Тема Криму у світі: засудження дій Росії та підтримка зусиль України

Після установчого саміту Кримської платформи тема окупованого Криму не сходить з міжнародного порядку денного. Перша декада жовтня також була насичена обговоренням порушень Росією прав людини на півострові, його мілітаризації та проведення незаконних “виборів” до Держдуми Російської Федерації. Про це йшлося на найвищих міжнародних майданчиках – Раді ООН з прав людини, Генеральної асамблеї ООН та на саміті Україна – ЄС.

Саміт Україна – ЄС

12 жовтня в Києві відбувся 23-й саміт Україна – ЄС. Президенти України, Європейської ради та Єврокомісії – Володимир Зеленський, Шарль Мішель і Урсула фон дер Ляєн – обговорили багато питань, серед головних – тема миру в Україні та деокупація захоплених Росією частини Донбасу і Криму. За підсумками саміту було ухвалено спільну заяву.

“Ми підтверджуємо своє рішуче засудження очевидного порушення суверенітету та територіальної цілісності України внаслідок актів агресії російських збройних сил, починаючи з лютого 2014-го року. Ми не визнаємо та продовжуємо засуджувати незаконну анексію Росією українських Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, посилення мілітаризації півострова, серйозне погіршення там ситуації з правами людини, а також обмеження свободи в’їзду громадян України на Кримський півострів та виїзду з нього”, – йдеться в спільній заяві учасників саміту.

У положеннях документа робиться докладний акцент на кримських питаннях. Так, представники ЄС:

– засудили проведення “виборів” до Державної Думи РФ (17-19 вересня) на території окупованого Кримського півострова;

– закликали Росію надати міжнародним організаціям і правозахисникам безперешкодний доступ на Кримський півострів, і поважати міжнародне гуманітарне право. У цьому контексті закликали до негайного звільнення всіх незаконно утримуваних і ув’язнених осіб на Кримському півострові та в Росії, включаючи кримськотатарських активістів;

– вітають створення міжнародної Кримської платформи, розпочатої її установчим самітом 23-го серпня у Києві, а також підтримують реалізацію положень Спільної декларації, підписаної ЄС та її державами-членами;

– засудили рішення Росії закрити частини Чорного моря для неросійських військових кораблів і державних суден і закликали Росію утриматися від порушення законного здійснення прав і свобод навігації;

– домовилися про важливість координації міжнародних зусиль для посилення стійкості щодо зростаючих загроз безпеки та стабільності в Чорноморському регіоні.

Також в заяві в черговий раз робиться заклик до РФ відвести російські війська і техніку від східного кордону України та з Криму.

“Ми залишаємось глибоко стурбованими присутністю російської військової техніки та особового складу на непідконтрольних Уряду України територіях та у незаконно анексованих українських Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. Ми наполегливо вимагаємо від Росії виконати свої зобов’язання відповідно до Віденського документа, а також забезпечити більше прозорості та достовірно пояснити розгортання військових сил та техніки в цих районах”, – наголошується в документі.

Генасамблея ООН

11 жовтня на полях 76-ї сесії Генеральної асамблеї ООН відбувся онлайнбрифінг на тему “Безпекова ситуація в Чорному та Азовському морях, а також в районі Керченської протоки: чинні та нові виклики”. Він проводився в контексті внесення Україною на розгляд нинішньої сесії ГА ООН оновленого проєкту резолюції “Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь (Україна), а також частин Чорного та Азовського морів”. Захід зібрав близько 50 держав-членів ООН.

У своєму виступі заступник міністра закордонних справ Микола Точицький зазначив, що в Криму зберігається небезпека, пов’язана із захопленням колишніх об’єктів зберігання ядерної зброї. Крім того, фіксується переміщення на територію півострова засобів транспортування ядерної зброї. Точицький розповів і про численні порушення Росією безпеки судноплавства і прав України як прибережної держави в Чорному та Азовському морях. З цих та інших питань необхідно активне втручання держав-членів ООН. Точицький нагадав, що міжнародні зусилля з деокупації Криму в цілому реалізуються в межах Кримської платформи, яка відкрита для приєднання нових країн.

Заступник міністра оборони України Анатолій Петренко представив детальну інформацію щодо поточного наземного, повітряного і морського компонентів російських військ в окупованому Криму і в Чорному та Азовському морях.

Директор Департаменту безпеки та санкцій політики МЗС Володимир Лакомов і його заступниця Катерина Біла привернули увагу до окремих аспектів російської окупації Криму та акваторії Чорного та Азовського морів, зокрема у військовій і ядерній сферах.

Учасники заходу висловили підтримку суверенітету і територіальної цілісності України, а також наголосили на важливості належного реагування на загрози та виклики регіональної безпеки, що існують і виникають внаслідок незаконних і протиправних дій РФ в тимчасово окупованому Криму, в Чорному та Азовському морях.

48-я сесія Ради ООН з прав людини

З 13-го по 8-е жовтня в Женеві відбулася 48-а сесія Ради ООН з прав людини. Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова зазначила, що візит до Женеви був дуже насиченим і активним. Під час численних заходів за участю української делегації, переговорів, діалогів, у центрі уваги був Крим і Донбас.

Протягом чотирьох тижнів сесії делегати розглянули понад 90 доповідей. Серед них – регулярна доповідь Управління Верховного комісара про становище в галузі прав людини в Україні. Документ був підготовлений моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні, яка працює в нашій країні з перших днів російської збройної агресії.

4 жовтня Еміне Джапарова озвучила спільну заяву від імені 40-ка держав про ситуацію з правами людини в тимчасово окупованому Криму.

Основні тези спільної заяви:

– засудження грубих порушень Російською Федерацією прав людини в тимчасово окупованому Криму:

– підтримка Кримської платформи;

– заклик до РФ дотримуватися своїх зобов’язань, згідно норм міжнародного права, і засудження будь-яких спроб РФ легітимізувати анексію Криму;

– засудження проведення “виборів” до Державної Думи РФ (17-19 вересня) на суверенній території України без згоди української сторони та невизнання результатів цих виборів;

– рішуче засудження політично мотивованих обшуків і затримання кримських татар, зокрема: Ельдара Одаманова, Асана та Азіза Ахтемових, Шевкета Усейнова, першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла;

– необхідність дотримання Російською Федерацією як державою-окупантом її зобов’язань з міжнародного гуманітарного права і в області прав людини. Зокрема відновити права людини всіх жителів тимчасово окупованого Криму, негайно і повною мірою виконати наказ Міжнародного суду від 19 квітня 2017 року про відновлення діяльності Меджлісу кримськотатарського народу і припинення утисків кримських татар;

– підтримка територіальної цілісності, політичної незалежності та суверенітету України в межах її міжнародно визнаних кордонів і готовність працювати разом, заради поваги до прав людини та основних свобод усіх жителів тимчасово окупованого Криму.

До заяви приєдналися: Україна, Австрія, Австралія, Албанія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Греція, Грузія, Данія, Естонія, Ісландія, Ірландія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Молдова, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словенія, Словаччина, США, Туреччина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Чорногорія, Швейцарія, Швеція.

На 48-й сесії українська делегація продовжила роботу щодо залучення країн і міжнародних організацій правозахисного напряму до діяльності Кримської платформи та досягнення визначених нею цілей.