Суспільство в Німеччині не готове до “воєнного мислення”, — думка Мелле

Штефан Мелле. Скриншот: uatv.ua

Попри явні політичні загрози з боку Росії, суспільство у Федеративній Республіці Німеччина ще не готове перемикнутися на “воєнне мислення”. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ сказав директор Діалогового офісу для громадянського співробітництва зі Східною та Південно-Східною Європою Штефан Мелле.

Він вважає, що елементи гібридної війни вже відчуваються у ФРН. Йдеться про диверсії, хакерські атаки.

“Відбувається не пряме військове зіткнення, а якесь “мінування”, постійне введення в ризики, в якісь незрозумілі ситуації. То якийсь дріт раптом розірваний, то десь пожежа на військовому заводі тощо. Можливо зайве, але такі дії приписують російським спецслужбам і агентам. Кібервійна триває не перший рік, хакерських атак зазнали й партія ХДС (Християнсько-Демократичний союз, — ред.), і МЗС, і навіть Бундестаг. Це все сталося в останній рік, в останні місяці”, — зауважив Мелле.

Політолог вважає, що загалом у німецькому суспільстві та державі є розуміння прямих загроз з боку Росії, що зростають, проте реакція на них явно уповільнена.

“Люди не готові зараз увімкнутися до такого “воєнного мислення”. Суспільство налаштоване абсолютно протилежно. З одного боку, всі розуміють, що відбувається. Але з іншого боку, ані держава, ані суспільство, ані окремі люди зараз справді не зібрані й не розуміють, що реагувати треба по-справжньому. З великим уповільненням впроваджуються перші програми, які стосуються армії та окремих галузей економіки. Йде хоча б якась просвіта, що може статися, які небезпеки за цим стоять, які ще кроки можна робити, що кому потрібно повідомити”, — каже Мелле.

За його словами, програма Бундесверу з анкетування людей, яких можна буде запросити на контрактну військову службу, займе багато часу. Мелле вважає, що є заходи, які можна вжити швидше.

“На анкетування підуть точно роки, це технічно дуже об’ємна робота. Необхідно хоча б ланцюжок цивільної оборони відновити, який було упущено в останні десятиліття, тому що він був непотрібний. Україна прекрасно знає, як це робиться. Цивільну оборону було підготовлено задовго до повномасштабного вторгнення російської армії. Люди пішли на додаткові тренування, тому що потрібно готуватися до того, що загроза торкнеться також і цивільних секторів”, — зазначив він.

Під час візиту авіаносця Королівського флоту Великої Британії HMS Queen Elizabeth у порт Гамбурга біля корабля, попри виставлену охорону, був помічений великий безпілотник. ЗМІ Німеччини пишуть, що це був розвідувальний дрон, що шпигував за авіаносцем, після чого зник у невідомому напрямку. Мелле прокоментував реакцію німецької влади на подію.

“Звинувачувати можна, але довести не можна. Звичайно, якщо це дрон, розміром півтора метра, всі розуміють, що на ньому не аматорська камера. Ймовірно, його запустив професіонал, людина з не цивільними ресурсами. Таким чином рівень відчуття небезпеки зростає. Але політичні рішення з цього приводу дуже повільно йдуть. Скоріше тому, що політики відчувають: попереджати можна, але люди ще до них не готові. Тому процес іде у взаємному уповільненні. Однак тонус трохи зростає. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус сказав, що наша армія небоєздатна, потрібно привести її в такий стан, щоб вона була готова битися. На нього тут же завалився шквал критики, мовляв, як він може таке говорити, ми ж не хочемо війни. Я думаю, що будь-яка притомна людина не хоче. І українці не хотіли, і поляки не хочуть, ніхто не хоче”, — зауважив експерт.

Мелле вважає, що пасивність в оборонних питаннях характерна не тільки для Німеччини, але й для Європейського Союзу загалом.

“Зараз уже третій рік, як Німеччина обіцяє, що введе бригаду з 5 тис. військових до Литви, це відбувається теж дуже повільно. При тому, що це штат Бундесверу, люди, які до цього зобов’язані. Але, мабуть, треба переконувати політично, а потім логістику влаштувати. Те, що зараз російська чи українська армія швидко роблять, німецька — ні. І європейські теж поки що без видимих кроків, окрім як збільшити фінанси. Але це теж б’є по всіх бюджетах країн-учасниць [ЄС], де щоразу населення відчуває у власному щоденному житті, що грошей стало менше. Потрібно багато переконувати, примушувати не можна”, — зазначив гість ефіру.

Читайте також: НАТО готується до відбиття нападу РФ на східному фланзі — огляд заяв (ВІДЕО)

Як повідомлялося раніше, аналітик Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень Андреас Умланд вважає, що Російська Федерація веде гібридну війну проти Заходу, і це “підвищення градуса” грає на руку Україні.

Прямий ефір