Створено Міжнародну робочу групу з питань безпеки та євроінтеграції України — цілі та завдання (ВІДЕО)

В Офісі президента України заявили про створення Міжнародної робочої групи з питань безпеки та євроатлантичної інтеграції. Очолять ініціативу керівник Офісу президента Андрій Єрмак та ексгенеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен. До складу групи вже увійшли колишні лідери держав, серед них: президентка Литви Даля Грибаускайте, президент Польщі Олександр Кваснєвський, прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, а також Гілларі Клінтон — колишня держсекретарка США, повідомляє FREEДОМ.

Отримати запрошення до Альянсу для України на саміті НАТО в липні 2024 року — амбітна мета, яку ставить перед собою Міжнародна робоча група. Її склад ще формується, заявили в Офісі президента України. У планах — зібрати за одним столом представників політичної еліти всіх країн-учасниць НАТО.

“Її мета насамперед — робота з країнами-членами НАТО, з експертним середовищем, з політичним середовищем, щоб дійсно побудувати атмосферу, яка допомогла б нашому просуванню на цьому шляху. Безумовно, у нас амбітні плани щодо Вашингтонського саміту цього року і кроків, які б нас привели до повноцінного членства”, — заявив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.

Раніше, на саміті НАТО у Вільнюсі 2023 року Україна отримала позитивний сигнал. За словами генерального секретаря Єнса Столтенберга, НАТО готове запросити країну до Альянсу навіть без ПДЧ — стандартного набору реформ для кожного кандидата. Однак умова, яка поки що залишається нездійсненною, — Альянс не готовий прийняти Україну до своїх лав до закінчення війни. Експерти попереджають, що з агресивним сусідом Києву навряд чи вдасться домовитися найближчим часом. І навіть вихід ЗСУ на кордони 1991 року не гарантує мир у країні. А отже, подібна риторика тільки заважає інтеграції України у світову систему безпеки.

“Ось цей підхід, що Україна стане членом НАТО після закінчення війни, це фактично сигнал Путіну — цю війну не можна закінчувати ніколи. Другий момент: а що є критерієм закінчення війни? Ну, наприклад, якщо Україна звільнила всі свої території, стала на кордони — це закінчення війни? Якщо тривають обстріли території України, то, очевидно, — ні”, — зазначив експерт із міжнародної політики, доцент Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Петро Олещук.

Основним завданням Міжнародної робочої групи й стане напрацювання дорожньої карти — які аргументи може використати Київ під час переговорів із НАТО. Крім того, ініціатива покликана переконати скептиків ідеї вступу до Альянсу України в стані війни.

“Ми визначимо, які умови є найбільш важливими, чи досягнуто їх, і якщо їх не досягнуто, яким чином їх можна досягти, і коли їх має бути виконано. На мій погляд, запрошення Україна має отримати вже на саміті в липні. Я знаю, що це контроверсійне і безпрецедентне рішення — запросити до НАТО країну, яка вже перебуває у стані війни”, — звернув увагу генеральний секретар НАТО (2009-2014) Андерс Фог Расмуссен.

“Я думаю, що це важливо в контексті зняття певних психологічних бар’єрів і шаблонів сприйняття, які, на жаль, досі існують у багатьох країнах НАТО, що ось, наприклад, рішення про прийняття України зараз — це якась страшна загроза з боку Росії, війна, що не можна це рішення якимось чином зараз ухвалювати, і що нібито є ризик так званої ескалації. Хоча ми бачимо, що бездіяльність і призводить до ескалації”, — висловив думку експерт з міжнародної політики, доцент Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Петро Олещук.

Паралельно Україна продовжує роботу над гарантіями безпеки до вступу країни в НАТО. Відповідний документ уже підписала Велика Британія. Наступним гарантом миру в Україні стане США, анонсували в Офісі президента України.

Читайте також: Майбутнє членство України в НАТО: стартувала робота нової міжнародної групи — що відомо (ВІДЕО)

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський 30 січня провів зустріч із генеральним секретарем НАТО у 2009-2014 роках, головою-засновником компанії Rasmussen Global Андерсом Фогом Расмуссеном.