Україна вперше представляє свій павільйон на Міжнародній конференції з питань зміни клімату в Шарм-еш-Шейху, яка є головною платформою для розв’язання проблем екології, повідомляє FREEДОМ.
Найголосніше про необхідність терміново розв’язувати кліматичні проблеми заявляють країни Африки та Азії, що розвиваються, — вони частіше за інших страждають від катаклізмів, викликаних погіршенням екологічної ситуації на планеті. Проте Китай — лідер за кількістю викидів — вийшов із переговорів щодо зміни клімату на тлі Тайванської кризи. З 2019 року у США та ЄС взяли курс на мінімізацію шкоди природі. Пекін не планує боротися з викидами в найближче десятиліття. Тому у Вашингтоні заявляють, що на конференції мають намір домогтися від Китаю радикального збільшення внесків до світового фонду боротьби із кліматичними проблемами.
“За таких темпів у пари країн є можливість затьмарити нашу історичну гору викидів із середини XIX століття. Так, ми спалювали вугілля і завдали шкоди. Але вгадайте, хто ще спалював вугілля? Кожна з цих країн спалює вугілля ось уже 70 років. У них що, є особливий дозвіл? Ми не перешкоджаємо (екологізації). За останні пару років у США відбулося велике зрушення в цьому питанні, оскільки ми стали свідками бурі, що насувається, і її наслідків для країн по всьому світу”, — сказав спеціальний представник президента США з питань клімату Джон Керрі.
Конференцію з питань зміни клімату започаткували 1992 року, після низки катаклізмів, від яких постраждали сотні тисяч людей. Захід дозволив консолідувати дії країн щодо скорочення шкідливих викидів. Основна стратегічна мета конференції — уповільнити зростання середньої річної температури до кінця сторіччя — з 2 до 1,5 градусів. Експерти високо цінують внесок конференції у боротьбу із забрудненням довкілля.
“На сьогодні вже є 177 країн, які приєдналися до Кліматичної угоди. Понад 56% всіх викидів забруднюючих речовин на сьогодні — у межах цих країн, які підписали Кліматичну угоду. Навіть близько 72% всього сукупного викиду СО2 вже охоплено кліматичною угодою. Ідеї цієї співпраці міжнародної, цієї конференції, в тому, щоб координувати зусилля держав у напрямку зменшення викидів СО2 і зменшення взагалі викидів навколишнього середовища”, — зазначив професор кафедри екології Києво-Могилянської академії Євген Хлобистов.
Російське вторгнення в Україну — одна із важливих тем конференції.
“Насправді, зараз, під час кліматичного саміту, я сподіваюся, що все ж таки світ побачить цей зв’язок між діями Росії — війною, розпочатою в Україні, і тим, як це вплинуло на світ і на окремі країни світу. Тому ми намагаємося показати цей зв’язок і показати, що ця війна стосується не лише України, але й стосуватиметься глобального рівня безпосередньо. Зокрема й щодо зміни клімату”, — сказала керівник відділу клімату Громадської організації “Екодія” Євгенія Засядько.
Загалом через повномасштабне вторгнення Росії постраждала п’ята частина всіх природних територій України, що охороняються. За повідомленнями Світового фонду дикої природи, пожежі, замінування та бойові дії завдали збитків 3 млн га українських лісів.
Читайте також: Збитки навколишнього середовища від агресії РФ вже перевищили 395 млрд грн, — Стрілець