Торгівля енергоресурсами з Китаєм зараз представляє для Москви не що інше, як російську рулетку, — економіст

Енергетичні ресурси — це серйозний дохід до бюджету Російської Федерації, що дозволяє їй вести агресивну війну проти України. Саме енергетика продовжує утримувати економіку країни-агресора на плаву. Однак робити це стає все складніше і складніше. Такою думкою в ефірі телеканалу FREEДОМ поділився економіст, радник президента України (2019-2024 рр.) Олег Устенко.

Він наголосив, що Європа все менше і менше купує енергетичні ресурси в Росії. Фактично основними покупцями є Китай та Індія.

“Але Китай та Індія — абсолютно прагматичні країни, їх можна звинувачувати в чому завгодно, але тільки не у відсутності прагматизму. Китай користується нагодою, купує російський енергетичний ресурс фактично з колосальним дисконтом. І цей дисконт часто буває навіть таким, що стельова ціна на російську нафту в 60 дол. за барель здається ще преміальною”, — зазначив економіст.

Але основна проблема для російських експортерів, за його словами, полягає в тому, що реальну оплату їм ніхто не гарантує, окрім як на папері.

“Зараз робота з Китаєм для них представляє фактично ні що інше, як російську рулетку. Товар ти можеш відвантажити на території Китаю, але зовсім не факт, що ти отримаєш звідти проплату за нього. Ось чому дедалі активніше точаться дискусії про те, що у відносинах з КНР необхідно буде переходити до добре забутого й абсолютно огидного явища 1990-х років. До того, чим так часто лякали росіян, — до бартеру”, — зазначив гість ефіру.

Устенко пояснив, що до всього цього призвели вторинні санкції.  Адже китайські банки попередили про обмеження в разі співпраці з РФ.

“Їм сказали — будьте вкрай обережні. Якщо працюєте з Росією, це означає, що ви врешті-решт потрапите під санкції. І, відповідно, у вас будуть серйозніші проблеми, ніж вам здавалося на початковому етапі. Ось чому відбувається постійна зміна тих, хто забезпечує валютно-обмінні операції між Китаєм і Росією”, — сказав Олег Устенко.

Через вторинні санкції китайські банки вельми неохоче погоджуються на подібні угоди, доповнив він.

“Це до питання про те, що так, ти можеш торгувати, можеш відвантажувати свою продукцію. Але це не означає, що гроші, які у тебе є на папері, у тебе є за фактом на руках. Звичайно, якась частина фінансів заходить, але значна частина зависає на коррахунках на території Китаю”, — сказав економіст.

За словами Устенка, приблизно така сама ситуація, але ще складніша, у Росії з Індією.

“Ця країна спочатку чітко говорила, що так, можна вивозити рупії з країни. Але рупії не дуже потрібні Росії. РФ хотіла б тверду валюту. Але індійський Центробанк не дає дозволу на таку вільну конвертацію рупій для того, щоб вона була отримана росіянами. І тому, як і з Китаєм, теоретично на папері гроші від угод є, за книгами бухгалтерськими — є. Але це аж ніяк не означає, що ти можеш їх завести кудись у Тюмень, Москву чи Санкт-Петербург. Вони є, але скористатися ними можна, купуючи товари в Індії. Тому, коли ми говоримо з приводу країни-бензоколонки, то зрозуміло, що ті кошти, які вони отримують від продажу свого енергетичного ресурсу, дають можливість їм функціонувати. Але дедалі складніше”, — резюмував Устенко.

Читайте також: “Четверта економіка світу” до 2030 року — фантазії Путіна, ВВП Росії в 12 менше, ніж Китаю, — Устенко

Раніше політолог Ігор Рейтерович сказав — Китай починає усвідомлювати, що війна Росії проти України заважає його геополітичним планам.