Ситуація в Курській області та проблеми з озброєнням: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною

Бумеранг насильства, запущений Путіним, повертається в Росію. Курська область Росії — у вогні. Російські “z-блогери” в люті критикують вище керівництво країни за брехню, а у Путіна то розповідають про якісь “провокації” в регіоні, то по третьому колу вже звітують про нібито “стабілізацію” ситуації. В Офісі президента України вперше прокоментували те, що відбувається.

Західна преса дедалі частіше почала повідомляти про проблеми Росії зі зброєю: на воді, землі та в небі. В окупованому Росією Криму було уражено підводний човен “Ростов-на-Дону”, постачання російської військової техніки до Ірану наразі становить ризик для Москви, а також російська армія змушена займатися “канібалізацією” — тобто розбирати техніку і використовувати її як донора запчастин.

Про все це — в аналізі ключових подій тижня в проєкті “Все так однозначно” телеканалу FREEДOM.

Ведучий — Єгор Скорина.

Бумеранг війни повертається

Фортифікаційних споруд у Курській області не виявилося. Мільярди рублів російська влада виділила на укріплення, які так і не були побудовані. Видання “Агентство” підрахувало, що за 2,5 роки війни російська влада витратила на фортифікаційні споруди щонайменше 15 млрд рублів (175 млн доларів).

Уперше про нібито будівництво двох посилених ліній оборони в Курській області в жовтні 2022 року повідомив на той момент губернатор, а нині міністр транспорту Росії Роман Старовойт. Тоді в Telegram глава області хвалився фотографіями якихось бліндажів та інших укріплень, і повідомляв, що в будівництві брали участь Міноборони РФ і регіональне прикордонне управління ФСБ.

У січні 2023 року Старовойт також відзвітував у Telegram про процес робіт зі зведення фортифікаційних споруд у Суджанському районі. Після поїздки він написав таке:

“Зараз ризик збройного вторгнення на територію Курської області з боку України не високий. Однак ми постійно займаємося зміцненням обороноздатності регіону. Перевірив хід будівельних робіт у прикордонних районах. Будівельники працюють на совість”.

Крайній раз на нібито будівництво фортифікаційних споруд курська влада виділяла гроші в березні 2023 року. Як пише видання “Верстка”, тоді місцеві чиновники розпиляли на цьому питанні понад 3 млрд рублів (близько 35 млн доларів). За їхнє будівництво відповідав депутат місцевої обласної думи Максим Васильєв, який із пафосом анонсував початок будівництва.

Останніми днями жителі Курської області стали висловлювати деякі підозри, що гроші просто розікрали. Ще у вересні 2023 року український Центр національного опору повідомляв про те, що на території російської Курської області на ділянці біля держкордону з Україною створюють імітацію зведення укріплень і спорудження опорних пунктів із військовою технікою та живою силою.

У публікації показали відповідні знімки та матеріали аеророзвідки (цим фотографіям уже близько року). Вони вказують, що “практично всі опорні пункти стоять без особового складу і техніки, а більшість уже заросли чагарниками”.

“Практично весь особовий склад російських військових був передислокований в Україну під Запоріжжя і на Донбас, де планово знищується під час контрнаступу ЗСУ на півдні та сході. Водночас російська верхівка успішно “засвоює” кошти пересічних громадян імперії, і таке становище нас влаштовує”, — повідомляли в Центрі 2023 року.

Щось відбувається в Курській області. Володимир Путін на скликаному через півтори доби з цього приводу засіданні керівництва країни був стислий: цьому “щось” він приділив лише півтори хвилини. Похмурий російський диктатор назвав те, що відбувається, “провокацією”, на що люті російські військові блогери звинуватили вищих посадових осіб у приголомшливій некомпетентності.

Представник Державного департаменту США Метью Міллер вказав на іронічність заяви Путіна про те, що нинішні події в Курській області є “провокацією”, адже це саме Росія насамперед не поважає кордони інших країн.

