Вчора о 22:00
Президент України Володимир Зеленський 12 лютого провів перше засідання Ставки в оновленому форматі. Головні питання країни обговорювалися новим складом вищих військових чиновників.
Як повідомлялося раніше, замість генерала Валерія Залужного головнокомандувачем ЗСУ призначено генерал-полковника Олександра Сирського. У нього тепер свій склад заступників і командувачів окремими напрямками.
Нова управлінська команда приступила до роботи 8 лютого.
Кадрові перестановки
Глава держави розповів, що пріоритетні питання незмінні: “фронт і захист прифронтових регіонів, людей і критичної інфраструктури від російського повітряного терору”. Сирський і нові командири оборони конкретних напрямків зробили свої перші доповіді.
“Авдіївка, Куп’янськ, південь. Забезпечення армії всім необхідним: снаряди, дрони, РЕБ. Доповіді енергетиків і голів військово-цивільних адміністрацій прифронтових областей. Подальший розвиток багаторівневого захисту об’єктів електро-, водо- і теплопостачання. Ухвалили рішення про збільшення кількості та можливостей мобільних вогневих груп”, — повідомив Володимир Зеленський.
Раніше він призначив першого заступника міністра оборони Олександра Павлюка командувачем Сухопутних військ. А командувачем Сухопутних військ раніше був новий головком ЗСУ Олександр Сирський.
Генерал-лейтенанта Юрія Содоля призначили командувачем Об’єднаних сил замість звільненого з посади Сергія Наєва.
Головою Десантно-штурмових військ став Ігор Скібюк, який замінив Максима Миргородського.
Командувачем Сил територіальної оборони призначено Ігоря Плахуту.
Заступниками Сирського стали полковник Вадим Сухаревський і полковник Андрій Лебеденко.
Нагадаємо, Сирський — учасник найзапекліших боїв у Донецькій області — за міста Дебальцеве, Вуглегірськ, населені пункти в Бахмутському районі. Так, взимку 2015 року був одним із головних командирів АТО під час боїв за Дебальцеве. Йому вдалося вивести українських військових із майже оточеного росіянами міста.
З 2016 року очолював Об’єднаний оперативний штаб, який координує дії українських військових на Донбасі. З 2019-го був командувачем Сухопутних військ ЗСУ.
На початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Сирський відповідав за оборону Києва. Після перемоги в битві за Київ отримав звання Героя України. Був одним із командувачів контрнаступу ЗСУ в Харківській області восени 2022 року. Також керував обороною Соледара і Бахмута в Донецькій області.
Коментарі експертів
Президент Зеленський поінформував, що у зв’язку з новими призначеннями очікує найближчим часом змін у ЗСУ. Насамперед ідеться про плани Сил оборони на 2024 рік. Які ще завдання та виклики стоять перед новим начальством ЗСУ, в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:
- Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента України (ОПУ);
- Олексій Гетьман, військовий аналітик;
- Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень;
- Денис Попович, військовий оглядач;
- Іван Варченко, експерт з питань національної безпеки;
- Павло Лакійчук, військовий експерт, керівник безпекових проєктів Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”.
МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Під час війни важливі політичні рішення можуть швидко змінюватися
— Два роки війни це довгий проміжок часу. Дійсно, накопичуються певні протиріччя на різних рівнях, накопичуються невирішені проблеми, накопичується різне бачення тактичних можливостей під час реалізації спільної стратегічної мети.
Для мене очевидно, що у військового і політичного керівництва, незалежно від прізвищ, стратегічна мета — це деокупація наших територій. І тільки через деокупацію, звільнення всіх територій можливе закінчення війни в такий спосіб, що ця війна не буде відновлена.
Проте є тактичні завдання, які мають бути реалізовані в рамках загальної стратегії, і є політична відповідальність.
Президент ухвалює відповідні рішення, якщо він бачить, що ми впадаємо в деяку стагнацію, що у 2024 році ми поки що не розуміємо, як будемо рухатися далі. Є проблема з ресурсами, є деяка дивна поведінка окремих наших партнерів. Витратність війни для наших партнерів поступово наростає, а це викликає додаткові хвилювання у них.
