Сьогодні о 17:30
США мають намір виділити понад 322 млн доларів військової допомоги Україні, повідомив Державний департамент США. Заява була зроблена за результатами візиту в Україну державного секретаря США Ентоні Блінкена та міністра оборони США Ллойда Остіна.
Остін повідомив, що міністерство оборони США розширить військову підготовку українських військовослужбовців у регіоні за певними системами озброєння.
Про те, що це означає для України, а також особливості взаємодії Києва та Вашингтона журналісти UATV обговорили з політологом-американістом Владиславом Фарапоновим в ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UА.
— Яка основна мета візиту до України? Я хочу звернути увагу, що це досить-таки засекречений візит, бо зараз є дуже мало публічної інформації для суспільства.
— На мою думку, найголовніша мета візиту, насправді, символізм. Символізм у тому сенсі, що приїжджає все-таки не особисто Байден, але приїжджають так чи інакше аж два секретарі, тобто два міністри. Це дуже серйозно. Такі візити відносно недавно були саме до Японії. Але цього не було під час активних бойових дій. Тому мета візиту — показати, що у Києві вже більш-менш безпечно, що дипломати такого рівня та американські чиновники такого рівня можуть туди приїхати, українська сторона гарантує їм безпеку тощо. Тобто це сигнал іншим країнам, іншим лідерам, іншим посольствам. Тому що поступово повертається все більше посольств, але насправді це ще не все.
Я думаю, що однозначно є дуже серйозні сигнали саме українському президентові та якісь пропозиції. Бо лише цього тижня, три дні тому, у Вашингтоні був український прем’єр-міністр. Тобто важко припустити, що за цей час щось наднове з’явилося, що, в принципі, не могли озвучити саме українському прем’єру, але тепер це можна обговорити з президентом. Я думаю, що все-таки конкретніші напрацювання. Можливо, це якісь проекти двосторонніх угод між Україною та Сполученими Штатами, або ж це якісь напрацювання щодо переговорів із Росією.
— Ми бачимо радикальне рішення щодо військової та фінансової підтримки. Чи це свідчить про те, що змінився курс підтримки України? Загалом, альянс НАТО не надає зброю Україні, але тим часом це роблять різні країни-члени НАТО, зокрема й США. Як можна зрозуміти цю стратегію? Чи можна очікувати надалі більше допомоги від інших країн?
— Так, є дуже помітний шифт у формуванні політики на цьому напрямку. І якщо ще спочатку ми пам’ятаємо про велике виділення грошей як військової допомоги, то потім уже поступово Україна більше зверталася не лише до Сполучених Штатів, а й до партнерів США у НАТО. Це означало, що якщо якогось виду озброєння чи якогось виду обмундирування у США немає в потрібній кількості або транспортування зайняло б більше часу, то відповідна сторона надаватиме Україні озброєння, а Сполучені Штати потім цій країні відшкодують. Тобто це нормальний процес. Цей адекватний механізм був вироблений у короткі терміни. Але що стосується загалом саме військової та економічної допомоги Сполучених Штатів, то ми маємо її відрізняти, бо вона надається різними каналами.
Мені здається, що нинішня адміністрація США на цьому етапі розуміє потреби України. Американська сторона готова нас чути та реагувати на наші прохання, це дуже добре, бо як би нам цього не хотілося, Америка – бюрократична країна. І швидко за пару днів той чи інший вид допомоги надати Україні складно. Але дуже важливо розуміти також, що насправді Сполученим Штатам, як першій економіці світу, як першій державі щодо військової могутності та політичної сили, було б набагато простіше виділити разово більшу суму грошей і сказати: хлопці, знаєте, ось вам гроші, робіть що хочете. Але вони вирішили не робити це таким способом, а поступово виділяти допомогу, якої Україна потребуватиме просто зараз.
— Як швидко Україна може отримати протиповітряну оборону?
— У принципі, як на мене, ця адміністрація дещо змінила свою риторику та характер взаємодії з Україною. Тепер оголошують про ту допомогу, яка фактично вже або в дорозі або вже була надана. На мою думку, це теж позитив — нас не годують обіцянками, а саме озвучують те, що вже може бути доставлене. Тому я в принципі в цьому плані оптимістично дивлюся на доправлення допомоги.
— Ваші прогнози, приїде Байден до Києва чи ні?
— Як мені здається, все-таки на сьогодні ні, і я бачу, що дуже багато поїздок усередині США, і все-таки це рік проміжних виборів — невдовзі так звані праймеріз на виборах в обидві палати Конгресу. Тому він потрібен там як публічний агітатор своїх однопартійців. Тому я думаю, що поки що ні. Імовірність візиту залишається на рівні 30%.
— Чи може бути, на Вашу думку, єднання Європи найближчим часом у питаннях ембарго? Тому що навіть Джо Байден раніше говорив про те, що ініціюватиме і наполягатиме на тому, щоб у Російської Федерації ніхто не купував нафту і газ.
Я думаю, так. Але, на жаль, це буде не так швидко, як нам здається. Наприкінці червня заплановано кілька самітів. На жаль, ми також повинні розуміти, що і європейські, і американські політики так чи інакше оголошуватимуть на таких об’єднаних самітах, щоб був якийсь видимий результат саме на цих дипломатичних заходах. Тому, на жаль, не все так швидко, як би нам хотілося. Потрібно запастися терпінням і продовжувати в хорошому розумінні лобіювати для наших партнерів те, що не час піару, не час політики — нам потрібні конкретні дії щодо допомоги.
Нагадаємо, Зеленський передав Блінкену та Остіну в Києві План “Єрмака-Макфола”.
Від агресії РФ проти України загинуло 3818 мирних громадян – Венедіктова
Глава Луганської ОВА: 25 квітня спробуємо евакуювати з п’яти населених пунктів
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