Путін же під час свого виступу більше часу приділив питанню про те, на чому глава мінфіну РФ Антон Силуванов їздив в окупований Крим.

Путін: Анатолію Хуйлапаничу, ви у відпустку знову їздили на мотоциклі?

Силуванов: Я щороку збираюся на собі відчути зміни, які відбуваються в туристичній і в автодорожній галузях. Нещодавно дійсно я повернувся з Криму. Хочу сказати, що з кожним роком дорожня інфраструктура покращується.

Путін: Ви не відповідаєте на моє запитання. На мотоциклі їздили?

Силуванов: Так, на двоколісному транспорті.

Єдиним джерелом інформації в Курській області була російська сторона: “z-блогери” та Міноборони РФ. Ні першим, ні другим довіряти не можна: вони брешуть у кожному реченні, у кожному слові та в кожній букві.

Наприклад, Міноборони РФ зганьбилося 7 серпня, видаливши свою інформацію. Спочатку у відомстві написали, що якась “диверсійна група”, яка проникла на територію Курської області, нібито відступила, “зазнавши втрат”. Однак пізніше Міноборони РФ замість того, щоб спростувати оприлюднену раніше інформацію, вирішило її просто видалити.

Деякі російські політики та “z-блогери” взагалі в гонитві за хайпом встигли “поховати” свого колегу раніше, ніж отримали хоч якусь інформацію з місця подій. Увечері 7 серпня вони поголовно заявили про загибель російського пропагандиста Євгена Піддубного. Пізніше виявилося, що Піддубного було поранено, але він залишився живим, тому колеги по цеху були змушені швидко “воскресити” його у своїх Telegram-каналах.

У всіх російських джерелах — абсолютний хаос. Російська влада по третьому колу розповідала, що “противник не просунувся ні на метр”, поки “z-блогери” навпаки — регулярно писали про втрату контролю армії РФ над яким-небудь черговим населеним пунктом. Російська влада називала ситуацію “стабільною” і стверджувала, що противник “відступає”, а проєкт “Хочу жити”, який займається питанням російських військовополонених, виклав у своєму Telegram-каналі відео з підписом: “Масова здача в полон у Курській області!”.

Очевидним є лише те, що це “щось”, що відбувається в Курській області на 900-ий день повномасштабної війни, явно йде врозріз із планом “захопити Київ за 2-3 дні”.

“Причина будь-якої ескалації, обстрілів, бойових дій, вимушених евакуацій, руйнації звичних форматів життя, зокрема й на території самої Росії, включно з Курською та Бєлгородською областями, лише одна: сам факт безумовної агресії Росії — її спроба захопити чужі території та нехтування нормами міжнародного права, що чітко фіксують принципи суверенітету й територіальної цілісності”, — прокоментував те, що відбувається на території РФ, радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк.

І автор концепції “саморуйнування Росії” теж добре відомий — суб’єкт Путін, продовжує Подоляк. Тому висновки абсолютно очевидні. Росія незмінно вважала, що на неї заборонні норми права не поширюються, і тому вона може безкарно атакувати території країн-сусідів і лицемірно вимагати недоторканності своїх територій.

“Але війна — це ж війна, у якої свої правила, і в якій агресор завжди пожинає відповідні плоди”, — акцентував радник керівника ОПУ.

В іншому пості Михайло Подоляк звернув увагу на реакцію світу на події в Курській області Росії:

“Абсолютно спокійна, виважена, об’єктивна, заснована на розумінні духу міжнародного права і принципів ведення оборонної війни — саме такою є міжнародна реакція на події в Курській області РФ. Несподівано, раптово, але дуже показово і демонстративно. Одні не помітили. Іншим все одно. Більшість тихо схвалює”, — написав він у соцмережі.