І, крім того, світ починає дедалі більше хаотизуватися — дедалі більше ескалацій, дедалі більше війн, тому що інші держави з авторитарними політичними режимами або терористичні організації починають поводитися більш нахабно, тому що бачать модель поведінки Росії і бачать безкарність.
Нам потрібно мати відповіді на кілька запитань. Перше питання: стратегія незмінна, але чи є тактичні дії, які дадуть змогу цю стратегію реалізувати у 2024 році? Друге: як швидко ми змінимо системи управління у Збройних силах України для того, щоб з огляду на накопичені дефіцити ми мали альтернативні способи ведення бойових дій? Третя складова — комунікація на рівні політичного та військового керівництва має бути оптимальною та довірчою. Якщо виникають якісь протиріччя, і вони мають накопичувальний, нерозв’язний характер, то працювати синхронізовано не вийде.
Але політичну відповідальність за всю ситуацію несе, звичайно ж, президент України. І він має право обирати ті тактичні рішення, які приводитимуть до реалізації спільних завдань.
Війна вносить корективи і вимагає ухвалення різних рішень, які можуть відрізнятися сьогодні від учорашнього або від позавчорашнього рішення.
ОЛЕКСІЙ ГЕТЬМАН: Сирському знадобиться час, щоб увійти в курс справи
— Сирському знадобиться час, щоб просто освоїтися на новому місці і розібратися з усіма деталями, дрібницями, які були не так помітні, коли він був командувачем сухопутних військ. Я не думаю, що це займе багато часу.
Президент Зеленський говорив про те, що разом із новим командувачем з’являться нові бригадні генерали, які зараз обіймають свої посади, всі командують певними підрозділами, ведуть бойові дії. І таким чином буде сформована нова команда нового головнокомандувача.
І тільки після цього можна буде очікувати якихось змін. Давайте будемо реалістами. Неможливо вчора отримати посаду, а сьогодні вже починати якісь суттєві дії. Тим паче, що ще не замінено більшу частину Генерального штабу, яка, як вкотре анонсував президент Зеленський, може або має бути замінена. Тому бої триватимуть.
Усі командири підрозділів, бригад, батальйонів перебувають на своїх місцях, ведуть бойові дії. Поки нагорі вирішуватимуться організаційні питання, військовослужбовці продовжуватимуть бойові дії там, де вони зараз відбуваються в гарячих точках.
ОЛЕКСАНДР МУСІЄНКО: Перед Сирським стоїть низка завдань
— Я думаю, що поставлені завдання зрозумілі. Їх озвучив президент України, верховний головнокомандувач. Там чіткий перелік, чого він чекає від нового керівництва Збройних сил України. Уже, в принципі, є заява і головнокомандувача Олександра Сирського.
Перша мета — це вийти зі стагнації на фронті. Друга — презентувати стратегію на 2024 рік. Третя — використовувати комбінований підхід до рішень.
Тобто знаходити рішення переходу від оборони до наступальних дій хоча б на тактичному рівні, коли дозволятимуть умови. Тобто це також і ведення наступальних дій на фронті.
Наступний момент — це реформування Збройних сил виходячи з двох років повномасштабного вторгнення РФ і функціонування в умовах повномасштабної війни.
Серед них логістика, управління військами, ротації та введення в українські війська технологічних і технічних рішень: дрони, системи радіоелектронної боротьби, створення сил безпілотних систем і багато іншого.
ДЕНИС ПОПОВИЧ: Сирський має показати приклад вдалої асиметрії в боях
— Із Сирським пов’язані переможні кейси не тільки по Києву, але це і наступ ЗСУ в Харківській області. Тобто це теж бойовий командир, який має позитивний бойовий досвід.
Вочевидь, призначення Сирського пов’язане з необхідністю повернути перемоги української армії у 2024 році. Хоча, потрібно визнати, що Олександр Сирський буде змушений діяти за тих обставин, які склалися на сьогоднішній день.
