Новина про візит президента України Володимира Зеленського на передові позиції ЗСУ в Бахмуті Донецької області викликала хвилю обурення в коментарях росіян. Найбільше запитань у коментаторів викликає те, чому за весь час повномасштабного вторгнення президент РФ Володимир Путін не здійснив жодної подібної поїздки, повідомляє FREEДОМ.
Фактично, і Путін, і Зеленський — президенти країн, що воюють. І в певному сенсі вони відображають свої народи. Так, Володимир Зеленський від самого початку повномасштабного вторгнення відмовився залишати Київ, попри заклики західних союзників. Щодня він звертається до громадян України, і фактично доповідає всій країні про виконану за день роботу. Крім того, стабільно, раз на кілька місяців, президент особисто відвідує і нагороджує бійців на передовій. Навіть якщо місце зустрічі — у прямій досяжності артилерії.
“Насамперед хочу вас привітати. Особливо тих, у кого є діти. Був день Святого Миколая. Бажаю, щоб ваше сонце — це наші діти — сяяли саме для вас. Щоб вони вас мотивували обов’язково вижити. І захищати ваші родини. Наші родини. Усю нашу державу. За краще майбутнє ваших дітей. По-друге, з прийдешніми святами — Різдвом, Новим роком. Тільки одного бажаю — бажаю вам вижити і перемогти”, — звернувся Зеленський до українських захисників Бахмута.
На противагу цьому — Путін, який звів до мінімуму всі появи на публіці після перших днів повномасштабного вторгнення. Кремль майже не дає жодних коментарів щодо війни, втрат чи мобілізації. Але що найголовніше — президент Росії не пояснює, навіщо він взагалі розв’язав цю війну. Безглуздість того, що відбувається, підкреслюється ставленням влади до людей: замість особистих нагород військовим їх від Путіна отримують ставленики Кремля на тимчасово окупованих територіях. А замість чесного особистого спілкування з армією — фарс із підставними матерями загиблих.
“Посадили ряджених матерів, яким він сказав, що “ну так, гинуть, але смертність на дорогах у нас он яка аж, а від горілки скільки гине. Але це ж безглуздо гинуть. Невідомо навіть — ці люди жили чи не жили. Це таке собі життя, в якому незрозуміло, чи живуть вони”. Це був меседж до матерів про те, що ви не матері загиблих, а ви матері героїв. І відповідно, хто ви? Правильно — статусні шановні. Загалом, радійте тому, що ваші діти померли. Ви отримали можливість осмислено жити. А до цього що? Ви так собі животіли і з вами президент би точно не зустрічався б, і ніхто з вами не зустрічався б. Та й узагалі вас ні в що не ставили”, — коментує політолог Олег Саакян.
Ще одна важлива відмінність двох президентів — ставлення до критики. Тоді як українці регулярно ставлять незручні запитання в мережах, створюють і підписують петиції, росіяни, за рідкісним винятком, бояться публічно заявити про невдоволення або навіть сумнів діями президента. Як результат, Путін абстрагувався від війни, яку сам же й розпочав, і, фактично, зник із медійного поля. За словами експертів, це викликає у росіян запитання.
“Система заточена під самодержця, під царя. Навіть якщо це формально президент, але його сприймають як царя. А царя немає дуже часто, цар відсутній. І це викликає питання. І, зокрема, одне з головних питань, відомих нам ще з історії, з російської традиції культурної, — а чи справжній цар? А де цар? Відсутність царя, особливо в складні критичні моменти історії — це завжди створює проблеми для функціонування системи держуправління. І в Росії, мабуть, це вже відбувається”, — каже політолог Володимир Фесенко.
Відмінності між президентами очевидні: один — сильний лідер вільної країни, інший — жорстокий диктатор із необмеженою владою. Так само вважають і у світових ЗМІ. Журнали Time, Politico і Financial Times назвали Зеленського людиною 2022 року. Путіну ж журнал Politico відводить роль головного лузера.
Читайте також: Ляпас Путіну від Зеленського очевидний, — Барановський про візит президента України до Бахмута та поїздку до США
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський сьогодні, 21 грудня, вирушив до Вашингтона, де зустрінеться з президентом США Джозефом Байденом.