І справді. Це “щось” на території Росії відбувається в безпрецедентній тиші. Світ мовчить, Україна не коментує. Президент Володимир Зеленський лише зайвий раз нагадав у своєму вечірньому зверненні таке:

“Українці вміють досягати своїх цілей. І це не ми обрали — досягати цілей у війні. Росія принесла війну на нашу землю і має відчувати, що нею зроблено”.

ВПК Росії працює на знос

В окупованому Росією Криму було уражено чергову гордість Чорноморського флоту РФ — підводний човен “Ростов-на-Дону”. Удар по підводному човні є черговим доказом того, що ризики для російських сил на окупованому півострові зростають.

3 серпня в інтернеті складно було сховатися від каламбуру “Ростов на дні”. Цього дня Генштаб ЗСУ опублікував повідомлення про успішний удар по субмарині “Ростов-на-Дону”. Судно могло запускати ракети “Калібр” і оцінюється в 300 млн доларів.

Цікаво, що по цьому підводному човну вже прилітало у вересні 2023 року. Як повідомляють у Військово-морських Силах ЗСУ, замість того, щоб заховати субмарину, російське командування вирішило просто перевести його на іншу локацію і накрити тентом. Ба більше, росіяни ще й самі всім розповіли, що збираються обов’язково відновити підводний човен. Загалом, як зазначив Генштаб ЗСУ у своєму повідомленні, знищення підводного човна “вкотре доводить, що для російського флоту немає безпечного місця в українських територіальних водах Чорного моря”.

Західна преса дедалі більше останнім часом повідомляє про проблеми Росії зі зброєю не тільки на воді, а й на землі, і в небі. Наприклад, журнал Forbes опублікував статтю про те, що постачання російської військової техніки до Ірану зараз становить ризик для Москви. Як пише для видання Пол Іддон (журналіст, який спеціалізується на питаннях Близького Сходу), постачання озброєння Тегерану потенційно може призвести до виявлення додаткових вразливостей і слабких місць у сучасних російських системах. З огляду на те, що Ізраїль уже продемонстрував свою здатність вражати російські системи протиповітряної оборони в Ірані.

“Будь-яке неминуче або поточне постачання передової російської військової техніки в Іран зараз може виявитися ризикованим для Москви. Іран пообіцяв напасти на Ізраїль після того, як 31 липня в Тегерані було вбито політичного лідера ХАМАСу Ісмаїла Ханію. Будь-яка іранська атака, найімовірніше, викличе ізраїльську відповідь і, можливо, буде спрямована проти передової іранської військової техніки, включно із системами російського виробництва”, — пише Іддон.

5 серпня вигнаний із міністрів оборони РФ Сергій Шойгу відвідав Іран. З ним зустрілися новий президент країни Масуд Пезешкіан і командувач іранських збройних сил, бригадний генерал Мохаммад Багері, який очолює планування військових ударів по Ізраїлю.

Але мова зараз не про відносини Ірану і Росії, а про російське озброєння.

“Росія знову ризикує репутацією своєї вітчизняної збройової промисловості, яка і без того постраждала від України. У даному випадку її готовність до цього може підкреслити, наскільки залежною від іранської доброї волі вона стала за останні 2,5 року”, — пише Forbes.

Війна Росії проти України показала, що міць російської зброї — це міф. Черговий доказ тому — Індія, яка різко скорочує залежність від російських озброєнь. При цьому Нью-Делі вважався найбільшим імпортером російської зброї у світі.

Але, як повідомляє Politico, Індія тепер все більше поглядає на західне озброєння. За останні два десятиліття індійська країна витратила 60 млрд доларів на купівлю зброї у Росії, але, згідно з останньою доповіддю Стокгольмського інституту дослідження проблем миру, імпорт неухильно знижується. У 2009-2013 роках він становив 76% і знизився до 36% за останні 5 років. І, на думку індійських експертів, війна в Україні прискорить цей спад ще більше.

