Посилення санкційного тиску на Росію — частина плану перемоги України, який президент Володимир Зеленський представив у парламенті. Як зазначають аналітики, міжнародні обмеження та рекордні бюджетні витрати на війну проти України спричинили кризові явища в російській економіці, інформує FREEДОМ.
З початку 2024 року їжа у Росії подорожчала майже на 4,5%. У річному вираженні на вересень — на 9,5%. Цінники оновлюються майже щомісяця. Найбільше зросла ціна на молочну продукцію.
“Ціни на сметану за місяць зросли на 4,2%, стерилізоване молоко — на 3,6%, пастеризоване — на 3,4%. Зростання цін на сири, сир, кисломолочні продукти, вершки та іншу продукцію склало від 1,3% до 2,8%. З молочних продуктів за місяць найбільше подорожчало вершкове масло — на 5,1%. Загалом молочна продукція подорожчала з початку року — на 7,8%”, — із публікації агентства “Інтерфакс” з посиланням на дані Росстату.
Це офіційні дані. Насправді все ще серйозніше, кажуть експерти. Через зростання цін на вершкове масло, з початку року воно подорожчало майже на 18%, уряду пропонують повернутися до радянської практики державного регулювання цін. Востаннє про це говорили 2023 року, коли курячі яйця зросли в ціні о пів на.
“Прошу розглянути можливість встановлення гранично допустимої роздрібної вартості вершкового масла. З відповідними проханнями на мою адресу зверталися громадяни, які відзначали зростання цін на цей продукт, що прискорилося”, — з публікації видання The Moscow Times з посиланням на звернення віцеспікера нижньої палати Держдуми РФ Бориса Чернишова до голови Мінекономрозвитку Росії Максима Решетнікова.
Найгостріше підвищення цін відчувають уразливі категорії російського населення. Згідно з офіційною статистикою, кількість бідних у Росії нібито знижується рік у рік і перебуває на історичному мінімумі. “Кордон бідності” російський уряд встановив на позначці 15 354 рублі на місяць. Але планка умовного мінімального доходу, яку російська влада застосовує для оцінки рівня бідності, критично відірвана від реальності. Справжня “риса” має бути встановлена на рівні втричі вище — 43 тисячі рублів на місяць, показало опитування холдингу Superjob.
“У Росії з початку війни почалося розшарування, яке прискорюється. Ті, хто беруть участь у війні або обслуговують війну, я маю на увазі виробництво зброї, обмундирування, виконання військових замовлень — вони, за визначенням одного урядового аналітичного центру, стали середнім класом: їхні доходи зросли та продовжують зростати. Всі інші люди сплачують інфляційний податок, купівельна спроможність рубля за останні 2,5 роки різко впала”, — зазначає економічний оглядач та публіцист Максим Блант.
Такий дисбаланс, коли військово-промисловий комплекс — це єдиний зростаючий сектор російської економіки — призводить до збільшення темпів інфляції та створює ефект “перегрітої економіки”. Щоб тримати інфляцію під контролем, Центробанк Росії лише 2024 року підвищував відсоткову ставку двічі. У липні — із 16 до 18%, у вересні — до 19%. Рівень інфляції країни нині становить 9,1%. Але насправді рубль знецінився набагато більше, упевнені економісти.
“Одним із показників [прихованої інфляції] сьогодні є те, що російський Центральний банк підтримує відсоткову ставку на рівні 19%, стверджуючи, що річна інфляція становить лише 9,1%. Таким цифрам ніхто не має вірити. Швидше за все, влада перепаковує інфляцію в реальне зростання”, — зазначає економіст Андерс Ослунд.
Державне фінансування соціальних програм, охорони здоров’я та медицини у Росії залишається колишньому рівні, а військові витрати Кремль рекордно підвищує.
Сумарно у 2025 році витрати на так звану “оборону” становитимуть понад 40% російського бюджету.
Керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що з літа 2025 року серйозні економічні проблеми змусять Москву задуматися про припинення війни проти України. Адже здатність російської економіки підтримувати масштабну військову агресію, до того ж за умов санкцій, має свої межі.
Читайте також: У плані перемоги Україна пропонує Заходу чіткі терміни, цифри та ролі: експерти розкрили суть документа