтових гігантів і переслідуванням банків, що дають змогу ухилятися від санкцій”, — зазначив він.

Канада надасть 25 бойових машин піхоти, чотири тренажери для F-16 і систему для посадки цих винищувачів, боєприпаси, 5 млрд доларів. Про це під час форуму “Підтримуй Україну”, який проходить сьогодні в Києві, заявив прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо.

“Ми знаємо, що є ще багато роботи. Саме тому ми надамо чотири авіаційні тренажери для F-16 – їх буде передано найближчими місяцями на додачу до мільйонів боєприпасів, спорядження та аптечок першої допомоги. Ми також передамо Україні першу частину допомоги в розмірі 5 млрд дол., яка фінансується коштом заморожених російських активів, разом із наданням гранту на підтримку енергетичної безпеки після послідовних безрозсудних атак Росії на енергетичну інфраструктуру України”, — сказав він.

Швеція поставить в Україну системи ППО майже на 113 млн доларів. За інформацією видання Svenska Dagbladet, йдеться про системи Robot 70 і Tridon Mk2.

“Сьогодні ми оголошуємо про виділення 100 млн євро на підтримку ППО України. Зміцнення здатності України захищати себе від російської агресії також підвищує нашу безпеку”, — написав у соцмережі Х прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон.

Фінляндія надасть 4,5 млн євро на відновлення інфраструктури. У Міністерстві закордонних справ Фінляндії наголосили, що підтримка критично важливої, соціальної та громадської інфраструктури України та забезпечення ключових послуг і засобів до існування в умовах агресивної війни Росії має вирішальне значення.

“Відновлення України та підтримка основних державних послуг підвищать стійкість країни, що також необхідно для досягнення міцного миру”, — цитує МЗС міністра зовнішньої торгівлі та розвитку Вілле Тавіо.

Рада ЄС ухвалила широкомасштабний 16-й пакет економічних та індивідуальних санкцій проти РФ. 

“Уже три роки Росія безперервно бомбить Україну, намагаючись вкрасти землі, які їй не належать. Цей новий раунд санкцій спрямований не тільки проти російського тіньового флоту, а й проти тих, хто підтримує експлуатацію небезпечних нафтових танкерів, контролерів відеоігор, що пілотують безпілотники, банків, що оминають наші санкції, і пропагандистських ЗМІ, що поширюють неправду”, — заявила глава дипломатії ЄС Кая Каллас.

У рамках 16-го пакета санкцій ще 13 російських банків буде відключено від міжнародної платіжної системи SWIFT. Вісім російських медіакомпаній позбудуться своїх ліцензій для роботи на території ЄС. 

Крім того, буде введено широку заборону на імпорт російського алюмінію та алюмінієвих сплавів, заборону на експорт пристроїв, які можуть бути використані для управління бойовими дронами, наприклад, приставки для відеоігор.

Новий пакет санкцій щодо Росії запровадила також Австралія — найсуттєвіший із лютого 2022 року. До санкційних списків потрапили 70 осіб і 79 організацій. 

23 лютого в містах Європи відбувалися мітинги, присвячені третїй річниці початку повномасштабного російського вторгнення. Так, у центрі Брюсселя зібралися прихильники України.

“Мета акції — насамперед нагадати про те, що три роки Україна вже бореться з агресором у повномасштабній війні, вже не кажучи про те, що ми з 2014 року боремося з агресором, і світ не повинен про це забувати. По-друге, ми маємо голосно заявити, що мирні переговори без України, які ініціювали США, це неприпустимо. Європа має мобілізуватися і зробити все для того, щоб інтереси України і Європи були висловлені в цьому діалозі”, — висловила думку учасниця мітингу Альона Кужим.

У мітингу беруть участь представники української громади, жителі інтернаціонального Брюсселя та бельгійці.

“Саме зараз, коли розпочинаються мирні переговори, ми маємо продовжувати підтримувати Україну, щоб вона справді могла брати участь у цих мирних переговорах з позиції сили”, — заявила посол Латвії в Королівстві Бельгія Айга Лієпіна.

Чотири головні заклики учасників маршу — це продовжувати підтримувати Україну, зробити 2025 рік роком справедливого миру, посилити санкції проти енергетичного сектору Росії та перекрити шляхи обходу вже запроваджених санкцій.

“Три роки тому вся Україна прокинулася від гуркоту російських ракет. Того дня мир у Європі закінчився і встала Україна, вся, могутня. Нами захоплювався весь світ і весь світ, наші партнери, наші союзники обіцяли стояти з нами стільки, скільки буде необхідно. Три роки потому, сьогодні, Україна і Європа залишилися сам на сам на цьому полі бою, де сила кинула виклик правді”, — сказала президентка організації Promote Ukraine Марта Барандій.

Марші, мітинги, пікети на підтримку України відбувалися не тільки в Бельгії, а й у Парижі, Амстердамі та інших європейських столицях. 22 лютого в Лондоні прихильники України пікетували посольство Росії. 

Європейська підтримка України в оцінці експертів

Чи буде Європа й надалі посилювати військову підтримку України? Чи можуть США вплинути на Євросоюз у питаннях завершення війни? Які перспективи відкриваються від тісної співпраці України та ЄС? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Пятрас Ауштрявічюс, литовський державний діяч і політик, депутат Європейського парламенту;
• Людмила Покровщук, доктор філософії, експертка із зовнішніх і внутрішніх політик;
• Пєетер Тайм, політолог;
• Богдан Ференс, кандидат політичних наук, засновник громадської організації “СД Платформа”; 
• Ігор Попов, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”.

ПЯТРАС АУШТРЯВІЧЮС: Європа не обманюється ілюзіями

— Європа, звичайно, хоче досягнення перемир’я. Угода про мир між Україною і РФ має бути на умовах України — цього ми добиваємося. Але у нас, напевно, є більш гостре почуття відповідальності, тому що Україна — невіднятна частина європейської безпеки. Кордони між багатьма європейськими країнами, особливо у Східній Європі, доволі умовні, і криза в одній країні автоматично впливає на інші. 

Мабуть, головна відмінність Європи від Сполучених Штатів у тому, що ми не обманюємо себе ілюзіями, нібито мир можна укласти за день, тиждень чи місяць. Це складне і комплексне питання. Потрібна чітка стратегія переговорів, а не емоційні сплески, коли хтось хоче завершити все коштом України. Це не призведе ні до чого хорошого. Європейці розуміють свою відповідальність, і я дуже сподіваюся, що у Вашингтоні теж почують.

Нові пакети допомоги можуть бути оформлені в рамках міжурядового співробітництва, щоб обійти можливе вето Будапешта і Братислави. Потрібно заздалегідь передбачати такі критичні моменти й знаходити альтернативні рішення. У Європейської комісії є 90 млрд євро невикористаних коштів. Це могло б стати величезною військовою допомогою Україні.

Важливо не просто затвердити новий пакет допомоги, а й передбачити довгострокову підтримку. Я не вірю в термінові результати переговорів. Кремль не готується до миру — Росія нарощує армію. А ми знаємо, що означає, коли РФ нарощує армію.

ЛЮДМИЛА ПОКРОВЩУК: Трамп став холодним душем для Європи

— Сьогодні ми вже бачимо, що для Європи настала нова реальність, справжній realpolitik. Це стало холодним душем. Першим тривожним дзвіночком стала Мюнхенська конференція — всі відзначили, що вона дійсно виявилася шоковою для Європи. Виступ віцепрезидента Джея Венса, заяви очільника Пентагону та багатьох інших американських політиків, а згодом і заяви Трампа — усе це змусило європейських лідерів замислитися. 

Минулого разу Трамп багато говорив, але тоді його просто не почули. Однак коли виступив Венс і прозвучали заяви на двосторонніх зустрічах, у Європі настало усвідомлення: “Як же так? Це ж наш основний партнер, наш головний союзник!”. Особливо з огляду на глибоку економічну інтеграцію. 

Якщо говорити про оборонну сферу, то НАТО довгі роки забезпечувало Європі захисну парасольку. Тепер же нова реальність для європейських лідерів стала несподіванкою.

Хоча, якщо бути чесними, про таку реальність попереджали ще з 2015 року на кожній Мюнхенській конференції. Якщо переглянути звіти, починаючи з 2015-го, а можливо, й раніше, можна побачити ці застереження. Особливо вони стали явними 2017 року, на початку першого президентського терміну Трампа. Уже тоді аналітики говорили: Європі час готуватися, інакше в майбутньому виникнуть серйозні проблеми з безпекою. ЄС рекомендували розвивати оборонну промисловість і збільшувати витрати на оборону, але Євросоюз довгі роки був тісно пов’язаний зі США.

Відразу після Другої світової війни країни Європи спільно з Америкою вибудовували архітектуру світової безпеки. Після розпаду біполярного світу в 1991 році США взяли на себе роль глобального гегемона, а Європейський Союз підтримав їх, ставши ключовим партнером у реалізації безлічі міжнародних політик. 

США і Євросоюз йшли рука об руку і в питаннях безпеки, і в міжнародних відносинах. Але потім прийшов Трамп зі своїм новим баченням, і все змінилося.

Американський президент розуміє, що Європа — такий самий геополітичний гравець, як і США, але йому зручніше бути єдиним лідером. Йому не потрібен ще один потужний союзник, з яким доведеться домовлятися і йти на поступки.

Сьогодні Євросоюз зацікавлений в Україні як ніколи, так само як і Україна зацікавлена в ЄС. Ми є географічними партнерами, а також значно зміцнили економічні зв’язки. Ця інтеграція особливо прискорилася за останні три роки з моменту повномасштабного вторгнення. 

Ми бачили безліч заяв про підтримку України — як політичну, так і фінансову, оборонну. Країни Балтії відзначили, що форум “Підтримуй Україну” продемонстрував стійкість відносин. Причому йдеться не лише про європейські країни — у конференції брала участь і Канада. Цей форум показав єдність, яка важлива не тільки для України, а й для всієї Європи.

ПЄЕТЕР ТАЙМ: Можливо, ми будемо вдячні Трампу за те, що він розбудив Європу

— Лідер партії ХДС, що перемогла в Німеччині, Генріх Мерц заявив, що має намір зробити все можливе, щоб зменшити залежність від Сполучених Штатів. Зараз почався дуже серйозний процес. 

Не випадково стільки європейських лідерів зібралися 24 лютого в Києві — вони усвідомили необхідність змін і шукають вихід із ситуації, що склалася.

Під постійну критику потрапляли країни Балтії — Естонія, Латвія і Литва. Нас звинувачували в алармізмі, мовляв, ми нагнітаємо паніку. Але тепер подивіться, як змінилася ситуація: три маленькі балтійські країни тепер виступають на одному рівні та з тією самою риторикою, що й три найбільші країни Європи — Франція, Велика Британія та Німеччина. І тепер ці три провідні держави теж усвідомлюють, що ми опинилися в дуже складній ситуації, і необхідно терміново щось робити.

Можливо, через рік або два ми, навпаки, будемо вдячні пану Трампу за те, що він вивів Європу зі стану сну. І, може, ми побачимо, як Європа нарешті взяла себе в руки й зробила все необхідне, щоб покінчити з агресивною Росією, перемігши її військовим, а не дипломатичним шляхом.

БОГДАН ФЕРЕНС: Європі потрібно нарощувати оборонні потужності

— Російська війна проти України та її результат безпосередньо стосуються архітектури європейської безпеки — набагато більше, ніж, наприклад, безпеки Сполучених Штатів. Тому найближчим часом навряд чи можна очікувати, що європейські лідери будуть активно включені в комунікацію між Вашингтоном і Москвою. Однак можлива “човникова дипломатія”, у рамках якої США, а точніше Дональд Трамп, можуть узяти на себе роль медіаторів. Думаю, саме в цьому напрямі й розвиватимуться події.

Третій рік повномасштабного вторгнення з одного боку стимулював Європейський союз знаходити нові інструменти військової підтримки України — раніше це було предметом дискусій. З іншого боку, ми не побачили кардинальних змін в оборонній промисловості багатьох країн. Так, виробництво збільшилося і стало більш модернізованим, особливо після призначення нового міністра оборони Німеччини, але до цього ситуація була вельми сумною. Повноцінний аудит не проводився, а усвідомлення необхідності змінювати підходи прийшло лише пізніше.

Країни Східної Європи, які межують із Росією, набагато гостріше відчувають рівень загрози. У той час як західні країни та їхні суспільства поки що не відчувають такого ж почуття небезпеки. Саме в цьому і полягає різниця у сприйнятті. Дискусії, зустрічі, заклики, безумовно, рухають процес уперед, але не настільки швидко, як це було б необхідно. Європейські країни все ще не мобілізувалися повною мірою.

Необхідно посилити військову підтримку України. Якщо цього не зробити, наша позиція виявиться недостатньо сильною. Будемо сподіватися, що європейські країни, бачачи ситуацію в США, будуть готові взяти на себе більше відповідальності й реалізувати цей підхід як у політичному, так і в організаційному плані.

ІГОР ПОПОВ: Європейська військова допомога має бути стримувальним фактором

— Зараз відкривається чергове вікно можливостей для того, щоб закінчити цю війну. Але ми бачимо, що в Україні й в Європі багато хто стривожений тим, що угода, яку обговорюють між США і РФ, може мати не тільки позитивні наслідки. Якщо це буде тільки перемир’я без гарантій безпеки, то це може бути дуже коротким перемир’ям. 

Президент України зібрав 24 лютого в Києві лідерів світових держав і Євросоюзу, щоб обговорити варіанти закінчення війни. Під час засідання лунали слова про те, що погана угода не потрібна ні Україні, ні Європі. Було оголошено нові пакети військової допомоги та нові санкційні обмеження щодо Росії.

Ці конкретні рішення посилюють позицію України в тому, щоб мир, який буде укладено, був справедливий і стабільний. Наші “червоні лінії” всім відомі. Ми ніколи не визнаємо незаконної анексії частини територій України, це завжди будуть наші території, нехай навіть тимчасово окуповані. Ми ніколи не погодимося на різке скорочення української армії. І ось у цьому Україні дуже потрібна підтримка і лідера Європейського Союзу, і кожної окремої країни.

Нові пакети допомоги навряд чи зможуть різко переломити хід війни та за кілька місяців повністю відновити територіальну цілісність України. Навіть якщо буде оголошено припинення вогню за місяць, за півтора місяця, вся ця військова допомога потрібна буде як гарантія безпеки України, щоб вона мала запас озброєння, боєприпасів на випадок відновлення російської агресії. Це має слугувати стримувальним фактором. 

Читайте також: Україна створює нову військову доктрину XXI століття: згадуємо головні досягнення ЗСУ за три роки протистояння