Трамп, НАТО і військова допомога: як змінюється формат “Рамштайн”

12 лютого у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі відбулося 26-те засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі “Рамштайн”. Уперше на зустрічі головувала Велика Британія, також у зустрічі взяв участь новий міністр оборони США Піт Хегсет. Це його перший візит на цій посаді. 

Низка європейських держав оголосили про свою військову підтримку України.

Результати “Рамштайна”

Контактна група з оборони України існує майже три роки. Вона об’єднує понад 50 країн. Організацією нової зустрічі займалася Велика Британія, а міністр оборони країни Джон Гілі головує на засіданні.

Зустріч проводиться у штаб-квартирі НАТО. Буквально за кілька годин до її початку глава Північноатлантичного альянсу Марк Рютте відзвітував про допомогу Україні за 2024 рік. За його словами, планувалося поставити військову техніку, амуніцію та іншу допомогу на суму 40 млрд євро, але, в підсумку, коли провели всі підрахунки, виявилося, що допомоги надали на суму понад 50 млрд євро.

“З 2022 року союзники по НАТО надали Україні безпрецедентну підтримку, включно з 99% усієї військової допомоги, і ми побачили нещодавні доповнення до цього від Швеції, Фінляндії, Канади, а також від Франції. Йдеться про літаки Mirage і F-16 з Нідерландів. Інші партнери також нарощують зусилля з підготовки більшої кількості українських військ. Нещодавно створене для підтримки України командування НАТО у Вісбадені перебуває на передньому краї координації цих і майбутнього постачання. На саміті у Вашингтоні союзники зобов’язалися надати Україні 40 млрд євро допомоги у сфері безпеки у 2024 році. Вони не тільки виконали свої зобов’язання, а й набагато перевищили їх — надали понад 50 млрд євро, більш ніж половина від яких надходить від європейських союзників у Канаді. Це посилає чіткий сигнал про нашу непохитну відданість підтримці України”, — заявив Марк Рютте.

Міністр оборони України Рустем Умеров зазначив, зустріч пройшла продуктивно. Допомога Україні триватиме цього року, а також наступного.

“Сьогодні було 50 країн. Обговорювали пріоритети 2025 року. Оборонна допомога Україні триватиме. ППО, ракети-перехоплювачі, артилерія, боєприпаси, бронетехніка були в пріоритеті. Отримали дуже потужні пакети допомоги. І від кожного з присутніх також їхні запевнення, що допомога Україні буде продовжуватися і в цьому році, і в наступні роки”, — заявив Умеров.

Міністр повідомив, що провів зустріч із главою Пентагону, а також із європейськими партнерами.

“Вважаю, що “Рамштайн” відбувся продуктивно, і домовилися, що наступний “Рамштайн” також буде проводитися. Місце і час повідомимо пізніше”, — додав він.

Німеччина після 26-го засідання у форматі “Рамштайн” заявила про постачання Україні близько 100 керованих ракет IRIS-T, а також підтвердила майбутню військову підтримку. 

“Майбутня підтримка України у вигляді матеріальної допомоги та військової підготовки була підтверджена на сьогоднішньому засіданні Контактної групи з питань оборони України, в якій взяли участь понад 50 країн. Німеччина продовжуватиме відігравати важливу роль у цій підтримці та оголосила про передачу близько 100 керованих ракет IRIS-T для України найближчим часом”, — заявили в німецькій делегації.

Норвегія приєдналася до коаліції безпілотників, яку очолюють Латвія і Велика Британія. Про це повідомив міністр оборони Торе О. Сандвік. 

“Україна гостро потребує додаткової військової техніки для захисту від російської агресивної війни. Безпілотники та безпілотні технології є важливою частиною цього як для захисту критичної інфраструктури, так і для використання на передовій”, — заявив міністр оборони Норвегії.

700 млн крон виділила Норвегія на багатонаціональну ініціативу із закупівлі дронів для України. Також цього року планується спрямувати додаткові кошти на розвиток безпілотних технологій. Крім того, Норвегія залишається спільно з Великою Британією активним учасником коаліцій з безпеки на морі, а також коаліції з протиповітряної оборони під проводом Німеччини та Франції. 

Нідерланди поставлять Україні 25 броньованих гусеничних машин YPR для евакуації поранених, а також передали останню партію обіцяних бойових танків Т-72 (спільно з Чехією і США). Про це заявив міністр оборони Рубен Брекельманс. 

“Уже 3 роки українці невпинно борються за своє майбутнє. А з цим наша свобода і безпека. Нідерланди виділили понад 10 млрд євро військової допомоги. З них реалізовано приблизно 6 млрд євро. Особливо зараз, коли українцям важко на фронті, ми маємо продовжувати нашу підтримку”, — заявив Брекельманс.

Також нещодавно Україна отримала від Нідерландів нову партію винищувачів F-16. Точна кількість літаків не уточнюється через міркування безпеки. 

Велика Британія виділить на військову допомогу Україні 4,5 млрд фунтів стерлінгів, що становить понад 5,5 млрд дол. Про це під час засідання Контактної групи заявив міністр оборони Джон Хілі. Він також повідомив, що отримав від нового очільника Пентагону запевнення у прихильності та участі Сполучених Штатів у форматі “Рамштайн”.

“2025-й — критичний рік для війни в Україні. Її населення продовжує боротися з величезною мужністю — як військові, так і цивільні. Їхня хоробрість у поєднанні з нашою підтримкою виявилася смертоносною. Путін вірив, що він виграє цю війну за три дні, але тепер, майже три роки потому, 850 тис. росіян було вбито або поранено. Але хоча Росія ослаблена, вона залишається небезпечною і повільно зміцнює свої позиції. Наше завдання як міністрів оборони передати українським бійцям те, що їм потрібно для боротьби й для того, щоб допомогти змусити Путіна сісти за стіл переговорів”, — заявив Джон Хілі.

Тим часом міністр оборони США Піт Гегсет наголосив, що НАТО має стати потужнішою силою. За його словами, настав час діяти відповідно до моменту.

“Ми встановимо міцний мир, тільки об’єднавши силу союзників із реалістичною оцінкою поля бою. Міцний мир для України має включати надійні гарантії безпеки, щоб війна не почалася знову. Це не має бути “Мінськом 3.0”. Будь-які гарантії безпеки слід підкріпити боєздатними європейськими та неєвропейськими військами. Якщо вони будуть розгорнуті як миротворці, то це має бути в рамках місії, не пов’язаної з НАТО, і на них не повинна поширюватися 5 стаття Альянсу”, — зазначив він.

На зустрічі Контактної групи у форматі “Рамштайн” також був присутній голова Військового комітету НАТО Джузеппе Каво Драгоне. Він перед зустріччю розповів про те, що передасть учасникам зустрічі свої враження від нещодавнього візиту до Києва.

“Я був дуже вражений духом українців та їхньою сильною волею захищати Батьківщину. Я також намагався передати ідею, що НАТО залишається сильним з Україною, і ми дійсно віддані. Усі нації. Я також відвідав військовий госпіталь і сказав солдатам, які перебувають там, що вони показують усьому світу значення слова “героїзм”. Під час зустрічі президент Зеленський особисто сказав мені, що необхідно посилювати протиповітряну оборону і закрити інші критичні для оборони потреби. Можу гарантувати, що НАТО, всі країни, дійсно роблять усе можливе. І я скажу їм, що нам слід робити більше і надавати допомогу швидше”, — повідомив Драгоне.

Засідання у форматі “Рамштайн” в оцінці експертів

Як можна оцінити результати 26-го засідання у форматі “Рамштайн”? Чи варто очікувати трансформації цієї структури на тлі нової адміністрації президента США? Як Європа має дбати про свою безпеку та продовжувати військову допомогу Україні? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Олексій Буряченко, кандидат політичних наук, виконавчий директор “Міжнародної асоціації малих міст”;  
• Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента”;
• Ганна Малкіна, доктор політичних наук, професор КНУ ім. Тараса Шевченка.

ОЛЕКСІЙ БУРЯЧЕНКО: Україна може розраховувати на конструктивну допомогу від партнерів

— Те, що “Рамштайн” переходить під головування Британії, — це дуже цікава історія. Адже, по суті, лейбористи й, безпосередньо прем’єр-міністр Кір Стармер, починають зближення з Європою на тлі дуже невдалого і жорсткого Brexit. Але це зближення буде не економічне, а в площині безпеки. 

Йдеться про ту нову архітектуру, яка вибудовуватиметься на Європейському континенті за участі Британії та України. Це вже можна сміливо констатувати. 

Дуже важливо, що Лондон уклав із Києвом “столітній договір”, а спів-координація формату “Рамштайн” Британією свідчить про те, що Україна може розраховувати на конструктивну допомогу від партнерів, перш за все, у сфері оборони. 

Цей формат ще буде кристалізуватися і є кілька варіантів майбутнього “Рамштайн”. Є думка, що різні країни по черзі братимуть на себе координаційні функції. Але всі підгрупи, які були створені раніше, коли координацію реалізовували США, наприклад, щодо авіації, щодо безпілотників, щодо танків, щодо бронетехніки, вже ухвалили свій довгостроковий план щонайменше на кілька років. Вони не розформовуються і продовжують працювати в автономному варіанті, незалежно від того, куди переїжджатиме “Рамштайн”: з військової бази в Німеччині до Брюсселя чи куди-небудь ще. 

Згодом, я думаю, визначаться співкоординатори формату “Рамштайн” — три сторони: Велика Британія, НАТО і Євросоюз. Саме в такому тріумвіраті, мені здається, і буде розвиватися подальший формат “Рамштайн” для України. 

26-те засідання “Рамштайну” показало вагомі результати для України, які не гірші, ніж попередні. Є пакети допомоги від Британії, а також понад 100 млн євро на системи ППО від Норвегії. Є інші пакети від європейських партнерів. Я думаю, залишиться незмінним той факт, що про всі пакети допомоги, які було проголосовано і реалізовано у форматі “Рамштайн”, ми будемо дізнаватися тільки з часом. 

ОЛЕКСАНДР ЛЕОНОВ: ЄС поступово стає військовим союзом

— Попередні засідання відбувалися на американській авіабазі “Рамштайн” у Німеччині, а нинішнє відбулося у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. “Рамштайн” і Північноатлантичний Альянс готувалися до обрання Дональда Трампа президентом США і до різних варіантів його поведінки. 

НАТО ще минулого року оголосило, що після перемоги Трампа візьме на себе відповідальність за головування в групі “Рамштайн”. І зараз, можливо, тестуються різні варіанти. Головування Великої Британії може відкрити формат, коли головуватимуть по черзі країни, які найбільше допомагають Україні. 

Традиційною темою обговорення на “Рамштайні” є постачання військової допомоги Україні. На засіданні оголошуються рішення, які були заздалегідь підготовлені, а також визначаються напрямки для наступного засідання. 

Якщо раніше в питаннях постачання провідну роль відігравали США, то зараз вона переходитиме до Європи, яка працює над підвищенням своєї суб’єктності в оборотному плані. Наприклад, у Єврокомісії з’явився новий комісаріат з питання оборони та космосу. Це означає, що ЄС починає координувати та розвивати військовий, оборонний компонент. І таким чином, з політико-економічного союзу він потихеньку починає дрейфувати в бік військового союзу. 

Під час “Рамштайну” також обговорювалася тема інвестицій в український військово-промисловий комплекс. Це шлях, який свого часу пройшли Ізраїль і Південна Корея. Зараз ВПК цих країн настільки сильні, що їхню зброю купують країни НАТО. Уже є успіхи у виробництві саме на території України західних озброєнь. І якщо у нас будуть, зокрема, вироблятися системи протиповітряної оборони та боєприпаси до них, то це значно посилить можливості України та здешевить виробництво. 

