Своя позиція: чи може Індія бути посередником у переговорах між РФ і Україною — думки експертів

Індія може стати частиною миротворчого процесу у відносинах України та Росії. Нью-Делі проявляє ініціативу і заявляє, що бажає якнайшвидшого завершення війни РФ проти України. Але що може запропонувати Індія для досягнення справедливого миру в Україні?

На початку вересня для обговорення мирних зусиль до Москви вирушив радник з питань національної безпеки Індії Аджіт Довал. А прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді в серпні відвідав Київ.

Мир в Україні: Індія може внести свою лепту

Україна хотіла б, щоб індійський уряд модерував переговори між Москвою і Києвом, а також використовував свої зв’язки, щоб переконати Кремль приєднатися до мирного процесу, заявив посол України в Індії Олександр Поліщук.

“Індії не слід задовольнятися роллю “листоноші, який передає повідомлення між Україною та Росією”, а відігравати активнішу роль… Якщо Індія прагне отримати постійне місце в Раді безпеки ООН у своїх інтересах, вона встановлює занадто низьку планку”, — заявив посол України в Індії.

Політичному врегулюванню агресивної війни Кремля проти України також обіцяє сприяти і Китай. Про це йдеться в повідомленні на сайті МЗС КНР. Утім, там також зазначають, що Пекін продовжить просувати саме власне бачення шляхів завершення війни.

Експерти зазначають, що Індія та Китай у деяких питаннях конкурують між собою на території країн глобального Півдня. У питаннях миротворчості та контактів із Москвою Пекін і Нью-Делі проявляють нейтралітет — кожен по-своєму. При цьому раніше Китай виступав із мирними ініціативами, які не влаштовують Україну, а, скоріше, підіграють Кремлю.

У Києва є конкретний мирний план, заснований на формулі президента України Володимира Зеленського. Вона включає гарантії радіаційної, ядерної, продовольчої та енергетичної безпеки, а також виведення російських військ з окупованих територій України.

Перший Саміт миру відбувся в червні у Швейцарії, і його підсумкову декларацію підтримали 94 країни. Як повідомили в Офісі президента України, другий Саміт миру планують провести в листопаді.

Другий Саміт миру має бути в одній із країн глобального Півдня, зокрема це може бути Індія, вважає президент України Володимир Зеленський.

Однак для того, щоб Індія стала стороною, яка приймає саміт, необхідно, щоб Індія приєдналася до спільного комюніке.

“Я дійсно вважаю, що другий Саміт миру має відбутися в одній із країн глобального Півдня. Ми до цього відкриті. Є країни, такі як Саудівська Аравія, Катар, Туреччина, Швейцарія також, але це інший напрямок, проте, з якими ми ведемо переговори щодо другого Саміту миру. Я абсолютно підтримую і поділився цим із прем’єр-міністром Моді, щоб провести Глобальний саміт миру в Індії. Це велика країна, велика світова демократія. Але я хочу бути відвертим — це стосується не тільки Індії. Україна не зможе провести Саміт миру в країні, яка поки що не приєдналася до комюніке Саміту миру. Ніхто ні на кого не тисне, але це логічно”, — зазначив Володимир Зеленський.

Думки експертів

Які інтереси переслідує Нью-Делі, ведучи переговори з Києвом і Москвою одночасно? Наскільки сильні позиції Індії в можливому посередництві між РФ і Україною для досягнення справедливого миру? Які пункти Формули миру України може курирувати Індія? На ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:

• Олег Лісний, політолог;
• Володимир Воля, політолог-міжнародник;
• Аліна Гриценко, докторка філософії з політології, головний консультант НІСД.

ОЛЕГ ЛІСНИЙ: Росія з іншими країнами може готувати черговий порожній “мирний план”

— Навколо цієї війни виникають періоди, які я називаю “мироточенням”. З’являється безліч мирних ініціатив, і здебільшого вони покликані торпедувати основну ініціативу Києва. Особливо такі “мироточення” активні перед самітами миру, які збирає Україна.

Напередодні першого Глобального саміту миру був просто парад мирних планів, які десь пропали, потім їх замінили нові.

Зараз ми теж спостерігаємо чергові мирні ініціативи, і не тільки з боку Нью-Делі. Індія є впливовим гравцем у регіоні, але вона насправді не обіцяла нам бути посередником. У колах близьких до прем’єра міністра Індії, коли він приїжджав, звучала теза про те, що Індія не хоче бути офіційним посередником, але хоче брати участь в ініціативах на кшталт зернової угоди.

Добре, що такі країни думають про мир. Але чи зможуть вони вплинути на Путіна, щоб він схилився до встановлення справедливого миру на основі міжнародного права? Я дуже сильно сумніваюся. Тому що Росія не демонструє щирого бажання вступати в переговори і вести їх.

Єдине, що вона демонструє, це примус України до капітуляції.

Росія навколо себе збирає країни, які можуть зобразити альтернативу мирному плану Зеленського.

Мені здається, що зараз формується якийсь паралельний кейс для того, щоб знову торпедувати, імітувати, але не досягати справедливого миру.

ВОЛОДИМИР ВОЛЯ: Нейтралітет Індії відрізняється від нейтралітету Китаю і в цьому її унікальність

— Поки що Росія не демонструє прагнення до переговорів, тобто до компромісів. Судячи із заяв Путіна та інших російських високопосадовців, РФ готова лише до того, щоб Україна приїхала на переговори, щоб підписати капітуляцію винятково на умовах Росії, які в принципі з 2022 року залишаються незмінними, включно з абсурдним формулюванням про визнання “реалій на землі”. Тобто Росія вимагає визнати анексію навіть тих територій України, на які ніколи не ступав чобіт російського окупанта.