Провідні інсайдери у сфері оборони Індії, з якими поспілкувалися журналісти Politico, зазначили, що Росія більше не розглядається Нью-Делі для великих майбутніх закупівель. А ще одним важливим мотивом для зменшення закупівель російської зброї стало бажання Індії залишатися в хороших відносинах зі США. Тепер Москва стала лише одним із багатьох партнерів, а це — значуща втрата для Росії.

До речі, раніше індійське англомовне видання WION з посиланням на дипломатичні джерела в Делі повідомляло, що прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді має намір у серпні відвідати Київ. Якщо ця поїздка відбудеться, то вона стане першим візитом Моді в Україну після початку повномасштабної агресії РФ.

До цього 8-9 липня прем’єр Індії здійснив свій перший візит до Росії з початку війни. Тоді російська армія завдала удару по найбільшій дитячій лікарні в Україні “Охматдит”, і Моді стали критикувати за обійми з кривавим кремлівським диктатором. Ймовірно, ця підстава від Путіна також вплинула на відносини Індії з Росією в негативному ключі.

Під час зустрічі прем’єра Нарендри Моді та Володимира Путіна, Індія звернулася до Росії з проханням прискорити поставки ЗРК С-400. Ця історія тягнеться вже кілька років, адже ще 2018 року Індія замовила в Росії кілька зенітно-ракетних комплексів. Москва змогла передати Нью-Делі лише першу партію, але після початку повномасштабної війни Росії проти України у Кремля почалися проблеми зі зброєю. Росія зірвала замовлення, і її дипломати повідомили Індії, що поставки будуть не раніше 2026 року, якщо взагалі відбудуться.

У проєкті “Радіо Свобода” проаналізували інформацію аналітиків, які стежать за знищенням російської техніки. Експерти пишуть, що росіяни все частіше змушені вдаватися до “канібалізації”. Тобто, розбирають техніку і використовують її як донора запчастин.

“Темпи канібалізації продовжують зростати, але деяких видів техніки в Росії на складах і так уже залишилося дуже мало. Можливо, на запчастини розібрали вже майже все, що для цього годилося”, — цитує “Радіо Свобода” OSINT-аналітика (експерт, який розвідує інформацію із загальнодоступних джерел).

“Росія, ймовірно, вже пройшла пік розконсервації бойових машин піхоти і бронетранспортерів, що зберігаються. Більшість БМП, що залишилися на складах, — це іржаві та порожні корпуси, які стоять там роками, і вони починають витягати зі сховищ ще старіші бронемашини, які досі відмовлялися використовувати, але зараз інших варіантів у російської армії, судячи з усього, просто немає”, — продовжує експерт.

Аналітики доходять висновку, що складно передбачити, коли Росія може повністю вичерпати запаси військової техніки. Це точно станеться не через 2-3 тижні. Озброєння у Росії все ще є, його чимало, і воно все ще стріляє і вбиває. Але експерти сходяться на думці, що дефіцит доступного озброєння зростатиме.

Керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що Росія вичерпала всі запаси і “добровольців”, і тепер залишається тільки гнати на фронт нових мобілізованих. На його думку, якщо війна продовжиться, то не пізніше, ніж влітку 2025 року РФ зіткнеться з дилемою: або зупиняти бійню, або оголошувати повторну масштабну мобілізацію. Як вважає Буданов, Путін намагатиметься тягнути з рішенням до останнього, адже боїться політичної нестабільності в разі оголошення нової масштабної мобілізації.

Попередні випуски “Все так однозначно”:

• Обмін ув’язненими між РФ і Заходом та “путінські виплати” за участь у війні: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною
• Візит Кулеби до Китаю та перспективи президентства Гарріс у США: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною
• Неоднозначність Джея Ді Венса і політичний провал Орбана: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною
• Саміт НАТО, “миротворче турне” Орбана і російський удар по “Охматдиту”: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною
• “Візит подяки” за зброю: Путін особисто потиснув руку Кім Чен Ину в КНДР — аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною