Питання про притягнення Російської Федерації до відповідальності за злочин агресії проти України має успішний розвиток з 2022 року. Але, створення спецтрибуналу, це насамперед політичне питання, аніж юридичне. Про це сьогодні, 11 вересня, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Іван Павліченко.
“Насамперед, це політичне рішення, а не юридичне, і воно залежить від того, яка кількість держав підтримують ту чи іншу модель, те чи інше рішення. На сьогодні стоїть питання про створення трибуналу з питань агресії проти України, — окремого інструменту, притягнення до відповідальності саме за злочини агресії”, — сказав він.
Він нагадав, що після Токійського трибуналу і Нюрнберзького процесу в міжнародному полі не було практики притягнення до відповідальності за ведення агресивних війн.
“І зараз порушується питання про те, щоб Росію притягнути саме за злочини агресії, власне, злочин проти миру, як це було сформульовано на Нюрнберзькому трибуналі. І держави погодилися”, — зазначив він.
Сама ідея про трибунал для Росії почала розвиватися з весни 2022 року і, на сьогодні, досягла максимального рівня підтримки міжнародною спільнотою.
“Близько 38 держав готові віддати свої голоси за рішення на Генеральній асамблеї ООН. Але в чому полягає проблема? Є угода, згідно з якою президент, прем’єр-міністр, міністр закордонних справ — не потрапляють до категорії тих, хто буде притягатися до відповідальності рішеннями цього трибуналу”, — звернув увагу він.
Павліченко нагадав, що Міжнародний кримінальний суд (МКС) вже видав два ордери на арешт російських високопоставлених осіб — президенту РФ Володимиру Путіну і уповноваженій по правах дитини Марії Львовій-Бєловій.
“Тому засмучуватися сильно від того, що ця трійка не потрапляє під юрисдикцію можливо створеного трибуналу з питань агресії теж немає великих підстав. Хоча, звісно, хотілося б, щоб був максимально високий рівень притягнення до відповідальності тих, хто має такі функціональні імунітети, тому що це, перш за все, питання про імунітет”, — підсумував Іван Павліченко.
Читайте також: Ордер на арешт Путіна та Львової-Бєлової: як працює і коли очікувати на арешт, розповів експерт
Раніше адвокат Юрій Білоус зауважив, що наразі лише 38 держав підтримують створення спецтрибуналу щодо агресії РФ проти України.