Індія все-таки намагається бути посередником. Представник прем’єра Індії з національної безпеки під час зустрічі з Путіним усе-таки обговорював питання не тільки можливих переговорів, а й участі Росії в наступному Саміті миру.

Це дуже важливий момент. Якщо пропозиція буде виходити від України або від якоїсь із західних держав, то, природно, Путін відмовиться. Але Індія використовує те, що Путін на Східному форумі говорив про можливе посередництво Нью-Делі і Пекіна. І індійський представник під час зустрічі з Путіним якраз і прямо заявив, що він збирається обговорити з Путіним питання, пов’язані з мирними переговорами і взагалі політичним процесом навколо завершення війни, яку веде Росія проти України. Тому ми побачили вже зміну індійської стратегії в цьому питанні.

Дійсно, Індія хоче відігравати більш важливу роль, як держава, яка не просто претендує на місце постійного члена в реформованому Радбезі ООН, а й як держава, яка реально має величезний вплив на міжнародну політику. Якщо говорити про держави глобального Півдня, то Індія і Китай є двома найбільшими і найбільш впливовими. Плюс політична конкуренція між Індією та Китаєм у питаннях лідерства серед держав так званого глобального Півдня.

Китай зайняв глибоко нейтральну позицію в офіційних формулюваннях і, по суті, усунувся від будь-яких посередницьких дій. А Індія стає, я так вважаю, лідером серед тієї частини держав глобального Півдня, яка все-таки готова на певних умовах приєднатися до Саміту миру, до посередницьких зусиль.

Якщо говорити про глобальний Південь, то потрібно розуміти, що це по суті три групи держав.

Одні з них підтримали Київ і резолюцію Генасамблеї ООН, яка засуджує російську агресію проти України і закликає Росію припинити воєнні дії та вивести війська за кордони 1991 року.

Друга група зараз вимальовується — це Індія і ті держави, які готові все-таки не спостерігати за всім цим і не усуватися, а взяти участь у пошуках можливих форматів.

Третя група це ті, які поки що перебувають у глухій нейтральній позиції як Китай.

Індії вигідно, щоб західні інвестиції переорієнтувалися з Китаю на неї. Індія хотіла б отримати чималу частину західних інвестицій замість Китаю. Тому Нью-Делі зараз реалізує свою власну стратегію для того, щоб продемонструвати свою унікальну позицію.

І позиція Індії, на відміну від Китаю, справді є більш нейтральною, бо Індія не має із Заходом конфліктів, які здатні паралізувати конструктивне обговорення теми завершення російської агресії проти України. У Росії та Індії теж немає проблем, які можуть стати перешкодою для формального діалогу.

І якщо Індія включилася вже в обговорення можливого формату Саміту миру тощо, то можна припускати, що найближчими місяцями з’явиться інформація про готовність Індії прийняти такий саміт.

Якщо Росія відмовить Індії в участі в такому саміті, то це буде як мінімум дивно. А насправді це буде доказом того, що Росія ні на які обговорення і переговори не готова.

АЛІНА ГРИЦЕНКО: Індія може долучитися до переговорного процесу про повернення вкрадених українських дітей

— З мого погляду, роль Індії полягатиме в посередництві за конкретними процесами, можливо, за окремими пунктами Формули миру президента Зеленського. Цілком імовірно, це стосуватиметься або обміну військовополоненими, або повернення назад в Україну дітей, які були насильно депортовані на територію Російської Федерації.

Судячи з усього, тема дітей зачепила Моді, бо він був у Москві якраз 8 липня, у день, коли обстріляли лікарню “Охматдит” у Києві. Коли Моді приїхав в українську столицю, він не дотримався тієї традиції, якої зазвичай дотримуються світові лідери, приїжджаючи в Україну. Він не вирушив до стіни Пам’яті біля Михайлівського собору, не поклав квіти. Він із президентом Зеленським вирушив до меморіалу загиблих за час російської агресії дітей.

Цілком можливо, що Індія виконуватиме роль посередника в переговорах про повернення дітей.

Судячи з усього, якийсь переговорний процес справді триває, тому що до Москви вирушив радник із національної безпеки прем’єр-міністра Індії Аджіт Довал. Поки що незрозуміло, до чого конкретно його зустріч може теоретично призвести, але цілком можливо, що з окремих питань Індія вже веде кулуарну дипломатію.

Але, з моєї думки, розглядати Індію як посередника, медіатора щодо врегулювання війни РФ проти України, мабуть, буде передчасно. Це занадто велика роль для Індії.

Індія як ядерна країна, хоча й не входить до так званого ядерного клубу, теж несе відповідальність за збереження і дотримання правил режиму нерозповсюдження. Екологічна безпека — теж політично нечутлива тема, тим більше, що Індія намагається активізувати свою роль на світовій арені саме в питаннях екології, боротьби зі зміною клімату.

Йдеться не тільки про переговори з Росією, а й про інвестиції в Україну, про післявоєнне відновлення, зокрема. Ці пункти сьогодні бачаться мені найоптимальнішими, де Індія змогла б себе проявити як або посередник, або контрибут.

Читайте також: Із чим Моді приїхав до Києва: ключові питання назвав політолог