А це насамперед нестача боєприпасів, необхідність тримати оборону, проблема з мобілізацією (хоча це питання виходить за рамки компетенції головкому).
На мій погляд, перед новим головкомом стоїть питання асиметричного ведення бойових дій.
Як приклад — успішний кейс Чорного моря, де завдяки асиметрії — тобто використанню морських дронів — вдалося завдати поразки російському Чорноморському флоту.
ІВАН ВАРЧЕНКО: Росія дуже хоче показати, що українська армія — це маленька радянська армія
— Я думаю, головний виклик для нас не змінився — протягом багатьох років — зупинити російську агресію, прогнати ворога з нашої землі. Є очікування, що ця команда зможе якоюсь мірою посилити зараз наші позиції. Хоча ми перебуваємо в досить важкому становищі зараз у зв’язку з тим, що значна частина наших партнерів зайнята політичними дискусіями.
Систематичної допомоги Україні, як це було у 2022 році та в першій половині 2023 року, зараз не спостерігається. Можливо, цей період закінчиться найближчим часом, можливо, затягнеться. Але це виклик — як із мінімальними ресурсами впоратися із завданнями.
Адже вороги своєю чергою намагаються мобілізувати всі свої резерви і ресурси для того, щоб дати хоча б якісь позитивні для себе тенденції на українсько-російському фронті перед президентськими виборами в РФ.
Росія дуже хоче показати, що Україна це та сама Росія, а українська армія — це маленька радянська армія, яка рано чи пізно буде зламана, якщо там немає маси західного озброєння.
Ми розуміємо, що не для Росії, а саме для наших західних партнерів ми маємо продемонструвати, що ми точно — не маленька радянська армія, що традиції радянського офіцерства викорінені.
Важливо, щоб ця команда жодним чином не порушила того розуміння, що саме честь, гідність і бажання свободи рухають українською нацією і кожним українцем. Навіть при тому, що не кожен українець це розуміє.
Українська армія ніколи не дозволяла собі м’ясних штурмів. Цінні кожен боєць, кожен підрозділ.
Адекватний діалог із нашими партнерами, із суспільством, уміння сформулювати ідеальну конструкцію сильних сил оборони — головні виклики.
Що стосується озброєння, зброї, виклики залишаються ті самі. Нам потрібні артилерійські боєприпаси у великій кількості, безпілотні системи — і літаючі, і плаваючі, і ті, що ходять по землі. Нам потрібні системи протиповітряної та протиракетної оборони.
Нам потрібні системи радіоелектронної боротьби, що дають змогу захистити наші позиції і відкрити шляхи до того, щоб наші ударні системи могли точніше знищувати ворога.
І, звичайно ж, для того, щоб звільняти захоплену землю, потрібні сучасні системи розмінування і проходу в мінних полях.
ПАВЛО ЛАКІЙЧУК: Головне, щоб РФ не скористалася зміною українського командування
— Генерал Сирський має навички та досвід управління військами, зокрема як командувач операцією об’єднаних сил (ООС), як командувач сухопутними військами. Це найбільш складна і численна ділянка оборони, дуже невдячна і дуже нелегка. Але і зараз Сирський входить в управління ЗСУ в дуже важкий період.
Сирський — один із найстаріших досвідчених генералів. Він офіцер старого гарту.
На посаді головнокомандувача зараз у генерала Сирського ті самі виклики, що й на посаді командувача сухопутних військ, командувача напряму, — це широкомасштабний наступ противника на східному і південному флангах, який триває вже кілька місяців і темпи якого наростають. Зараз головне — стримати наступ противника, накопичити резерви.
Збройні сили України тримають оборону в умовах обмежених людських і матеріальних ресурсів.
Ворог розуміє, що часткова втрата керованості в період зміни командування — це шанс можливостей. Тому зміна управління має відбутися якомога більш плавно і без втрат.
Більше новин — в Telegram-каналі #FREEДОМ
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
