Трамп готує ґрунт для переговорів РФ і України: експерти висловили прогнози

У Білому домі активно працюють над підготовкою мирних переговорів. Для того, щоб змусити Росію взяти участь, необхідно чинити на неї не тільки військовий, а й економічний, а також дипломатичний тиск, впевнені експерти. Наразі відомо лише про неофіційні контакти Вашингтона і Москви.

Представник президента США Дональда Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог найближчими тижнями має намір представити президенту Володимиру Зеленському варіанти припинення війни. Перед цим він планує провести переговори з офіційними особами з різних європейських країн на Мюнхенській конференції з безпеки, яка пройде з 14 по 16 лютого.

Час переговорів близько?

В адміністрації президента США Дональда Трампа вважають, що війна Росії проти України може завершитися протягом кількох місяців. Раніше джерела Bloomberg повідомляли, що план припинення бойових дій буде представлено на Мюнхенській конференції. Однак Кіт Келлог спростував ці повідомлення, заявивши, що, коли настане відповідний час, Трамп особисто представить план. Президент США підкреслив, що підтримує контакти як з Москвою, так і з Києвом.

“Ми ведемо дуже хороші переговори, дуже конструктивні переговори щодо України. Ми говоримо з російською стороною, ми говоримо з українським керівництвом. Я хочу, щоб це закінчилося, і я хочу, щоб це закінчилося з однієї простої причини. Життя молодих людей абсолютно знищується з обох сторін. Це абсолютна бійня, яка відбувається на прекрасних фермерських землях України, і ми повинні зупинити її”, — заявив Трамп.

Також пріоритетом у підготовці мирних переговорів у Білому домі називають створення важелів тиску на Москву. 10 січня адміністрація колишнього президента Джо Байдена запровадила масштабні санкції, націлені на нафтогазовий сектор Росії. До початку лютого ціна за барель російської нафти опустилася нижче 60 доларів, що вважається критичним для економіки країни-агресора. У команді Трампа не виключають подальшого посилення тиску на цей сектор.

Варто зазначити, що 9 лютого президент США Дональд Трамп в інтерв’ю New York Post розповів, що говорив телефоном із Володимиром Путіним про війну РФ проти України.

Коли саме це сталося — невідомо. На запитання про те, скільки разів вони розмовляли телефоном, Трамп відповів: “Я краще промовчу”.

Президент США також укотре запевнив, що має план щодо завершення війни.

У Кремлі не стали коментувати публікацію New York Post про телефонну розмову Путіна і Трампа. Прессекретар глави Кремля Дмитро Пєсков лише сказав, що комунікації між Москвою і Вашингтоном проходять через різні канали.

Експерти вважають, що тиск Вашингтона вже підштовхує Росію до участі в переговорах. З моменту інавгурації Трампа Кремль кілька разів заявляв про свою нібито готовність взяти в них участь. Раніше Путін стверджував, що через закінчення п’ятирічного терміну президентства України він не може вести переговори. Однак тепер у Москві готові ігнорувати цей факт. На думку аналітиків, готовність Росії до переговорів додає ясності в мирний процес.

“Щось не чути ультиматумів останнім часом з боку Росії, а все тому, що Трамп так досить жорстко направив низку сигналів на адресу Москви. Або ви по-хорошому погоджуєтеся на переговори, або буде по-поганому. І озвучив деякі інструменти тиску на Росію. До того ж помітно, що Путін хоче переговорів із Трампом. І заради цього готовий погоджуватися на переговори із Зеленським. Тому тут уже є явні зрушення з боку РФ. Росія вже готова до переговорів без будь-яких попередніх умов і ультиматумів. У всякому разі на цей час”, — запевняє політолог Володимир Фесенко.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що мирний план завершення війни буде розроблятися виключно за участю Києва. За його словами, це питання обговорювалося з Трампом ще до його інавгурації. Зеленський також закликав не звертати уваги на чутки щодо мирного плану і дочекатися офіційних результатів.

Контакт Путіна і Трампа в оцінках експертів

Чи зацікавлений зараз Кремль у попередніх переговорах із Вашингтоном? Як Путін трактує контакти з Дональдом Трампом? Якими будуть наступні кроки президента США для тиску на Москву? На ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента України;
• Олег Постернак, політтехнолог, керівник Центру політичної розвідки;
• Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, директор Центру суспільних досліджень “Український меридіан”;
• Ігор Чаленко, політолог, голова Центру аналізу та стратегій.

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Путін намагається принизити Трампа

— Кремль прагне продемонструвати свою домінуючу роль. Коли одна сторона заявляє, що веде переговори, а інша вдає, що не знає, про які розмови йдеться, це досить примітивна і передбачувана спроба показати, що вони значущіші й глибше все розуміють. Це, по суті, прояв прихованого приниження американців, американської політики і, звісно, президента. Росія часто використовує такий інструмент, щоб показати, що в майбутньому саме її опоненти будуть “просити” або “стояти в приймальні”.

Манера зовнішньої політики Росії очевидна. Путін діє, як завжди, імпульсивно, не думаючи про довгострокові наслідки своїх кроків. Але йому подобається ілюзорне уявлення про власну значущість. І, звісно, вони продовжуватимуть цю гру, стверджуючи, що нічого не знають про зустрічі та переговори, тоді як США продовжують говорити про свої спроби налагодити контакт. Це створює образ Росії як великого і серйозного гравця, до якого інші змушені звертатися.

Але це відома психологічна пастка, в яку Росія завжди намагається занурити партнерів, опонентів, тих, з ким треба розмовляти. Не знати цього, не помічати цього, удавати, що ви цього не розумієте — це буде дуже дивна практика. З Росією можна розмовляти тільки через позицію дуже жорсткої конкретики: ви будете робити те і те. І, в принципі, було б, звісно, краще чекати, доки Путін буде кудись там звертатися, тому що тільки в такому разі він готовий буде вас чути.

Якщо ви хочете, щоб він звертався, стояв “у приймальні”, скиглив, як це буває притаманно часто Путіну в тремтячій манері, потрібна інша модель примусу. Не слова, а дії.

Сполучені Штати набагато рельєфніше розуміють стан російської політики і неможливість працювати з нею раціонально. Тобто, вони не можуть запропонувати якісь рішення, які могли б бути вигідні всім сторонам, як вони часто кажуть: “Бізнес і тільки бізнес”. Вони пропонують лише моделі угод, які можуть приносити вигоду різним сторонам. Раціональний підхід до Росії не застосовується. Це з одного боку. З іншого боку, вони чудово розуміють, що з Росією потрібно працювати тільки через інструменти примусу.

На мій погляд, щодо Росії мають застосовуватися інші інструменти. Це не санкції, а саме торгівельна ізоляція в широкому сенсі. Тобто, всі компанії, особливо іноземні, мають бути зобов’язані піти з російського ринку. Компанії, які дозволяють Росії купувати щось на специфічних ринках, мають потрапляти під дію вторинних і третинних санкцій.

Заявами про те, що “ми не знаємо про розмови, ми ні про що не говоримо”, Росія намагається принизити репутаційно адміністрацію 47-го президента США. Вона хоче показати, що “ми керуємо ситуацією, а не ви”. Це потрібно розуміти, тому що далі ситуація буде або погіршуватися, або будуть застосовані дуже чіткі інструменти впливу на Росію.

ОЛЕГ ПОСТЕРНАК: Для Путіна мирні переговори — це елемент стратегічної гри і спосіб зрозуміти Трампа

— Росія використовує самоізоляцію від безлічі міжнародних організацій, що дає змогу Путіну почуватися більш упевнено і безкарно. Стійкість його внутрішнього режиму в Російській Федерації забезпечується насамперед репресивними методами, пропагандою та системами контролю — як вертикального, так і горизонтального — над суспільством… Тому аналітики, які стверджують, що Путіну вигідне продовження війни, мають підставу так говорити.

Однак переговори про мир також важливі для Путіна. Вони дадуть змогу реалізувати його геополітичні плани в діалозі з Трампом, і зміцнять образ “величі Росії” у світовому співтоваристві. Для Путіна мирні переговори — це елемент стратегічної цікавої гри, в рамках якої він може спробувати зрозуміти свого супротивника.

Для Трампа в діалозі з Путіним є величезна маса питань, які виходять за рамки російсько-української війни. Це і ядерне роззброєння, і санкції, не пов’язані з війною, і торгово-економічна політика, і спільні інтереси в Китаї тощо. Тому гадати, про що говорили Трамп і Путін — велика загадка. І дізнатися про неї світова спільнота зможе тоді, коли Трамп захоче про це розповісти сам.

Трамп навряд чи той президент, який навіть якби були жорстко зафіксовані на папері зобов’язання не говорити з Україною, їх би дотримувався.

Для Трампа немає нічого поганого в тому, що він спілкується з визнаним військовим злочинцем. Цікава заява з боку прессекретаря Путіна Дмитра Пєскова — він і не спростував, але й не підтвердив інформацію про контакт Трампа і Путіна, пославшись на те, що у них є свої канали зв’язку.

Трамп раніше говорив про те, що у нього є прямий вихід на Путіна, минаючи офіційні діалоги, технічний персонал. І він, найімовірніше, користувався цим каналом зв’язку і до того, як стати президентом. Контакти, найімовірніше, були і Трамп не хоче зараз про них говорити.

Дональд Трамп — це не та людина, яка витрачатиме час на бюрократичну тяганину і довгі узгодження. Він діє швидко, що можна спостерігати за його манерою підписувати укази, ліквідовувати установи, підконтрольні ключовим відомствам, і вживати заходів щодо нелегальної міграції. Він рішуча людина, і тому у своїй зовнішній політиці, найімовірніше, робитиме ставку на особисту дипломатію.

ДМИТРО ЛЕВУСЬ: Путіну вигідно імітувати переговори, а не діяти за правилами

— Зараз ми бачимо реакцію Кремля, яка йде від Пєскова з приводу спілкування Путіна з Трампом. Вона дещо ухильна — багато різних комунікаційних ліній, мовляв, десь там спілкуються в різних напрямках, є сигнали, що якісь виокремлюються люди, як казав Путін, щодо переговорів із Зеленським.

Насправді фактично нічого не змінилося. Тобто умови Кремля, про які часто говорять, — це умови тільки для початку переговорів. Але це однозначно нав’язування, не йдеться про компроміс.

Путіну легше було б втягнути світ у переговори, які тривали б, тобто імітувати їх. А змісту в них не було ніякого, просто за фактом легалізували б окупацію та “інтеграцію” в Російську Федерацію окупованих територій України та її розграбування.

Російська Федерація в особі Путіна і його оточення не збирається поки що навіть імітувати рух назустріч, зокрема американській стороні. При цьому у Кремля, мабуть, не виходить нав’язати волю Вашингтону. Наскільки довго це буде? Це вже інше питання.

Найімовірніше, конкретного плану Дональда Трампа все-таки не сформовано. Конкретика, яку ми бачимо, ґрунтується на українському плані перемоги, де був пункт про можливість розробки рідкоземельних металів спільно з Україною. Цей пункт узято в роботу американською стороною, про що сказав Трамп. І другий момент — про післявоєнне облаштування та участь Європи в гарантіях безпеки. Як на мене, це те, що намітилося в плані Трампа. І до встановлення миру, м’яко кажучи, дуже далеко.

ІГОР ЧАЛЕНКО: Уявна готовність Росії до переговорів може бути лише прийомом для того, щоб витіснити Україну з цього процесу

— Ми розуміємо, що питання не в конкретних деталях, коли йдуть ці телефонні розмови. Це, скоріше, свого роду “наведення мостів”, спроба промацати ґрунт, зрозуміти ситуацію. І в цьому контексті не можна звинувачувати президента Сполучених Штатів, тому що це цілком зрозуміла політика з його боку. Зараз він прямо звинувачує свого попередника, Байдена, у відсутності контактів між Вашингтоном і Москвою. І, зрозуміло, Трамп, як новий президент, виходить на контакт із Путіним.

Тут головне, щоб переговори не йшли про ситуацію в Україні без участі України. Але важливо розуміти, що переговори — це вже наступна стадія, коли консультативний процес виходить на вищий рівень.

Обмін думками абсолютно адекватний, і в цьому випадку це допомагає нинішній адміністрації і, зокрема, главі Білого дому зрозуміти позицію російської сторони. У публічній сфері зараз лунають сигнали про те, що Росія нібито готова до переговорів. Але ми розуміємо, що ці сигнали можуть бути частиною стратегії, щоб спробувати вичавити Україну з переговорного процесу і покласти на неї відповідальність за зрив майбутніх переговорів. Таким чином, це може затягнути процес.

Коли Трамп вступає в контакт із Путіним, він прекрасно розуміє, на що готовий іти російський диктатор, і як можна чинити тиск на нього. У цьому випадку це просто реалізація політики Трампа — мир через силу, але з активним використанням дипломатії.

Читайте також: Завершення війни Росії проти України: якою може бути позиція Трампа в можливих переговорах із Кремлем