Сили оборони України перехопили тактичну ініціативу на Запорізькому напрямку — розбір Дмитра Снєгирьова

У Запорізькій області відзначається активізація армії РФ на Оріхівському напрямку. На відміну від поодиноких штурмів останнього періоду, 19 лютого російські війська 9 разів намагалися прорвати українську оборону біля Новоандріївки, Малих Щербаків і Степового, 20 лютого — 5 разів в районах Новоандріївки та Степового.

Таким чином окупаційна армія намагається створити ілюзію розширення театру бойових дій — тобто створити загрозу перенесення бойових дій за річку Дніпро.

Наразі угруповання російських військ на Запорізькому напрямку нараховують близько 120 тисяч. Утім, за даними самої російської сторони, такої кількості недостатньо для проведення повномасштабної операції, тим більше із захопленням обласного центру Запоріжжя.

Натомість Сили оборони України не лише стабілізували ситуацію на цьому відтинку фронту, але й перехопили тактичну ініціативу.

Запорізький напрямок для окупантів відіграє важливу роль для розгортання наступу, однак наразі успіхів противник немає. Навпаки — ЗСУ стабілізували лінію фронту та здобули значну перевагу у використанні безпілотників та засобів ураження. Це визнають самі окупанти у своїх пабліках.

Зокрема, окупанти повідомляють про те, що в районі села Кам’янське ударами українських HIMARS було накрито тилову колону російських окупантів. І втрати тільки в цьому епізоді становили до 100 осіб, причому окупанти зазначають, що санітарні втрати, тобто поранених, було всього лише 6-8 осіб.

Раніше в Силах оборони півдня також повідомляли, що на Оріхівському та Гуляйпільському напрямках російські загарбники продовжують проводити активну повітряну та іншу розвідку з метою проведення нових штурмових дій.

Крім того, метою активізації бойових дій на Запорізькому напрямку є відволікання оперативних резервів ЗСУ з Донецького і Курського напрямків. Нагадаю, що саме із Запорізького напрямку до Курської області росіяни перекинули найбільш боєздатні підрозділи своєї армії — дивізії повітряно-десантних військ.

Зведення Генерального штабу ЗСУ, на жаль, не обходяться без повідомлень про ракетні обстріли населених пунктів Запорізької області. Як свідчить сумна статистика, здебільшого ворог робить це підступно або в темну пору, коли мешканці міста вже сплять, або під ранок, коли вони ще не прокинулися. При цьому агресор випускає по Запоріжжю за раз по десять і більше ракет різного типу — від реактивних до зенітних.

Чого хочуть росіяни цим добитися, що хочуть цим показати? На це є два пояснення. Перше пов’язане з тим, що контроль над частиною Запорізької області не задовольняє росіян, і вони своїми ракетними атаками дають зрозуміти, що претендують на всю територію регіону.

Ще однією причиною активізації обстрілів Запоріжжя може бути вже стала практика росіян завдавати руйнувань об’єктам інфраструктури, життєзабезпечення населення і роботи промислового комплексу. І, відповідно, завдяки цьому росіяни намагаються створити ситуацію штучного хаосу на неконтрольованих ними територіях.

Варто зазначити, що паралельно з завдаванням таких ударів ворог здійснює накопичення та передислокацію своєї живої сили і техніки в регіоні.

Намагання росіян розширити межі окупації вкотре доводять, що для росіян Запоріжжя має ключове значення. По-перше — це великий промисловий центр, який дає до 15% українського ВВП. До того ж в ньому зосереджена низка стратегічних промислових підприємств і підприємств оборонного комплексу. Гіпотетично, в поєднанні з контролем Донецької області з її металургійної, вугільної промисловості і контролем над Запорізькою атомною електростанцією (ЗАЕС) це може дати росіянам можливість створення замкнутих промислових циклів виробництва.

Варто зазначити, що захоплення Запорізької АЕС було однією з основних цілей так званої “спеціальної військової операції” росіян після вторгнення в Україну.

Контроль над найбільшою атомною електростанцією в Європі давав би росіянам можливість забезпечувати, фактично коштом України, електроенергією окуповані райони Херсонської області та Автономної Республіки Крим. На думку росіян, у поєднанні з контролем над Каховською ГЕС це знімало б питання як забезпечення питною водою, так і електроенергією окупованого півострова.

Адже Російська Федеральна програма так званого енергомоста (тобто перекидання електроенергії з території Росії в Крим) виявилася витратною і практично не виправдала себе. Оскільки були постійні проблеми з енергозабезпеченням окупованого півострова.

Саме цим і продиктована поява указу російського диктатора Путіна про так звану “націоналізацію” ЗАЕС. Йдеться про її перепрофілювання під єдину енергосистему РФ. У тексті указу зазначається, що російська влада має забрати у федеральну власність об’єкти Запорізької атомної електростанції та все майно, перереєструвати Запорізьку АЕС як російське унітарне підприємство та поставити над ним наглядачів на період з моменту підписання указу до 1 січня 2028 року.

Сьогодні стає цілком очевидним той факт, що повернення ЗАЕС дипломатичним чи економічним шляхом практично неможливе. За підсумками візитів МАГАТЕ (Міжнародного агентства з атомної енергії) та заяв голови цієї організації стає зрозумілим, що Росія не віддасть добровільно станцію.

На моє переконання, для того, щоб зробити безглуздим сам факт російського контролю над ЗАЕС, українській стороні слід зосередити увагу на ЛЕП (лінії електропередачі), яка з’єднує цю станцію та Крим. А також ЗСУ треба бити по підстанції в Джанкої, куди надходить електроенергія з ЗАЕС із перерозподілом територією Криму, що, до речі, одного разу вже робилося.

Отже, не виключено, якщо такий крок Силам оборони України вдасться зробити, то виведення з ладу цих двох важливих для росіян об’єктів — ЛЕП та підстанції в Джанкої — практично нівелює сенс перебування окупантів на ЗАЕС. Тому що вони більше ніяк не зможуть переорієнтувати енергетичні потоки на Крим. І рано чи пізно будуть змушені залишити ЗАЕС.

З військового погляду подальше просування окупантів вглиб контрольованих ЗСУ територій Запорізької області може створити для ворога можливість розширення контролю над новими територіями, встановлення нової лінії фронту з подальшим плануванням наступу для виходу на промислові райони Дніпропетровської області. Але ж все це поки що з розряду передбачень. ЗСУ міцно тримає позиції і завдає ворогу важких ударів на Запорізькій ділянці фронту. А тому цим прогнозам не буде дано збутися.

Військово-політичний аналітик Дмитро Снєгирьов, спеціально для FREEДOM

Попередні огляди автора:

• Москва планує мобілізувати на фронт “зеків” і боржників — розбір Дмитра Снєгирьова
• Окупанти активізувалися на Куп’янському напрямку: цілі проаналізував Дмитро Снєгирьов
• Контрнаступ Сил оборони в Курській області: яких цілей досягла Україна — огляд Дмитра Снєгирьова
• Захоплення у полон українських цивільних — масштабний воєнний злочин путінської Росії: огляд Дмитра Снєгирьова
• Ударів по РФ стане набагато більше — українські дрони змінять правила гри