Наприклад, німецький концерн Rheinmetall готується відкривати свої заводи в Україні. Є співпраця з Чехією щодо виробництва боєприпасів, а з Німеччиною тривають переговори щодо виробництва бронемашин тощо. Цей процес іде досить активно і не тільки в плані переговорів. 

За першого свого президентства Дональд Трамп зажадав від країн НАТО, щоб вони витрачали на оборону 3% ВВП, тоді ці ініціативи викликали обурення. Сьогодні ж Трамп вимагає від тих самих країн ЄС виділяти на оборону 5% ВВП. Така вимога вигідна й Україні, оскільки це зміцнить військову підтримку від партнерів.

Якби країни Європи спочатку прислухалися до пропозиції Трампа і поступово збільшували витрати на оборону, то на 2022 рік у них би не було такої розгубленості, тому що виробництво озброєнь у країнах Європи тоді виявилося на досить низькому рівні. Є цілі напрямки, які провалені. 

АННА МАЛКІНА: Зараз на терезах безпека Європи

— Наразі основне питання полягає в тому, як далі здійснюватиметься військова допомога з боку Сполучених Штатів Америки. Новий очільник Пентагону, який тільки-но вступив на посаду, поки що зайняв позицію спостерігача — не проявляє активного лідерства і не заявив про намір його взяти. Він лише позначив, що поки що залишається в ролі спостерігача.

Я не очікую якихось проривів від формату “Рамштайн”. За майже три роки він перетворився на рутинну, але необхідну і важливу роботу, що демонструє консолідацію союзників у питанні військової підтримки України. Однак якихось значних змін на цьому етапі я не передбачаю.

Заява про необхідність закупівлі європейцями американського озброєння — це не нововведення, а продовження практики, що склалася ще за президентства Джо Байдена. Тут немає нічого принципово нового. Питання радше в обсягах таких закупівель. Дональд Трамп і його адміністрація діють як бізнесмени, виходячи з раціонального вибору: “Ми ведемо бізнес і ця угода нам вигідна”. 

Наскільки Європа готова на це піти — сказати складно. За час повномасштабної війни економічне становище європейських країн значно погіршилося, і серйозних успіхів у розвитку економік вони не досягли. Додаткове навантаження на економіку вплинуло на внутрішній порядок денний у країнах ЄС, посиливши соціальні запити населення. Люди незадоволені, і якщо мова зайде про серйозне збільшення фінансування таких військових закупівель, це стане для Європи важким рішенням. 

Питання тут не тільки в економіці, а й у безпеці. Дональд Трамп хоче перекласти відповідальність за безпеку Європи на сам Європейський Союз, і це в якомусь сенсі справедливо. Європа зараз пожинає плоди власної розслабленості та недалекоглядності. Якби у країн ЄС були достатні виробничі потужності для випуску озброєння і боєприпасів, необхідних для захисту континенту, потреба в закупівлях у третіх країн, зокрема у США, була б значно нижчою.

Можливо, Європа могла б сама забезпечувати свою безпеку і постачати зброю Україні, але вона з цим не справляється. Ба більше, нарощування виробництва озброєння до рівня, необхідного як для захисту національних інтересів, так і для допомоги Україні, вимагає значних ресурсів і часу. За три роки повномасштабної війни Європа так і не змогла цього зробити. 

Зараз на терезах безпека Європи та запобігання подальшій експансії Росії, з одного боку, та економічне процвітання — з іншого. Найімовірніше, Євросоюз вибере безпеку. Адже сама ідея створення ЄС від самого початку полягала в забезпеченні стабільності через економічне співробітництво, а безпека завжди була пріоритетом. Це буде складним, але, ймовірно, прийнятним кроком для Європи.

Читайте також: Трамп готує ґрунт для переговорів РФ і України: експерти висловили прогнози